КОМПАНІЯ МАЇС: як українська селекція кукурудзи розвивається під час війни та кліматичних змін

Компанія «Маїс» – найбільше приватне селекційне підприємство кукурудзи в Україні, засноване понад 30 років тому. Сьогодні це науково-виробниче господарство, яке має більше 170 зареєстрованих гібридів в Україні та більше 30 в ЄС. Компанія має власні зимові розсадники за кордоном  й співпрацює з провідними світовими насінницькими організаціями. Про виклики війни, кліматичні зміни, які «вбивають» кукурудзу на півдні, недобросовісну конкуренцію та досвід співпраці з американськими партнерами розповів директор з розвитку проєктів “Компанії Маїс» Микола Федько. Про це розповідає Agronews.ua.

Розкажіть про компанію «Маїс», які вже є досягнення?

«Маїс» – науково-виробниче господарство, засноване в 1992 році селекціонером з кукурудзи Віктором Борисовим. Із 1993 року компанія веде селекційну роботу і з того часу постійно розширює свою програму. Це монокультурний бізнес. Компанія займається виключно селекцією, насінництвом і продажем власних гібридів кукурудзи в Україні та на експорт.

«Маїс» входить до провідних міжнародних насіннєвих організацій, таких як Euroseeds, ISF та є членом ASTA (Американської асоціації виробників насіння) з 1999 року. У компанії є зимові селекційні розсадники в Чилі та Індії, біотехнологічні партнерства в США та обмін генетичним матеріалом із державним генетичним фондом у штаті Айова.

Скільки зараз гібридів кукурудзи «Маїс» має в реєстрі, і як взагалі рахується ця цифра?

Кількість зареєстрованих гібридів – це жива цифра, яка постійно змінюється. За понад 30 років існування компанія вивела на ринок більш ніж 170 гібридів, але вони не всі одночасно перебувають у реєстрі: одні реєструються, інші знімаються з реєстрації. Життєвий цикл гібрида триває зазвичай чотири-п’ять років, хоча трапляються і винятки. 

Ваша компанія працює як в Україні так і за її межами, який ринок пріоритетніше – внутрішній чи експорт?

Обидва напрями розвиваються паралельно, окремої великої селекційної чи виробничої програми під конкретну країну немає. Доробка та пропозиція гібридів фактично однакова. Чим виграє український фермер, що новинки для нього стають доступніше на 1-2 роки раніше ніж для фермерів ЄС. До війни експорт традиційно становив близько 70% продажів, зараз ця частка дещо знизилась десь до 55–60%.

Наразі компанія представлена в 10 країнах світу, основний ринок припадає на Євросоюз. За кордоном конкурувати важко, проте в Україні не легше, тому що український ринок один з найконкурентніших у світі, і, за спостереженнями компанії, українські фермери часто довіряють імпортному продукту більше, ніж вітчизняному.

За останні роки компанія збільшила реєстрацію гібридів саме в Євросоюзі, як найбільш перспективному ринку.

Розкажіть про регіональний центр кліматично адаптованого насінництва, який «Маїс» зараз розвиває?

В Україні за ініціативи Програми АГРО, яка реалізується за підтримки Уряду США, організовані три регіональні насіннєві центри. Вони працюють у різних агрокліматичних зонах: степовій на базі «Компанія Маїс» біля Дніпра, у Бессарабії та у лісостепу в Хмельницькій області.

Такі майданчики покликані стати незалежними авторитетними центрами оцінки потенціалу сортів, гібридів і технологій для фермерів. За перший рік роботи на полігоні компанії вивчили близько 260 сортів і гібридів: 72 сорти озимої пшениці, 32 сорти ярових культур, близько 100 гібридів кукурудзи, 60 гібридів соняшнику та 8 гібридів сорго, серед яких є зокрема продукти американських компаній.

В програмі висіваються лише вже зареєстровані в Україні продукти, тобто ті, насіння яких фермер реально може купити.

У чому особливість підходу вашого полігону?

Головний принцип полігону – це показати фермерам результати за загальноприйнятою, доступною технологією, а не якісь «супертехнології», які реально важко або дорого повторити.

Наприклад, на полігоні висіяно 72 сорти пшениці за звичайною, енергоощадною технологією господарства і навіть у таких умовах вдалося отримати врожайність кращих сортів на рівні п’яти тонн з гектара, що для регіону є достойним показником.

Нам важливо довести фермеру, що результат можна поліпшити навіть без значних додаткових інвестицій, у складних умовах війни та обмежених фінансів.

Як закриття морських портів вплинуло на роботу компанії?

Як і всі товаровиробники ми потерпаємо від проблем зі збутом товарної продукції і низьких цін, наприклад пшениці або соняшнику. Це наразі створює для нас високі ризики нормального проходження осіннього періоду, бо в нас йде збирання насіннєвої кукурудзи.

Щодо насіння кукурудзи, то «Маїс» експортує його невеликими партіями, зараз це близько 1 400-1 500 тонн в рік. Ми наш вантаж завжди перевозили автомобілями через Європу, а не морем.

Проте проблема полягає в тому, що якщо порти залишаться закритими, а ціни на пшеницю не відновляться, фермери переходитимуть на менш енергозатратні культури, а кукурудза, яка потребує додаткового досушування, програватиме конкуренцію іншим культурам. 

Ви говорите, що кукурудза як культура втрачає потенціал в частині України. Що це означає?

Компанія понад 30 років працювала на посухостійкий генотип, орієнтований на степову зону. Але клімат змінюється дуже різко і навіть для нас це виклик.

Якщо раніше посушливими вважалися два роки з п’яти, то тепер це вже три роки. У 2024–2025 роках кукурудза на багатьох полях в степу виросла не вище коліна. В Одеській області та Бессарабії аграрії вже практично повністю відмовилися від кукурудзи й соняшнику на користь озимих культур.

Водночас невеликі й середні господарства, котрі є нашими основними клієнтами, після початку повномасштабного вторгнення у традиційних регіонах вирощування лісотепу стали ставитися до кукурудзи значно скептичніше й часто відмовляються від неї через її енергозатратність. Тому щоб забезпечити кукурудзу в сівозміні треба постійно адаптувати продукти та технології.

Які характеристики гібридів зараз найважливіші для селекціонерів?

Для кожної агрокліматичної зони пріоритетними є різні ознаки. У степовій зоні на першому місці є засухо- і жаростійкість (здатність нормально запилюватися за високих температур). Ближче до Лісостепу важливішими стають вологовіддача зерна, стійкість до хвороб, потенціал урожайності за наявності вологи тощо.

Компанія проводить тестування своїх селекційних продуктів в понад 20 пунктах в Україні, на яких висівається близько 150 тисяч дослідних ділянок, аналізуючи результати зонально відповідно і добираються гібриди під певні умови та запити. Немає однобічних критерій добору, це завжди комплексний підхід.

Селекціонер враховує всі ознаки одразу, а головним залишається поєднання врожайності й технологічності (стійкості до вилягання, хвороб, оптимальної вологості на момент збирання та інше).

Що вас найбільше вразило в американській насіннєвій галузі під час поїздок до США?

США вважається батьківщиною сучасної комерційної моделі насінництва. Комерціалізація насіння кукурудзи там триває вже понад 150 років, тоді як в Україні цей процес по-справжньому розпочався лише в ХХ столітті.

Головна відмінність американської моделі полягає в орієнтації на зручність і доступність для фермера. А система сертифікації, пакування та доробки насіння побудована так, щоб максимально спростити життя виробнику.

Українська ж система історично ближча до європейської й вона більш регульована. Водночас, Україна на сьогодні має доволі ліберальний ринок насінництва, навіть порівняно з Євросоюзом.

Чи готове українське агро до повноцінної євроінтеграції?

Я думаю великою мірою, так. «Маїс», наприклад, уже давно інтегрується у світові процеси, через членство в міжнародних асоціаціях, обмін генетикою та спільні дослідження з іноземними партнерами. Так і український насіннєвий ринок за останні роки вже став одним з основних в Європі і має доволі сильну інтегрованість.

Попри це ми ще маємо багато проблем та недоліків, наприклад у недобросовісній конкуренції та порушенні прав інтелектуальної власності.

Під час війни зростає кількість гравців, які виводять на ринок продукти на основі генетики невідомого походження, відповідно компанії, що інвестують у власну науку, несуть значно вищі витрати і опиняються в нерівних умовах.

Як війна впливає на роботу компанії сьогодні?

Наша компанія побудована навколо людей. До економічних викликів додався безпековий, оскільки «сіра зона» біля лінії фронту розширюється, і основні виробничі потужності «Маїс» уже потрапляють у неї.

Один з заводів компанії в Дніпропетровській області постраждав від обстрілу, ми його відновили, він працює, хоч і частково без вікон.

Питання релокації обговорюється, і перевезти обладнання технічно можливо, а от земельний банк як перемістити, або забезпечити необхідну просторову ізоляцію для насінництва і, найголовніше, людей – кваліфікованих селекціонерів, інженерів, операторів заводу,  механізаторів, підготовка яких триває десятиліттями, перевезти без втрат неможливо. Саме людський капітал є головним активом компанії й головним ризиком у разі релокації.