Дрони нон-стоп, ракети раз на тиждень: як РФ перебудовує масовані удари по Україні

Кілька днів відносної тиші у Києві закінчилися практично одразу після завершення візиту американських переговорників.

У ніч на 8 вересня Росія завдала масованого комбінованого удару по Україні, застосувавши балістичні й протикорабельні ракети, крилаті ракети Х-101 та понад півтори сотні безпілотників. Основними напрямками удару стали Київ, Київська та Одеська області, однак вибухи, руйнування та постраждалих фіксували й в інших регіонах.

За даними Повітряних сил, Росія атакувала Україну протикорабельними ракетами "Онікс", балістичними ракетами "Іскандер-М"/С-400/KN-23, 32 крилатими ракетами повітряного базування Х-101, а також 166 ударними БПЛА типу Shahed і дронами-імітаторами. Більше половини ударних безпілотників були реактивними. Станом на 8:30 сили ППО збили або подавили 175 повітряних цілей: дві балістичні та протикорабельні ракети, 31 крилату ракету та 142 безпілотники. Влучання ракет і ударних БПЛА зафіксували на 29 локаціях, ще на дев'яти впали уламки збитих цілей.

Найбільше від нічного удару постраждав Київ. Станом на ранок було відомо про двох загиблих у Солом'янському районі та 16 поранених. Наслідки атаки зафіксували у Голосіївському, Дарницькому, Дніпровському, Оболонському, Подільському та Солом'янському районах столиці. Пошкоджено щонайменше 14 багатоповерхових будинків, гуртожиток, школу, поліклініку, супермаркет, АЗС, складські приміщення та 25 автомобілів. Через тривалу повітряну тривогу та обмеження руху метро вранці у столиці виникли серйозні проблеми з транспортом. Про перші наслідки удару по Києву Фокусповідомляв ще вночі.

Під ударом опинилася й Одещина. У передмісті Одеси російська атака пошкодила ринок "7-й кілометр". Троє людей отримали травми, були зруйновані магазини та місцевий ресторан. На Харківщині реактивні дрони влучили у житлові будинки у двох районах Харкова, також повідомлялося про постраждалих.

На Сумщині російські безпілотники атакували пасажирський потяг "Київ — Суми". Після попередження моніторингової команди "Укрзалізниці" поїзд завчасно зупинили, пасажирів, поїзну та локомотивну бригади евакуювали. Уже після цього поїзд атакували два дрони, тому обійшлося без постраждалих. У Дніпрі росіяни також завдали удару, внаслідок якого виникла пожежа, а в області протягом ночі сили ППО збили десять ворожих БпЛА. У Запорізькій області протягом доби внаслідок російських ударів поранення отримали 12 людей.

Менше дронів, але довша атака: як РФ могла виснажувати українську ППО

Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко у коментарі Фокусу називає удар 8 вересня загалом типовою для Росії комбінованою атакою, під час якої одночасно застосовували різні за характеристиками засоби ураження. Окрему проблему традиційно становила балістика, тоді як із дозвуковими крилатими ракетами українська ППО впоралася значно краще.

"Ми бачимо, що, незважаючи на серйозний дефіцит у нас саме з перехопленням складних ракет — балістики, аеробалістики, гіперзвуку, — дозвукові ракети перехоплюються досить добре. Перехоплення 31 ракети — це достатньо високий показник. Із цим у нас поки що більш-менш", — пояснює Коваленко.

Але найбільш помітною особливістю нічного удару стала дронова компонента. Росія використала 166 безпілотників — значно менше, ніж під час попередніх масштабних нальотів, коли їхня кількість сягала кількох сотень.

Коваленко пов'язує це з поступовим переходом РФ на реактивні дрони-камікадзе. Їхнє виробництво потребує більше ресурсів, тому Росії поки що складно одночасно нарощувати реактивну компоненту і зберігати колишні обсяги запусків.

"Перехід на реактивні дрони-камікадзе все ж таки потребує зовсім інших енергетичних і фінансових витрат на виробництво. Їх намагаються виробляти у такій самій кількості, як і поршневі, і навіть більше. Але за часом вони не завжди це встигають", — говорить експерт.

При цьому менша кількість дронів зовсім не означає меншої небезпеки. За оцінкою Коваленка, середній рівень їхнього перехоплення зараз становить близько 85%, а серед тих, які прориваються через ППО, значну частину становлять саме реактивні апарати. Ще складнішою ціллю він називає дрони-ракети "Бандероль".

"Бандеролі взагалі дуже підступні. Їх набагато складніше перехопити", — зазначає він.

Дрони йдуть постійно, ми витрачаємо на них засоби перехоплення, а потім заходять ракети, коли частину ракет для ЗРК уже використано. Тобто це може бути розрахунок саме на виснаження.

Військовий експерт Олег Жданов звертає увагу ще на одну деталь цієї атаки: росіяни не намагалися одночасно завести на Київ велику кількість безпілотників. Замість цього вони тривалий час запускали їх невеликими групами.

"Не було такої великої масованості дронів. У певний період вони йшли постійно, один за одним, невеликими партіями — від двох до п'яти дронів. Але щоб, як раніше, 10–15 дронів одночасно заходили на Київ із різних боків, такого не було", — розповідає Жданов Фокусу.

На його думку, така тактика могла бути розрахована саме на поступове виснаження української протиповітряної оборони. Реактивні безпілотники через швидкість і висоту польоту складніші для мобільних вогневих груп, тому для їхнього перехоплення у низці випадків доводиться залучати зенітні ракетні комплекси.

"Мобільна група має свої обмеження. Якщо це Gepard — це приблизно до чотирьох кілометрів по висоті. Кулемети — ще менше. Тому проти реактивних дронів ми змушені використовувати вже зенітні ракетні комплекси. І вони, мабуть, вирішили, що постійний вогневий вплив на нашу ППО виснажує її більше, ніж один масований наліт", — пояснює Жданов.

Тобто замість одного короткого і дуже щільного нальоту Росія може розтягувати дронову атаку в часі, змушуючи українську ППО постійно працювати й витрачати боєкомплект. Після цього вже заходить ракетна компонента.

"Дрони йдуть постійно, ми витрачаємо на них засоби перехоплення, а потім заходять ракети, коли частину ракет для ЗРК уже використано. Тобто це може бути розрахунок саме на виснаження", — зазначає експерт.

Окремо Жданов звертає увагу на відсутність під час цього удару морської компоненти з "Калібрами". На його думку, проблема для РФ полягає не у відсутності самих ракет, а передусім у можливостях їхніх носіїв.

"Калібри в них є. Наша розвідка говорила про значні запаси. Але питання в пускових. Попередні удари "Калібрами" вони здійснювали, зокрема, з ракетного катера, а там лише чотири пускові. Можливо, вони просто побоюються виводити його в море, тому що зараз у Чорному морі для залишків російського Чорноморського флоту ситуація доволі непроста", — говорить він.

Якщо говорити про ті обсяги виробництва, які у них є, вони можуть кожного тижня забезпечувати такий комбінований обстріл.

Удари щотижня: що насправді стоїть за погрозою Путіна

І Коваленко, і Жданов сходяться в тому, що Росія справді має можливість приблизно раз на тиждень накопичувати ресурси для нового комбінованого удару. Однак нічого принципово нового у такій частоті немає — приблизно стільки часу РФ і раніше потребувала для формування чергового боєкомплекту.

За оцінкою Коваленка, склад атак при цьому може постійно змінюватися залежно від того, які ракети Росія встигла виробити та які носії на конкретний момент готові до застосування.

"Десь не буде якоїсь номенклатури. Наприклад, не кожен обстріл буде з компонентом 3М14 "Калібр", десь будуть з'являтися інші типи ракет, десь вони використовуватимуть балістику, десь замінюватимуть її аеробалістикою. Але якщо говорити про ті обсяги виробництва, які у них є, вони можуть кожного тижня забезпечувати такий комбінований обстріл. Не масований — не 100–150 ракет, — але в межах 50–60 вони забезпечувати можуть", — говорить експерт.

За його оцінкою, протягом тижня РФ здатна виробляти приблизно 20–30 балістичних ракет 9М723, близько 20 Х-101 і ще 15–20 "Калібрів". Але можливості їхнього застосування залежать і від стану носіїв: стратегічні бомбардувальники Ту-95 потребують технічного обслуговування після польотів, а кількість носіїв "Калібрів" у Чорному морі обмежена.

"У кожного є свої моменти, які не дозволяють максимально масштабувати всі удари одночасно. А так, у принципі, кожного тижня вони це можуть робити. Але, з іншого боку, а що раніше було не так? У середньому в них і раніше тиждень — півтора йшло на формування боєкомплекту", — зазначає Коваленко.

Усі ці нальоти фактично відбуваються в односторонньому порядку. І тоді стає зрозуміло, чому Путін не погоджується на мирні домовленості.

Жданов також вважає щотижневий темп цілком можливим. При цьому дронові атаки, на його думку, Росія здатна підтримувати практично безперервно.

"Фактично вони мають таку можливість. Причому можуть здійснювати в режимі нон-стоп атаки реактивними дронами і раз на тиждень збирати ракети для такого комбінованого удару. На жаль, так", — говорить він.

Тому погроза Путіна завдавати подібних ударів щотижня, по суті, лише озвучує те, що російські війська технічно могли робити й раніше.

Водночас Жданов пов'язує готовність Кремля продовжувати такі атаки і з політичною позицією Москви після чергових переговорів.

"Усі ці нальоти фактично відбуваються в односторонньому порядку. І тоді стає зрозуміло, чому Путін не погоджується на мирні домовленості. Він осідлав цього коня під назвою "перемога", скаче на ньому з шашкою наголо і всім розповідає, що завтра переможе і закінчить війну своєю перемогою. Тому вони й використовують цю ситуацію", — підсумував Жданов.

Важливо, що атаки на Київ не припинилися і після завершення нічного обстрілу. Вдень 8 вересня російський реактивний "Шахед" влучив у будівлю, де розташовані офіси телеканалів "Ми — Україна" та "Ми — Україна+". За словами журналістів, дрон зайшов у центральний вхід, частину будівлі було зруйновано, а ньюзрум на другому поверсі фактично знищено. Попередньо постраждали щонайменше п'ятеро людей, які перебували всередині. Про наслідки цього удару писавФокус.