Які продукти треба мати про запас: від горіхів і меду до «Мівіни» та сублімованого борщу

Стратегічний продуктовий резерв, хоча б невеликий, в нинішніх реаліях українців має бути. Про те, що покласти до комірки, крім гречки і макаронів, а також яких помилок треба уникати, формуючи продуктову корзину «на чорний день», читайте у матеріалі Коротко про.

Крупи і макарони

Продуктовий запас для українця, здається, у генах. Щойно десь майне слово «дефіцит», і рука сама тягнеться до гречки, макаронів та олії.  Тож розбираємося, що справді варто купувати і як це зберігати.

Почнімо з гречки. Це класика українського продуктового ажіотажу. Кілька пачок цієї крупи мають бути у кожної господині. Але робити весь запас лише з неї немає сенсу.

До домашнього резерву можна додати рис, булгур, кус-кус, вівсяні пластівці, пшоно, перловку. Важливий не лише термін придатності, а й те, скільки енергії знадобиться, щоб продукт приготувати. Наприклад, перлова крупа може зберігатися довго, але і варити її доведеться довше. А ось кус-кус достатньо залити окропом і залишити під кришкою приблизно на 5–10 хвилин. Вівсяні пластівці швидкого приготування теж не потребують довгого варіння.

Тому правило для запасів просте: поряд із продуктами, які треба варити 20-40 хвилин, повинні лежати ті, які потребують мінімуму води і палива.

Зберігати крупи краще у сухому прохолодному і темному місці.

Сухі макаронні вироби - ще один хороший кандидат у домашній резерв. Для аварійного запасу вигідніше вибирати дрібні та тонкі макарони, які швидше готуються. Сухі макарони бояться насамперед вологи. Тому підвал із сирими стінами для зберігання не підходить.

Білкові продукти

Це слабке місце типового «тривожного меню». Тому що вуглеводів у вигляді крупи і макаронів вдосталь, а білкових продуктів майже немає.

Якщо консерви цього разу не враховуємо, то придивляємося у бік сухих бобових: сочевиці, гороху, квасолі, нуту. Вони поживні, містять рослинний білок і за правильного зберігання можуть лежати довго.

Але є нюанс: суха квасоля потребує замочування та тривалого варіння. Для ситуації, коли газ і світло зникли, це не найзручніший продукт. Краще обрати червону сочевицю, яка готується швидше і не потребує багатогодинного замочування.

Ще один варіант - сухе молоко. Його можна додавати до вівсянки, каш, напоїв або розвести водою. Термін зберігання залежить від складу, жирності, упаковки та виробника, тому тут обов'язково дивимося дату на пачці.

Можна покласти до запасу і протеїнові батончики. Вони дорожчі за крупи, зате їх не треба ні варити, ні гріти, ні заливати окропом.

Олія, масло і смалець

Крупи є, білок знайшли. А як щодо жирів? Про них часто забувають, хоча навіть звичайна ложка олії робить кашу чи макарони і ситнішими, і смачнішими.

Соняшникова, оливкова чи інша олія не потребує холодильника, поки умови зберігання відповідають зазначеним виробником. Але купувати одразу каністру не варто. Під дією світла, тепла та кисню жири поступово окислюються, а олія може згіркнути.

З вершковим маслом складніше. Звичайне масло потребує холодильника, тому для запасу на випадок тривалого блекауту воно ненадійне. Краще обирати топлене масло – гхі, яке містить менше води і молочних компонентів та зазвичай зберігається довше.

Смалець теж може бути частиною домашнього запасу, особливо якщо родина його регулярно їсть. Умови та тривалість його зберігання залежать від способу приготування і тари, а після відкриття найнадійніше місце для нього - холодильник.

Горіхи та насіння

Волоські горіхи, арахіс, мигдаль, кеш'ю, насіння соняшника чи гарбуза займають мало місця і дають багато енергії. Ще й зручний продукт, який можна відкрити і одразу з'їсти, коли приготувати нормальний обід неможливо.
Але закуповувати очищених горіхів на кілька років теж не треба. Через високий вміст жирів вони можуть згіркнути. Тепло і світло цей процес прискорюють. Тому невеликі запаси горіхів краще тримати у герметичній упаковці, подалі від батарей і сонця.

Мед

Ідеальний продукт для домашніх запасів. Завдяки низькому вмісту вологи та іншим властивостям якісний мед за належного зберігання залишається придатним дуже довго. Для аварійної ситуації це зручний продукт: ложка меду швидко дає енергію, його можна намазати на хлібці, додати до вівсянки чи просто з'їсти з чаєм.

Зберігати його потрібно у щільно закритій тарі, у сухому темному місці.

Сухофрукти і шоколад

Родзинки, курага, чорнослив, сушені яблука, фініки - ще одна категорія продуктів, які не треба готувати. У ситуації, коли нормальної гарячої їжі немає, жменя сухофруктів разом із горіхами може стати цілком пристойним перекусом.
Але сухофрукти теж не безсмертні. Вони можуть пліснявіти або ставати принадою для харчової молі. Тому після відкриття упаковки краще перекласти вміст у герметичну тару.

Шоколад теж має право на місце у запасах «на чорний день». Калорійний і компактний, не потребує приготування, а ще це та сама маленька радість, яка дуже доречна, коли кільканадцять годин сидиш без світла. Тільки тримати його треба подалі від тепла і не забувати про термін придатності.

Хлібці, галети і крекери

Уявімо гірший сценарій: світла немає, електроплита не працює, газу також немає, як і туристичного пальника. У шафі є гречка, рис і макарони, тільки от у такій ситуації це мало допоможе.

Тому частина домашнього запасу має складатися з готових до вживання продуктів. Це можуть бути хлібці, галети, сухе печиво без крему, крекери, сухарі, арахісова чи інша горіхова паста у заводській упаковці, згадувані вище енергетичні та протеїнові батончики.

Наприклад, хлібець із арахісовою пастою плюс жменя сухофруктів наситять краще, аніж печиво з чаєм.

«Мівіна», сухе пюре і суп із пакетика

У звичайному житті локшину швидкого приготування навряд чи назвеш основою здорового раціону. Але домашній запас на випадок тривалих відключень електроенергії і газу дозволяє і «мівіну».

У запас можна покласти локшину та вермішель швидкого приготування, порошкове картопляне пюре, сухі супи, каші швидкого приготування, які достатньо залити гарячою водою. Такі продукти легкі, компактні, не потребують холодильника, а для приготування потрібно значно менше води та палива, ніж для каструлі звичайної крупи.

Хоча є і мінуси. Усі страви швидкого приготування містять багато солі і мало білка, клітковини та інших поживних речовин. Тому такі продукти - це аварійний гарячий обід, який можна доповнити горіхами, насінням, хлібцями чи іншими продуктами із запасу.

Сублімована їжа

Ще кілька років тому сублімовані страви асоціювалися переважно з туристами, альпіністами та військовими. Тепер такий пакет цілком може оселитися і в домашньому запасі на випадок тривалого блекауту.

Суть проста: готову їжу спочатку заморожують, а потім у спеціальних умовах видаляють із неї майже всю воду. Страва стає дуже легкою, але після додавання води знову набуває більш звичної консистенції. Саме через мінімум вологи та герметичне пакування такий продукт може зберігатися довго (конкретний термін треба дивитися на упаковці виробника).

У продажу можна знайти сублімовані борщі та інші супи, гречку, картоплю, пасту з різними соусами, каші, страви з м'ясом, омлети, сирники і навіть десерти.

Щоправда, сублімована їжа дорожча, аніж звичайні макарони чи локшина швидкого приготування. Наприклад, упаковка борщу, з якої вийде майже 350 грамів готової страви, коштує від 190 грн. Тому закуповувати десятки пакетів для всієї родини навряд чи потрібно. А ось кілька порцій у домашньому аварійному запасі можуть дуже виручити.

Овочі

Картопля, цибуля, часник, буряк, морква, гарбуз за відповідних умов можуть зберігатися досить довго. Наприклад, у сухому і темному підвалі, в якому стабільно +2....+5.

Картоплю треба берегти від світла, морозу та надмірного тепла. Цибуля і часник потребують сухості та вентиляції. Гарбузи не треба складати купою у вологому кутку.

І головне – будь-які овочі треба регулярно перебирати. Одна підгнила картоплина чи цибулина може зіпсувати сусідні.

Борошно і цукор

Цукор за умови захисту від вологи може зберігатися дуже довго. Якщо він злежався у грудку, це ще не обов'язково означає псування.

З борошном складніше. Це не той продукт, який варто купувати мішками «на чорний день». Борошно може набирати вологу, у ньому можуть заводитися шкідники, а цільнозернові види через вищий вміст жирів зберігаються гірше. Тому краще мати розумний запас і постійно його оновлювати.

П’ять помилок, через які запаси доведеться викинути

Зробити продуктовий запас - пів справи. Треба ще не виявити через пів року, що у гречці хтось оселився, горіхи згіркли, а картопля проросла. Ось 5 помилок, які краще не робити:

1. Залишити все у відкритих пакетах. Крупу, борошно, сухофрукти чи горіхи краще пересипати у чисту суху тару, яка щільно закривається. Так менше шансів, що всередину потраплять волога чи шкідники.

2. Зробити склад на роки. Навіть продукти з тривалим терміном зберігання не треба купувати мішками. Запас має постійно «рухатися», тобто старе з'їдаємо, нове докуповуємо.

3. Скласти все в одному місці і забути. Раз на кілька місяців варто влаштовувати ревізію: перевірити терміни придатності, понюхати горіхи, переглянути крупи, перебрати картоплю та цибулю.

4. Запастися їжею, яка довго готується. Двадцять кілограмів крупи мало допоможуть під час тривалого блекауту, якщо вдома електроплита і немає іншого безпечного способу закип'ятити воду. Саме тому поряд із гречкою та рисом мають бути продукти, які можна з'їсти одразу або приготувати з мінімальною кількістю гарячої води.

5. Купувати те, чого ніхто вдома не їсть. Якщо родина ненавидить перловку, не треба купувати її п'ять кілограмів лише тому, що вона довго зберігається. Хороший запас - це звичайні для вашої сім'ї продукти, яких удома трохи більше. Тоді вони постійно використовуються і не залежуються роками.