Достроково звільнені на службі Батьківщині: як живе та воює елітний підрозділ "Артан X"

У підрозділі ГУР МОУ "Артан X" переважно служать достроково звільнені, яких підрозділ відбирає по всій Україні через співбесіди, тести й поліграф, а потім перетворює на штурмовиків із повним циклом підготовки.

Підрозділ "Артан X" існує близько двох з половиною років і вже встиг зарекомендувати себе на війні.

Як саме відбирають і готують достроково звільнених, кого не беруть до підрозділу, як формується бойова атмосфера, розказує командир підрозділу "Артан Х" Андрій "Фаворит" Мельник в інтерв'ю 24 Каналу.

Бойовий шлях і становлення підрозділу

Як ви потрапили до ГУР?

У 2022 році я пішов служити в Головне управління розвідки. На той час це була група близько 40 людей – тодішній "Артан", який зараз став величезний. І ми нарощувалися, збільшувалися.

Я пройшов шлях від командира відділення, потім став командиром взводу, командиром роти, потім був заступником "Титана" (Віктор Торкотюк, позивний "Титан" – 24 Канал), заступником командира "Артану" і паралельно лишаюся на цій посаді й сьогодні.

Фото – інстаграм Андрія Мельника

Після того, як "Артан" розрісся, у законодавстві з'явилася можливість брати достроково звільнених. Було ухвалене рішення, що ми будемо в цьому брати участь. Багато хто скептично до цього ставився, але, мені здається, вдалося, і вдалося добре, тому треба продовжувати це все.

У розвитку "Артан X" я дуже вдячний "Титану", тому що він мене у всьому підтримує, допомагає. І я думаю, що без нього в мене б нічого не вийшло.

Хто служить в "Артан X" і як відбувається відбір

В "Артан X" воюють колишні ув'язнені.

Достроково звільнені, так. "Артан Х" складається переважно з достроково звільнених.

Як ця процедура відбувається?

Є спеціальні групи людей, у які навіть входять і колишні достроково звільнені. Вони їздять по всій Україні, по місцях позбавлення волі й проводять співбесіди, відбори. І це діє на постійній основі, тобто це безперервний процес.

Після того, як люди проходять фізичні мінімальні тести, психологічні, потім у нас ще є поліграфи. Це вже наступний етап. І тільки після цього ми забираємо людей до себе.

Засуджені за якими статтями не можуть приєднатися до "Артану"?

Державна зрада, педофілія, насильники, ґвалтівники, бариги, всі такі, як сказати, аморальні злочини – за такими людей не беремо.

Які були гріхи у тих, хто долучився до підрозділу?

Переважна більшість – це тілесні ушкодження, 115-та стаття, це вбивство або крадіжки. Насправді різні, не можна сказати, що чогось більше, чогось менше.

Фото – інстаграм Андрія Мельника

Яка мотивація у цих людей приєднатися до війська?

У 90% це бажання воювати й захищати свою країну, бути корисним, дотичним до цього, виправитися. Тобто це такий собі другий шанс для цих людей показати, що кожен має право на помилку, але ця людина все одно може принести багато користі державі.

Один із людей розповідав, що пізніше поспілкувався з представником керівного складу "Артану". На той момент він був у місцях позбавлення волі, після чого пішов додому під домашній арешт, зателефонував, приїхав у Київ, пройшов ВЛК, потрапив до ТЦК Голосіївського району і так опинився тут. Каже, що розмова дуже сподобалася і це його замотивувало.

Ще одна історія: людина потрапила до тюрми, потім приїхали представники спецпідрозділу "Артан Х", "Фаворит" дав можливість потрапити в спецпідрозділ. Так він потрапив у ББМ, став водієм бронегрупи. Каже, що мав товариша, який уже служив тут, і той порадив піти саме сюди. Потім приїхали ще раз представники "Артану", він записався і пішов. І не шкодує зовсім.

Перші кроки – вони потрапляють на першу базу, де фактично з ними займаються тільки фізичною підготовкою для того, щоб вони могли адаптуватися. Тому що довгий час вони могли бути без фізичних навантажень.

Після цього є базовий курс БЗВП, який триває два-три місяці, і тоді, якщо потрібно, ще може бути додаткова підготовка, профільна.

Чим відрізняється робота з достроково звільненими від добровольців із цивільного життя?

Насправді у нас підхід однаковий до всіх. Але я можу сказати, що достроково звільнені, мабуть, більш вдячні, більше стараються, тому що відчувають, можливо, свою якусь провину за минуле. Тому хочуть бути кращими й відповідно стараються більше.

Як живе та воює "Артан Х" – дивіться відео:

Атмосфера всередині підрозділу

Яку атмосферу ви намагаєтеся створити в підрозділі?

Ми тримаємо дружню атмосферу. Для мене всі рівні, всі однакові. Спілкуюсь до кожного як до рівного до себе, з повагою, по-дружньому. Ми живемо однією великою родиною і ставимося один до одного також.

Звичайно, у нас є і статутні історії: шикування, інші військові моменти. В офіційному форматі це все проходить, але в більшості часу ми спілкуємося саме в такому форматі

Дисципліна, будні та тренування

Наскільки важлива дисципліна і дотримання розпорядку дня?

Дисципліна в армії дуже важлива. Тому шість днів на тиждень, якщо вони не на бойових, то тренуються. Вихідний – тільки неділя. А так постійно тренування.

У нас принцип такий: ти постійно тренуєшся або воюєш. Як на змагання виходити в якомусь виді спорту – ти постійно готуєшся, готуєшся і виходиш у своїй найкращій формі. Плюс-мінус ми те саме робимо і тут.

Коли ви стикаєтеся з іншими штурмовими полками чи підрозділами, помічаєте різницю між спецпризначенцями і іншою складовою Сил оборони, особливо коли мова про достроково звільнених?

У нас просто так виходило, що ми дуже тісно не працювали з такими підрозділами, де є ще інші достроково звільнені.

Як готується "Артан Х" – дивіться відео:

На Харківщині з Третьою штурмовою бригадою ми працювали, у них теж є такі люди у складі. І, в принципі, Третя штурмова бригада дуже сильна, і з такими суміжниками нам було працювати добре, у нас були спільні операції, успішно реалізовані.

Чи були у вас певні стереотипи щодо достроково звільнених?

Як з ними можна працювати? Вони непередбачувані, неконтрольовані, так? Насправді, якщо відноситися до людей нормально, вони цінують це і навпаки роблять усе і намагаються для того, щоб не було ніяких проступків у них.

Звісно, без цього не можна. У нас великий колектив і бувають якісь історії, але це все дуже незначна історія на фоні всіх тих досягнень, які вони роблять на війні.

Де доводилося воювати?

Ми були в Харківській області два рази. Рівнопіль, це Донецька область, потім Запоріжжя – три рази вже були. І ще раз. У нас просто були затяжні такі історії: пів року, чотири місяці, і зараз знову готуємося до нового завдання.

Склад "Артан X", напрямки роботи та загальна оцінка подій війни

Які підрозділи є у складі "Артан X"? Які види озброєння?

В "Aртан X" переважно штурмовики. Але також у нас є люди, які вже досить довго воювали, показали себе. Є БпЛА-компонент, є ББМ, є міномети, мінометна група людей. Тобто всі напрямки, які потрібні на війні, у нас є представлені.

Як ви зараз оцінюєте ситуацію на півдні, на Запоріжжі?

Запоріжжя саме по собі – дуже тяжкий фронт, і він постійно під натиском противника. Тому там потрібні сильні підрозділи, які мають бути на постійній основі для того, щоб не допустити противника в саме місто Запоріжжя.

Чи відрізняються бої зараз від того, що було раніше?

Якщо брати перші наші бої на Запоріжжі та останні, то зараз просто більша концентрація дронів. А так, в принципі, ми плюс-мінус на одному й тому самому напрямку постійно, то нічого не змінилося. Просто більша концентрація FPV.

Наскільки часто на вашому напрямку ворог намагається просуватися вперед?

Ворог намагається просуватися постійно. Найбільше це відчутно, коли є непогода: туман, дощ, коли в небі перестають літати або зменшується концентрація дронів. Тоді противник одразу намагається накопичуватися і просуватися вперед.

Як би ви охарактеризували цей етап війни зараз?

Можу сказати, що всі втомилися, мабуть, від війни. Це основне, мабуть, що сьогодні відчувають і цивільні, і військові. Але іншого вибору немає. Це наша країна, тому потрібно триматися, знаходити в собі сили й повертати свої території.

Чи вдосконалюється ворог?

Ворог постійно вчиться, змінює тактику, стратегію. Але можу сказати, що якість людей на тій стороні теж значно падає.

Сильних підрозділів у Росії теж обмежена кількість, і я думаю, що ворог також відчуває цю нестачу. Йому важче продовжувати наступальні дії.

Враховуючи, що в противника велика чисельність населення, він все одно це робить [продовжує наступати – 24 Канал]. Для нас це погано, тому що якщо буде мобілізація [в Росії – 24 Канал], то в них буде більше підготовлених людей, і ці люди рано чи пізно з'являться у нас на різних напрямках. Тому я погано ставлюсь до цього. Краще, щоб у них не проводилася мобілізація і просто закінчився особовий склад.

А як нам готуватися до цього?

Нам потрібно перш за все мислити більш технологічно, тому що в людському ресурсі ми точно не можемо бути конкурентами з Росією. Треба мислити технологічно, щоб випереджати противника і наносити максимальні втрати співвідносно наших.

Російський досвід із засудженими та різниця з українським підходом

Коли говорять про колишніх ув'язнених на війні, на думку спадає ПВК "Вагнера". Яка головна різниця між такою стратегією росіян і українців?

Ідея якраз з'явилася у нас, щоб залучати людей із достроково звільнених, приблизно коли був Бахмут. Тоді ми зустрілися дуже близько з вагнерівцями, і серед них були теж достроково звільнені.

Але формат тоді був такий, що достроково звільнених пускали вперед з мінімальною підготовкою, щоб вони виявляли позиції, а потім уже йшли більш підготовлені вагнерівці.

А ми робимо трошки по-іншому: даємо найкращу підготовку, найкраще обладнання, дорожимо кожним життям, евакуюємо, якщо є поранені, як би складно не було і які б ризики не були, стараємося завжди забирати тіла двохсотих. Тобто ми цінуємо кожного, дорожимо кожним і хочемо, щоб кожен наш боєць був найкращим.

Тому різниця в тому, що там це було більше для того, щоб, мабуть, зачистити населення, зачистити табори від людей, бо це податки й так далі. А в нас це більше для того, щоб зробити професійних воїнів, дати другий шанс на нормальне людське життя. Філософія нашого підрозділу – кожна людина заслуговує на другий шанс.

Росіяни й зараз використовують ув'язнених на фронті, і навіть скорочують список статтей, за якими не можна брати до армії.

Так, вони використовують в багатьох підрозділах достроково звільнених. Більше того, зараз є формат, що якщо ти скоїв правопорушення, ти можеш вирішити, чи справа йде до суду, чи ти можеш одразу мобілізуватися і піти служити. Тобто навіть на досудовому етапі ти можеш обрати цей шлях.

А Україні варто таке запровадити?

Думаю, що можна, але треба кожен випадок індивідуально переглядати. За все точно не можна, щоб не було зловживань. Але я вважаю, що в будь-якому випадку людині краще бути на фронті, ніж просто сидіти десь.

Історії війни, полону і цивільного життя

Наш боєць потрапив у полон. Поки ми думали, як його звідти звільнити, він через чотири чи п'ять діб знайшов можливість, убив тих людей, хто його взяв у полон, знайшов рацію, яку десь по дорозі втратив, і повернувся на позиції до нас. Зараз він живий, здоровий, тобто сам звільнився з полону.

Там, наприклад, такі історії... Якщо подивитися на нього, там хлопчина, 25 років, і в житті не скажеш... Але працював колись патологоанатомом. Такі дивні історії.

Багато дуже історій можна назвати казковими…можна і не повірити, подумати, що це вигадки. Але на війні бувають чудеса.

Але є ще інша сторона – це цивільне життя. Мені подобається, що вони роблять успіхи не тільки у війні, а й у цивільному житті. Вони одружуються, у них народжуються діти, повноцінні сім'ї, беруть квартири, Є-Оселю і так далі. Тобто у них продовжується нормальне повноцінне життя.

Це теж дуже важливо, що не тільки війна, а й просування у цивільному житті.

Законодавчі зміни для достроково звільнених

Так склалося, що закон був досить неідеально написаний про достроково звільнених, і вони фактично весь час мали перебувати або на війні, або на ППД.

На щастя, зараз вийшов новий закон, президент підписав його не так давно, і тепер достроково звільнених прирівняють до звичайних військовослужбовців.

Україна дає другий шанс:

Тепер буде більше можливостей [для достроково звільнених – 24 Канал], які має кожен звичайний військовослужбовець. Але все одно потрібно відпускати з розумом, на розсуд командирів. Є така категорія людей, яких я б точно не відпустив у відпустку, тому це треба контролювати й працювати з кожним бійцем особисто.

Вони вже складають списки щодо відпустки? Які в них побажання найчастіше?

Прохань завжди багато…Найчастіше це або поїздка за кордон, або в гори, на море. Але більшість бажань — це до своїх сімей. У когось є діти, до дружин і так далі. Тому в основному просяться до сімей.

Штурмова компонента і роль технологій

Як змінилася штурмова складова війни за час повномасштабного вторгнення?

Штурмова складова дуже ускладнилася, тому що з тією кількістю дронів дуже важко проводити наступальні дії. Ти постійно прив'язаний до погодних умов: чекаєш, коли буде дощ або туман, або треба придумувати засоби, щоб дібратися непомітно.

Відео бойової роботи "Артан Х":

Будь-який штурм ускладнився в десятки разів. І я думаю, що ця історія буде тільки ускладнюватися, що кілзони будуть тільки рости, тому що дальність дронів збільшується, і технологічно і ми, і противник рухаємося вперед постійно. Кожен штурм із наступним роком буде важче і важче.

А як до цього адаптуватися?

Я думаю, що до цього неможливо адаптуватися, просто потрібно робити, тому що земля, яка б технологія не була, поки нога піхотинця не ступить на землю, та земля не буде вважатися нашою.

Це інтерв'ю було скорочено та виправлено для кращого розуміння аудиторією.