Як може змінитися влада у Швеції після виборів і чого очікувати Україні

13 вересня шведські громадяни підуть на виборчі дільниці обирати 349 депутатів національного парламенту (Риксдагу), а також місцеву владу – після чотирьох років каденції теперішнього парламенту та уряду.

На початку літа здавалося, що нинішні урядові партії "правого крила" неминуче програють опозиції – проте дані останніх опитувань свідчать, що це ще не остаточний сценарій.

Швеція – вкрай важливий союзник і донор військової підтримки для Києва, хай навіть і не такий економічний і політичний "важковаговик", як Франція або Німеччина.

Про те, яких політичних змін очікувати у Швеції і чи є якісь загрози для збереження підтримки з боку Стокгольма після виборів, читайте в статті журналістки "Європейської правди" Марії Ємець Вибори у друзів України: чи можлива зміна влади у Швеції та як це вплине на підтримку ЗСУ. Далі – стислий її виклад.

Останні чотири роки Швецією керує правий уряд меншості, сформований партіями так званої "коаліції Tidö" (назва замку, де підписали угоду) – за підтримки правопопулістів "Шведських демократів", які не мають міністерських портфелів, проте голосують за урядові пропозиції у парламенті.

Чинний прем’єр Ульф Крістерссон є представником "Поміркованих", партія має і основну кількість портфелів в уряді (загалом 17, включно з главами МЗС та Міноборони), тоді як ліберали – 11, християнські демократи – 6.

Ці політсили підтримували одне одного під час передвиборчої кампанії 2022 року і сподіваються повторити цей успіх у вересні 2026-го – але донедавна шанси на це виглядали незначними.

Однозначним лідером рейтингів давно є соціал-демократи на чолі з Магдаленою Андерссон.

Вона була прем’єркою країни до Крістерссона. Станом на серпень, за даними опитування для Svenska Dagbladet, за есдеків готові були голосувати 30,4%.

Проте інтрига залишається, тому що відрив між правим та ймовірним лівоцентристським блоком стрімко скорочується.

Невизначеності додає те, що у стосунках між потенційними коаліційними партнерами "не все просто" – що на правому, що на лівому фланзі.

Проте Ульф Крістерссон висловлює впевненість, що "коаліція Tidö" спроможна стати переможцем виборів, навіть якщо їхній партнер – ліберали – не здолають 4-відсотковий прохідний бар’єр. Водночас лідер партії Фредерік Бранге публічно не погоджується з ним та наголошує, що якщо ліберали не пройдуть до Риксдагу, більшість для правого блоку неможлива.

Тож загалом виглядає так, що формат уряду та "кольори" нової коаліції проясняться лише за підсумками післявиборчих перемовин. 

Серед політсил Швеції панує практично одностайність щодо необхідності підтримувати Україну "стільки, скільки буде необхідно".

Адже усі партії орієнтуються на громадську думку. А більшість шведів щиро вболівають за Україну і вважають, що від результату війни залежить безпека їхньої країни. Це сприйняття змусило змінити думку навіть ті політсили, позиція яких до повномасштабної війни була менш однозначна.

Санкції проти Росії і боротьба з обходом санкцій, забезпечення покарання за порушення міжнародного права і воєнні злочини, продовження військової та іншої допомоги від Швеції та на рівні ЄС – ці пункти є спільними для більшості партій і урядової коаліції, і опозиції. 

Тож яким би не виявився склад наступного парламенту та уряду, у збереженні підтримки України можна не сумніватися.

Докладніше – в матеріалі Марії Ємець Вибори у друзів України: чи можлива зміна влади у Швеції та як це вплине на підтримку ЗСУ.