Ультраправые идут к власти. Почему победа "АдГ" в Саксонии бьет по правительству всей Германии

"Це історичний результат… Я розраховую на те, що ХДС більше ніколи не виграє жодних виборів", – з такою гучною заявою виступила у неділю ввечері лідерка "Альтернативи для Німеччини" ("АдН") Аліс Вайдель.

6 вересня ця правопопулістська та проросійська партія святкувала безпрецедентну перемогу на виборах до парламенту землі Саксонія-Ангальт на сході Німеччини. 

Тріумф "АдН" не став несподіванкою: опитування регулярно давали їй понад 40% підтримки. Та коли це стало реальним результатом, то приголомшило багатьох. За попередніми даними, "АдН" отримує 43,8% голосів та 39 із 83 місць у земельному парламенті. 

Другий важливий наслідок недільних виборів – сильного удару зазнали християнські демократи Фрідріха Мерца, які безперервно очолювали уряд землі з 2002 року. І це удар також безпосередньо по самому канцлеру, який обіцяв удвічі скоротити підтримку "АдН". Тепер же його власна партія втратить понад половину мандатів у ландтазі Саксонії-Ангальт і ризикує зануритись у внутрішньопартійну кризу. А німецькі аналітики та політичні медіа відкрито говорять про доцільність заміни канцлера та про його політичну відповідальність за цей провал.

Наразі цей історичний результат ще не означає, що "АдН" отримає владу у Саксонії-Ангальт. Кількох мандатів партії не вистачило до абсолютної більшостіі попереду – боротьба за прем’єрство.

При цьому створення коаліції без прем’єра від "АдН" виглядає малореальним.

Та незалежно від подальшого розвитку подій у цій землі, голосування вже стало червоним сигналом для Німеччини. 

Наступні парламентські вибори відбудуться в Німеччині 2029 року, але політичний ландшафт країни вже тепер різко змінюється. "АдН" перетворилася з протестної сили, якою була більшість років свого існування, на партію, здатну претендувати на реальну владу.

Землетрус на сході 

Саксонія-Ангальт – невелика земля на сході Німеччини, з населенням лише трохи більше 2 мільйонів людей. Понад 20 років уряди тут стабільно очолював Християнсько-демократичний союз, змінювалися лише його менші коаліційні партнери. Донедавна найуспішнішим премʼєром від ХДС був Райнер Газелофф, який обіймав посаду аж 15 років. У січні він подав у відставку та віддав крісло Свену Шульце, аби той встиг закріпитись як премʼєр і головний кандидат християнських демократів на вересневих виборах.

Проте 6 вересня "АдН" наблизилася до того, щоб перервати цю політичну тяглість, здобувши рекордний для себе результат на земельних виборах. 

Досі найкращим показником ультраправих були 32,8% на виборах у Тюрингії у 2024 році. Тепер він залишився далеко позаду. У Саксонії-Ангальт партія більш ніж удвічі покращила свій результат порівняно з виборами 2021 року: тоді "АдН" отримала 20,8%, тепер же набирає 43,8%. 

Головний кандидат від "АдН" Ульріх Зігмунд, що претендує на посаду прем’єра, заявив, що ультраправі "зробили історію в цій країні". 

"Нам потрібен політичний поворот. Результат говорить сам за себе", – тріумфував політик.

Для ХДС ці вибори стали нищівним провалом. Партія прем’єр-міністра Свена Шульце отримала лише 17,2% голосів – у 2021 році християнські демократи набрали 37,1%. 

Це новий антирекорд ХДС у Саксонії-Ангальт. Партія не здобула жодного "прямого мандата" – це система, коли виборці обирають конкретного кандидата, а не лише партію. П’ять років тому кандидати від християнських демократів виграли у 40 із 41 виборчих округів. А нині свій округ програв навіть прем’єр Шульце. Натомість "АдН" отримала 38 прямих мандатів, ще три відійшли "Лівим".

Звичайно, що для Шульце, який обійняв посаду прем’єра лише у січні, такі результати були нищівними. 

Політику довелось визнати, що ХДС має змиритися з реальністю і привітати "Альтернативу для Німеччини" з перемогою. Про "складний результат" того вечора заявила і керівниця канцелярії Мерца Ніна Варкен. Саме її канцлер делегував публічно комунікувати позицію після виборів. За даними німецьких медіа, сам Мерц розглядав можливість екстреного телевізійного звернення до народу у випадку, якби "АдН" здобула абсолютну більшість. Та оскільки сценарій-катастрофа не реалізувався, канцлер від публічної появи утримався.

Загалом до парламенту Саксонії-Ангальт пройшли шість партій.

"Ліві" втратили частину підтримки, отримавши 8,6% голосів проти 11% у 2021 році. СДПН, навпаки, практично повторює свій попередній результат: 9,3% проти 8,4% п’ять років тому. "Зелені" набирали 8,3%, трохи покращивши цифри минулих виборів.

Найбільша інтрига складалася довкола іншої проросійської німецької партії – ліворадикального Альянсу Сари Вагенкнехт (АСВ). 

Події минулого вечора стали дежавю парламентських виборів 2025 року, коли лівопопулістам не вистачило лише трохи, щоб пройти до Бундестагу. У неділю перші прогнози також показували, що партія балансує на межі 5-відсоткового бар'єра.Та, зрештою, АСВ отримав 5,3%. Із лише п’ятьма мандатами тепер саме політична сила, заснована одіозною "подругою Путіна" Вагенкнехт, зіграє вирішальну роль у тому, хто стане прем’єром.

Примітно, що якби АСВ не пройшов до ландтагу, то "АдН" отримала би абсолютну більшість.

Вкрай показовою стала явка на цих виборах. 

77,8% – це найвищий показник у Саксонії-Ангальт з часів возз'єднання Німеччини. 

Головним бенефіціаром цієї рекордної активності стала саме "АдН".

Зокрема, їй особливо вдалося мобілізувати виборців, які не голосували на попередніх земельних виборах. За даними соціологічного інституту Infratest dimap, ідеться про 170 тисяч голосів таких людей на користь ультраправих.

Чи отримають ультраправі посаду прем'єра

Попри історичну перемогу, шлях "АдН" до влади в Саксонії-Ангальт ще не пройдено.

За теперішніми результатами ультраправим не вистачає трьох мандатів до абсолютної більшості, тобто 42 місць. Зараз у "АдН" їх 39. І саме тут у гру вступає Альянс Сари Вагенкнехт. 

Дотепер у АСВ заявляли, що на виборах прем’єра не голосуватимуть зрештою ні за Зігмунда, ні за Шульце. Мовляв, партія хоче бачити на посаді позапартійного кандидата, який керуватиме за допомогою ситуативної більшості різних партій.

Із таким кандидатом у АСВ вже нібито провели переговори. Але є чималі сумніви у реалістичності цього плану з огляду на бажання "АдН" отримати прем’єрство та небажання інших партій бачити ультраправих міністрів у гіпотетичному уряді позапартійного кандидата. 

Є ще один важливий момент. Прем’єр-міністра в Саксонії-Ангальт земельний парламент обирає у три тури. У першому для перемоги кандидату потрібна абсолютна більшість від кількості депутатів у парламенті. Якщо справа доходить до другого туру, то вже досить абсолютної більшості тих депутатів, що проголосували. Ну а в третьому перемогу може забезпечити проста більшість голосів – тобто мандатів "Альтернативи для Німеччини" буде достатньо.

Улітку Сара Вагенкнехт – яка хоч і пішла з посади лідерки, але продовжує впливати на партійний курс, – натякала, що АСВ може утриматись у голосуванні за Зігмунда.  

І тоді у третьому турі кандидат від "АдН" виграє та зможе сформувати уряд меншості.

Хоча АСВ відкидає можливість формальної коаліції з ультраправими, Вагенкнехт заявляла, що співпраця з ними "можлива із суттєвих питань". Наприклад, таким є просування у Бундесраті заклику до федерального уряду припинити поставкизброї до України. Варто зазначити, що загравання з "АдН" та потенційна співпраця з праворадикалами вже спричинили розкол у самому лівому АСВ: в Тюрингії лави фракції залишили більшість депутатів партії.

Проте прихід до влади "АдН" завдяки лівопопулістам – не єдиний можливий сценарій. 

Якщо прем’єра не вдасться обрати, у землі відбудуться дострокові вибори. Жорсткого терміну, до якого земельний парламент має обрати нового прем’єра, немає. Це означає, що Свен Шульце може залишатися на посаді виконувача обов’язків прем’єр-міністра ще кілька місяців.

Натомість "АдН" вважає, що дострокові вибори будуть лише їм на користь."Тоді у нас буде 50 або 55%", – сказав Ульріх Зігмунд у неділю ввечері. 

Виклик для Мерца

Через поразку в Саксонії-Ангальт у ХДС неминуче розпочнеться дискусія про політичний курс партії та канцлера. Тим більше, що на загальнонаціональному рівні християнські демократи вже багато місяців суттєво поступаються ультраправим у соціологічних опитуваннях (у "АдН" – 28-29%, у ХДС – 22-23%).

"Альтернативі для Німеччини" важливо підірвати стабільність ХДС, і у Саксонії-Ангальт їй це вдалося – навіть без отримання абсолютної більшості у ландтазі. У лавах християнських демократів почастішали побоювання про можливих перебіжчиків серед тих, хто вважає "брандмауер" проти ультраправих непотрібним та застарілим інструментом, який поступово позбавляє влади саму ХДС.

Поразка в Саксонії-Ангальт дедалі гучніше ставить під питання здатність Мерца зупинити зростання "АдН", а відтак розхитує його політичне майбутнє. Німецька преса у понеділок вранці рясніє заголовками про "особисте приниження" для Мерца і міркування про те, що канцлер не підходить для цієї посади за нинішніх обставин. Спільний наратив у впливових німецьких медіа полягає у тому, що відповідальним за поразку (та за рекордний результат "АдН") є особисто канцлер, і починають лунати навіть заклики про його відставку.

Показово, що ще до завершення кампанії Свен Шульце все більше дистанціювався від дедалі непопулярнішого Мерца. Та це не допомогло ні йому, ні партії переконати виборців підтримати ХДС. Тобто знайти новий "наратив" для збереження електорату не вдалося. 

Але Саксонія-Ангальт може виявитися лише першим випробуванням для Мерца.

Уже за два тижні відбудуться вибори в Берліні, де ХДС бореться за збереження керівництва містом, і в Мекленбурзі-Передній Померанії – там, за опитуваннями, партія може не отримати і десяти відсотків.

Сам Ульріх Зігмунд назвав Саксонію-Ангальт "доміно", звідки "АдН" хоче перевернути всю країну. І тепер до його слів у ХДС – і не тільки там– поставляться серйозніше.

Голова СДПН, яка править у коаліції з ХДС, Ларс Клінбайль назвав результат у Саксонії-Ангальт сигналом для Берліна, натякаючи на можливі наслідки для курсу уряду. 

Водночас було б помилкою й надалі сприймати поступове зростання "АдН" з моменту її створення у 2013 році лише як східнонімецьку проблему. 

Хоча на сході партія значно сильніша, тенденція до її посилення помітна і в західних землях. На початку року "АдН" здобула близько 20% у західних землях Баден-Вюртемберг та Рейнланд-Пфальц. Причини цього зростання – міграція, безпека, економічне невдоволення та недовіра до традиційних партій – давно вийшли за межі східної Німеччини.

Екстремісти йдуть до влади

В Україні зростання "АдН" викликає небезпідставні побоювання.

Ця партія відкрито виступає за нормалізацію відносин з державою-агресором, відновлення імпорту російських енергоносіїв та зменшення збройної і фінансової підтримки Києва. На земельних виборах усі ці питання не мали настільки великої ваги, яку зазвичай мають на загальнонаціональних, хоча й все одно залишались у центрі кампанії.

Для більшості виборців Саксонії-Ангальт важливішими питаннями залишались соціальна захищеність, безпека та економіка.

За даними infratest dimap, 25% виборців називали соціальне забезпечення головним питанням, яке визначало їхній вибір. Ще 17% – мир у Європі, а 15% – економіку. Причому мир і соціальна політика були важливішими для прихильників ХДС, СДПН та Лівої партії, ніж для виборців "АдН".

Прихильники "Альтернативи для Німеччини" значно частіше називали головними проблемами злочинність і внутрішню безпеку. Не менш важливою для них була імміграція – значно більше, ніж для виборців інших партій. І так, міграційне питання – це те, у якому "АдН" діє найбільш агресивно. 

Один із головних висновків виборів у Саксонії-Ангальт: 

виборців у Німеччині дедалі менше відлякує явно правоекстремістська партія. 

Вже кілька років "АдН" у цій східнонімецькій землі перебуває під наглядом внутрішньої розвідки. У 2023 році Служба захисту конституції класифікувала регіональне відділення "АдН" як безсумнівно правоекстремістську організацію. У її останньому звіті "АдН" названо найбільшою загрозою для демократії в Саксонії-Ангальт. За даними опитувань, так наразі вважає і понад половина німців. 

Причина – у світоглядних позиціях, які системно просуває партія.

Одна з них – це концепція так званого "етноплюралізму". Її прихильники вважають, що різні етнічні групи мають жити максимально відокремлено одна від одної, а держава – зберігати етнічну однорідність. У такій системі поглядів люди з міграційним походженням розглядаються як загроза для суспільства. 

Звідси й вимога "АдН" щодо "реміграції" – у передвиборчій програмі партія вимагала припинити "культурно чужу" масову міграцію та виступала проти найму "культурно чужих фахівців". Ульріх Зігмунд також підтримує теорію про нібито навмисне заміщення німців мігрантами через заохочення міграції.

Радикалізм партії не обмежується міграційною політикою. Служба захисту конституції зазначає, що представники "АдН" регулярно намагаються дискредитувати німецькі державні інституції та політичних представників. У програмі партії також йдеться про потребу відмовитись від "увічнення комплексу провини" німців після Другої світової війни і впровадити "патріотичну культурну політику".

Теперішня перемога "АдН" відкрила для партії можливість уперше спробувати втілити такий курс на рівні федеральної землі.

Але разом із цим виникає значно серйозніша проблема – потенційний доступ можливих членів уряду "АдН" до секретної інформації. З огляду на проросійські позиції партії, її контакти з Москвою та підозри німецьких спецслужб щодо російського впливу, поява "АдН" при владі може створити для Кремля новий канал доступу до чутливих даних. За найгіршого сценарію – до інформації про німецьку та союзницьку безпеку, чого Берлін не може собі дозволити.

Авторка: Христина Бондарєва,

журналістка "Європейської правди"