«Цей день змінив Німеччину»: Мерц відреагував на розгром ХДС ультраправими

Ультраправа «Альтернатива для Німеччини» (AfD) у неділю показала найкращий результат у своїй історії на виборах у Саксонії-Ангальт. Партії забракло лише трьох мандатів до абсолютної більшості, яка дала б їй змогу очолити перший ультраправий уряд у Німеччині з часів Другої світової війни. Водночас підтримка Християнсько-демократичного союзу Мерца (ХДС), який керував регіоном із 2002 року, обвалилася, пише Bloomberg.

Мерц заявив, що глибоко шокований несподівано слабким результатом своєї партії. За його словами, ХДС підбиватиме підсумки після ще двох земельних виборів, які відбудуться пізніше цього місяця. Водночас Мерц наголосив, що має намір залишатися на чолі уряду й продовжувати реалізацію реформ коаліції.

«Цей день змінив ситуацію не лише в Саксонії-Ангальт, а й у Німеччині загалом», — сказав Мерц журналістам у Берліні після зустрічі з керівництвом партії в понеділок, назвавши результат найгіршим для ХДС за десятиліття.

«Звичайно, наслідки мають бути», — додав він.

Протягом 16 місяців перебування Мерца на посаді канцлера його становище залишалося складним, а в політичних колах точилися розмови про можливу заміну на чолі уряду. Його спроби провести реформи не знаходять достатньої підтримки громадськості на тлі млявого економічного зростання та підвищення цін на енергоносії. У ніч виборів представники ХДС у Саксонії-Ангальт прямо покладали провину за поразку на Мерца, повідомили джерела, знайомі з перебігом обговорень.

Утім, оскільки 20 вересня мають відбутися ще два земельні голосування — у східній землі Мекленбург-Передня Померанія та в Берліні, — бажання негайно вирішувати політичне майбутнє Мерца наразі немає.

У неділю AfD більш ніж удвічі збільшила свою підтримку в Саксонії-Ангальт — до 44%, тоді як результат ХДС скоротився більш ніж удвічі — до 17%.

Деякі структури AfD німецька внутрішня розвідка вважає праворадикальною загрозою конституційному ладу. Партія змогла скористатися невдоволенням населення, закликаючи припинити міграцію, відмовитися від заходів із боротьби зі зміною клімату та відновити відносини з Росією.

«Жоден канцлер не був настільки непопулярним, як Мерц», — заявила в понеділок співголова AfD Аліса Вайдель.

Вона знову заявила про амбіцію партії здобути понад 40% підтримки на загальнонаціональному рівні. Наступні федеральні вибори мають відбутися не пізніше 2029 року.

«Люди хочуть зміни політики — вони не хочуть, щоб усе тривало так, як зараз», — сказала Вайдель.

Чи зможуть AfD та її провідний кандидат Ульріх Зігмунд очолити наступний уряд Саксонії-Ангальт, залежатиме від парламентських маневрів. Вайдель заявила, що AfD шукатиме партнерів, зокрема серед невдоволених депутатів ХДС у земельному парламенті в Магдебурзі.

Єдиною партією, яка заявила про готовність співпрацювати з ультраправими, є BSW — партія, заснована колишньою лідеркою Лівої партії Сарою Вагенкнехт.

Депутати зберуться не пізніше 6 жовтня, після чого проведуть серію таємних голосувань для обрання прем'єр-міністра землі. Зігмунд потенційно може подолати цей бар'єр і прийти до влади, хоча AfD самостійної більшості не має.

Лідер земельного осередку натякнув, що партія може просто перемогти на наступних виборах, якщо нинішній парламентський глухий кут унеможливить формування уряду. Подібні заяви він уже робив Bloomberg минулого тижня.

Прем'єр-міністр Саксонії-Ангальт від ХДС Свен Шульце, який виступав разом із Мерцом, заявив, що після поразки його партія не має мандата на формування уряду. Він наразі відкинув можливість створення ширшої коаліції з метою не допустити AfD до влади.

Популярність ультраправих перевірять і на виборах у Мекленбурзі-Передній Померанії, де AfD стабільно лідирує в опитуваннях. Однак там партія зіткнеться із сильнішим суперником — Соціал-демократичною партією Німеччини (СДПН) та популярною прем'єркою землі Мануелою Швезіг.

У Берліні AfD змагатиметься з правлячим ХДС, «Зеленими» та Лівою партією, однак має мало шансів очолити земельний уряд.

Партнери Мерца по коаліції із СДПН також порушили питання про майбутнє програми реформ уряду, зокрема планів перебудови пенсійної системи країни. Особливу увагу в партії приділяють непопулярній ініціативі зі скасування можливості дострокового виходу на пенсію.

«Усе просто не може залишатися так, як є», — сказала журналістам міністерка праці та співголова СДПН Бербель Бас. «Нам потрібно обговорити з канцлером, як ми можемо позбавити людей страху перед реформами».

У Саксонії-Ангальт — землі з населенням трохи більш як 2 млн людей і найнижчим ВВП на душу населення серед усіх 16 земель Німеччини — AfD обговорювала плани створити фінансовану державою «оперативну групу з депортації», провести чистки серед державних службовців та перебудувати систему освіти, щоб позбавити її «лівої індоктринації».

Попри зростання популярності, партія дедалі більше консолідується навколо етнонаціоналістичної ідеології та відмовляється від значної частини поміркованішої риторики, йдеться в оцінці Федерального відомства із захисту конституції — німецької контррозвідувальної служби.

У своєму щорічному звіті, оприлюдненому в червні, відомство зазначило, що дедалі більше представників AfD відкрито підтримують концепцію «реміграції» — масштабного видворення людей із країни.

Це сприяло ізоляції AfD у Європі навіть серед інших ультраправих сил. Французька політикиня Марін Ле Пен припинила співпрацю з партією у 2024 році після того, як один із депутатів AfD заявив в інтерв'ю, що не кожного члена нацистських СС слід вважати злочинцем.

Прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні, чия партія «Брати Італії» підтримує трансатлантичні зв'язки, також дистанціювалася від AfD через близькість німецьких ультраправих до Росії.

Ультраправа партія, яку німецький політичний мейнстрим роками намагається тримати за «санітарним кордоном», стає дедалі ближчою до реальної влади. Для Німеччини це питання внутрішньої політики. Для України — потенційно питання безпеки. «Альтернатива для Німеччини» уже стала найсильнішою політичною силою в Саксонії-Ангальт, а її керівництво не приховує прихильності до відновлення відносин із Москвою.

Поки традиційні партії сперечаються, як зберегти «захисні бар’єри», крайні праві користуються їхніми помилками та суспільним невдоволенням.

Чи здатна система змінити власну стратегію, перш ніж АдН отримає шанс диктувати правила? І що має зробити Київ уже зараз?
Про це в статті «Правий світанок: як «Альтернатива для Німеччини» прорвала «санітарний кордон» на виборах» пише Петро Герасименко.