«Карфаген» довів до відставки: все про скандал з колишнім генпрокурором Кравченком

Напередодні ввечері генеральний прокурор України Руслан Кравченко все-таки подав у відставку. Цьому передувала доволі гучна подія — справа НАБУ «Карфаген», в якій працівники Офісу генерального прокурора, ймовірно, займалися «кришуванням» колцентрів та відмиванням грошей.

ТСН зібрала усе, що станом на зараз відомо про згадки ексгенпрокурора у справі, його позицію, як відбувалося звільнення та інші цікаві подробиці.

Генеральний прокурор Кравченко пішов у відставку

Учора пізно ввечері, 7 вересня, Руслан Кравченко повідомив, що йде у відставку. Це рішення він назвав свідомим та політичним. За його словами, він іде з посади, щоб уникнути використання посади генпрокурора як інструменту політичного протистояння, та наголосив, що його позиція щодо звинувачень залишається незмінною.

Жодних звинувачень наразі ексгенпрокурор не визнає.

Він подякував працівникам прокуратури за чесну роботу, зокрема за документування російських злочинів і захист інтересів держави, підкресливши важливість їхньої праці.

«Дякую президенту України і Верховній Раді за довіру, та прошу прийняти моє звільнення», — йшлося у заяві Кравченка.

Незадовго до цього низка ЗМІ повідомила, що Кравченка до себе викликав президент Зеленський. На зустрічі, крім Зеленського та Кравченка, також міг бути очільник фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.Головною темою обговорення стало питання подальшого перебування Кравченка на посаді генпрокурора.

За даними джерел УП, за підсумками цієї зустрічі мали ухвалити остаточне рішення щодо посади очільника Офісу генерального прокурора.

Причина відставки генпрокурора

Руслан Кравченко пішов у відставку, оскільки його ім’я опосередковано чи прямо могло фігурувати у справі «Карфаген» про «кришування» колцентрів та відмивання грошей.

За даними САП, головний затриманий підозрюваний у справі, Сергій Кропива, був «правою рукою» та довіреною особою Кравченка. На записах, які має у розпорядженні НАБУ та частину з яких уже опублікували, Кропива розповідає про «імперію, яку побудував „Шеф“».

Пізніше у «Шефа» на записах з’являється по батькові — Андрійович. Оскільки ексгенеральний прокурор також Кравченко Руслан Андрійович, у слідства, ймовірно, є підстави вважати, що він також може бути причетним до справи.

На тлі цих подій та викритих злочинних махінацій в Офісі генерального прокурора серед підлеглих Кравченка, він був змушений взяти на себе відповідальність та подати у відставку.

Слідство триває, тож остаточне коло підозрюваних та причетних до масштабного «кришування» та обкрадання людей може розширитися.

Що Кравченко казав про відставку раніше

Учора вдень ексгенеральний прокурор мав доволі стійку позицію — він не хотів залишати посаду самостійно, про що заявив журналістам. Зокрема, він сказав, що діятиме лише за законними процедурами і не тримається за посаду.

Він також сказав, що рішення щодо його звільнення залишається за президентом України, Верховною Радою або командою. Також Кравченко анонсував свою участь у засіданні правоохоронного комітету парламенту у вівторок, 8 вересня.

Після цих заяв він повідомив про відсторонення сімох працівників ОГП у межах антикорупційної операції «Карфаген» щодо «кришування» шахрайських колцентрів. На тлі звинувачень САП про те, що помічник Кравченка курував ремонт у його будинку, а також займався приватними дорученнями, Кравченко відповів, що будинок він орендує і обов’язково позначить у декларації.

Як Кравченко згадується у справі НАБУ «Карфаген»

До злочинної діяльності він залучив колег і цивільних спільників, зокрема осіб під псевдонімами «Муза», «Камрат» та «Флеш».

Злочинні прибутки легалізовувалися через купівлю нерухомості, коштовностей і транспорту на понад 20 млн грн, оформлення майна на підставних осіб (зокрема апартаментів біля Карпат на 12 млн грн) та розподіл коштів по рахунках родичів. Наразі офіційно викрито п’ятьох учасників угруповання, яким інкримінують створення злочинної організації та відмивання майна за ст. 255 і 209 КК України.

За даними НАБУ, «Канцлер» обійняв посаду завдяки законодавчим прогалинам без конкурсу та сконцентрував значний вплив, отримуючи відсотки від шахрайських осередків. Слідство зафіксувало його втручання в кадрові призначення в обласних прокуратурах, виплату зарплат «у конвертах», а також розширення власних статків, яке розпочалося ще під час роботи в Кіберполіції та Одеській ОДА.

Через згадки на аудіозаписах керівника з по батькові «Андрійович» у ЗМІ та у САП з’явилися припущення щодо причетності генпрокурора Руслана Андрійовича Кравченка. У зв’язку з цим детективи НАБУ провели обшуки у службових приміщеннях Кравченка, його заступниці Марії Вдовиченко та інших співробітників ОГП.

В Офісі Генпрокурора заявили про готовність сприяти слідству та повідомили про відсторонення Кропиви. Водночас у відомстві наголосили, що звинувачення щодо керівництва базуються на припущеннях, а під час нічних обшуків детективи отримали доступ до сторонніх матеріалів проваджень, зокрема щодо працівників САП.

На тлі цих подій журналісти повідомляли, що Кравченко тривалий час не з’являвся на публіці після початку спецоперації. Втім, в ОГП запевняли, що очільник відомства нібито перебував на робочому місці, хоча сам посадовець на той момент офіційних заяв не робив.

Пізніше прокурор САП під час засідання Вищого антикорупційного суду заявив, що заступник начальника Департаменту ОГП Сергій Кропива, підозрюваний у прикритті шахрайських колцентрів, міг координувати ремонт у будинку генпрокурора Руслана Кравченка в Козині.

За даними слідства, прослуховування зафіксувало спілкування Кропиви з виконробом та іншим персоналом щодо технічних питань, а також його розмову з Кравченком 4 березня 2026 року, що може свідчити про близькість посадовця до очільника ОГП.

Окрім ремонту, сторона обвинувачення стверджує, що Кропива допомагав із оформленням американської візи для дружини Кравченка та організовував святкування дня народження генпрокурора в Мадриді. У САП вважають такі неформальні стосунки підтвердженням того, що Кропива був «довіреною особою» керівника відомства.

Усі ці факти з’ясувалися в межах розслідування справи про злочинну організацію, сформовану в середині 2025 року для систематичного отримання хабарів від колцентрів та відмивання коштів, про викриття якої НАБУ і САП повідомили 4 вересня під час операції «Карфаген».

Його позиція щодо справи «Карфаген»

Наразі ексгенеральний прокурор відкидає всі згадки про себе у справі «Карфаген» та будь-які звинувачення. У своїй заяві Руслан Кравченко заперечив причетність до «кришування» незаконних колцентрів, наголосивши, що не давав вказівок сприяти цій діяльності та не використовував свої повноваження для подібних дій.

Він повідомив, що фігуранта розслідування вже відсторонено від виконання обов’язків і доручено підготувати рішення про його звільнення.

Окрім цього, генпрокурор доручив перевірити роботу Департаменту міжнародного співробітництва та підрозділу з протидії кіберзлочинності. Кравченко підкреслив, що за результатами перевірок ухвалюватимуть кадрові й процесуальні рішення, а посада не захистить жодного працівника, який виявиться причетним до протиправної діяльності.

Колишній генпрокурор також відкинув усі інші звинувачення, зокрема, щодо причетності до легалізації коштів від незаконних колцентрів та заявив, що оприлюднені матеріали не доводять його провини.

Посадовець зазначив, що фото сейфа з грошима не має стосунку до нього чи прокуратури, а ремонт в орендованому з травня 2026 року будинку площею 280 кв. м у Козині стосувався лише необхідного налаштування обладнання та побутових робіт перед переїздом.

Також Кравченко прокоментував інформацію про свою родину, запевнивши, що його дружина самостійно оформлювала американську візу, новий ноутбук для неї не купувався, а всі родинні витрати здійснювалися в межах закону та задекларованих доходів. Посадовець підкреслив готовність до перевірок, проте наголосив на необхідності підтверджувати будь-які звинувачення конкретними фактами.