Кремль знову переглядає терміни: чому окупанти хочуть змістити дедлайн захоплення Донбасу?

Історія неспроможності Росії реалізувати оперативний успіх на Донеччині триває роками. Початкові плани щодо швидкого захоплення регіону постійно стикалися з опором українських сил, що призводило до багаторазових переносів дедлайнів. Кожен новий термін супроводжувався великими втратами для окупантів, але бажаного результату не приносив.

Вчора, 5 вересня, під час зустрічі з американськими спецпосланцями Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером, українське військове командування, включаючи головнокомандувача ЗСУ Михайла Драпатого, керівника ГУР Олега Іващенка та командувача Повітряних сил Анатолія Кривоножка, обговорило поточну ситуацію. У Києві перебували Віткофф та Кушнер, щоб краще зрозуміти виклики, з якими стикаються українські захисники, та стратегічні плани Кремля.

Під час цієї зустрічі українська сторона поділилася інформацією про нові терміни, які встановлює політичне керівництво Росії: захопити Донбас до кінця 2026 року. Проте, військові РФ, бачачи реальний стан справ на передовій, просять змістити цей дедлайн до 31 березня 2027 року, що свідчить про глибокі розбіжності між їхніми можливостями та політичними амбіціями.

Ці затримки та перенесення термінів демонструють, що російські військові платять надзвичайно високу ціну за мінімальні просування на фронті. Сотні солдатів гинуть або отримують поранення за кожен квадратний кілометр зайнятої території, що робить такі «успіхи» вкрай дорогими та нежиттєздатними в довгостроковій перспективі.

Ситуація, коли окупанти вже 15 разів переносили дедлайни щодо виходу на кордони Донецької області, підкреслює їхню неспроможність. Західні військові аналітики також сходяться на думці, що Росія навряд чи зможе встановити контроль над усією Донецькою областю до кінця року, враховуючи повільне просування її військ. Україна, зі свого боку, рішуче відкидає будь-які вимоги щодо відмови від своїх територій, вважаючи їх умовами капітуляції.

Ці обговорення відбулися на тлі зустрічі президента України Володимира Зеленського з американськими переговорниками 6 вересня, де йшлося про засоби протидії реактивним БпЛА. Українські оборонні компанії активно працюють над розробкою дронів-перехоплювачів, і вже 67 компаній залучені до цього процесу. Це свідчить про прагнення України не лише оборонятися, але й розвивати власні технології для ефективної протидії ворожим загрозам.

Українське військове командування спільно з представниками США, такими як Стів Віткофф та Джаред Кушнер, обговорили деталі російських планів та причини їхньої неспроможності реалізувати оперативний успіх. Зустріч, на якій були присутні головнокомандувач ЗСУ Михайло Драпатий, керівник ГУР Олег Іващенко та командувач Повітряних сил Анатолій Кривоножко, мала на меті донести до американських партнерів реальну картину на фронті.

На цій зустрічі також піднімалося питання розробки перехоплювачів для боротьби з російськими реактивними дронами. Павло Паліса повідомив, що у росіян відсутні власні технологічні прориви у цій сфері, оскільки вони використовують готові розробки, передані іншими країнами. Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат зазначив, що реактивні дрони-перехоплювачі вже розроблені, і наразі тривають їхні випробування та масштабування для набуття відповідної спроможності.

«Росіянам роками не вдається на Донеччині реалізувати жодного оперативного успіху. Вони вже 15 разів переносили дедлайни по виходу на кордони області. Тепер нові дедлайни: політичне керівництво Росії прагне захопити Донбас до кінця 2026 року, а військові просять змістити дедлайн до 31 березня 2027 року», — повідомив заступник керівника Офісу президента Павло Паліса.

«За ті просування на фронті, які мають росіяни, вони платять велику ціну — сотні солдат вбитими та пораненими за квадратний кілометр», — додав Павло Паліса, підкреслюючи тяжкі втрати окупантів.

Постійні переноси термінів та висока ціна, яку платить Росія за мінімальні просування, свідчать про те, що амбітні плани Кремля розбиваються об реалії фронту та стійкість української оборони. Ця тенденція, ймовірно, триватиме, змушуючи російське керівництво знову і знову переглядати свої стратегічні цілі, тоді як Україна продовжує посилювати свої оборонні можливості.