Мрії Путіна проти математики: в ISW назвали реальні терміни окупації Донбасу

За нинішніх темпів просування армії РФ на захоплення всієї Донеччини знадобилося б понад шість років, хоча Путін очікує результату вже до кінця 2026 року.

Про що пише ISW:

• За темпів 2,36 кв. км на добу окупанти зможуть захопити Донецьку область до 2032 року
• Україна контролює близько 19% Донецької області
• Путін провалив уже 15 дедлайнів щодо Донбасу

Російські війська за нинішніх темпів просування змогли б вийти на кордони всієї Донецької області лише до 2 жовтня 2032 року - тобто більш ніж через рік після наступних виборів до Держдуми РФ, які, ймовірно, відбудуться у вересні 2031-го. Такий розрахунок наведено у звіті Інституту вивчення війни, повідомляє ISW.

Цифра ґрунтується на статистиці за серпень 2026 року. Середній темп просування армії РФ у рамках її пріоритетного завдання в Донецькій області становив 2,36 кв. км на добу, тоді як на всьому театрі військових дій - 2,91 кв. км на добу, що трохи більше, ніж показники попередніх місяців. Під контролем України наразі залишається близько 19 % території області.

Самі аналітики застерігають від помилкового тлумачення цих даних: йдеться про арифметичну екстраполяцію, а не про прогноз окупації регіону до конкретної дати.

"ISW не готовий оцінювати, чи зможуть російські війська захопити решту Донецької області в будь-які терміни взагалі. Ані траєкторія, ані будь-яка ймовірна динаміка нинішнього конфлікту не свідчать про те, що росіяни здатні найближчим часом різко нарощувати темпи просування - поки західна підтримка України залишається приблизно на нинішньому рівні", - зазначають в ISW.

"Пояс фортець" і 15 провалених дедлайнів

Кремлівський графік виглядає інакше: за оцінками аналітиків, російський диктатор Володимир Путін розраховує встановити контроль над усією Донецькою областю до кінця 2026 року. Джерело, наближене до Кремля, перед візитом американських переговірників до Москви заявляло, що мирної угоди не буде, доки російські війська не захоплять решту області.

Практика цей графік не підтверджує. Бої за Константинівку тривають з жовтня 2025 року, і за 11 місяців місто взяти не вдалося. Російські війська також не дійшли до Слов’янська, Краматорська та Дружківки - ключових міст укріпленої агломерації, яку називають "поясом фортець".

Саме ця міська забудова, на думку ISW, є головною перешкодою для подальшого наступу: спочатку росіянам доведеться вести виснажливі вуличні бої в кожному з цих міст, і лише потім просуватися по відкритій місцевості, де їхні війська історично стикалися з найбільшими труднощами.

З лютого 2022 року Путін встановлював щонайменше 15 термінів для захоплення всієї Донецької області. Жодного з них російська армія не дотрималася.

Кремль отримує "красиві доповіді"

Нереалістичні очікування російського керівництва аналітики пов’язують із системою звітності у збройних силах РФ. Практика "красивих доповідей", про яку пишуть і російські військові кореспонденти, передбачає систематичне перебільшення реальних результатів на всіх рівнях командування, а вище керівництво додатково роздуває успіхи в рамках когнітивної війни - щоб створити картину масштабного просування та обвалу української оборони.

Наслідком цієї спотвореної картини є переговорна позиція Москви. Після зустрічі Путіна зі спеціальним посланцем США Стівом Віткоффом та колишнім старшим радником президента США Джаредом Кушнером 5 вересня помічник російського президента Юрій Ушаков заявив, що Путін підтвердив намір досягти всіх військових цілей РФ саме військовими засобами та наголосив на необхідності усунути так звані "корінні причини" війни. Кремлівський чиновник також повідомив, що Путін надав американцям власну оцінку "значних успіхів" на лінії фронту.

Ці вимоги Путін уперше сформулював 14 червня 2024 року: виведення українських військ з усіх Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей, включаючи території, які РФ не окупує; демілітаризація та "денацифікація" України, під якою мається на увазі заміна уряду на проросійський; а також нейтральний статус країни без членства в НАТО.

Потреба у великій інформаційній перемозі має для Кремля й внутрішній вимір. Путін пообіцяв росіянам результат в обмін на готовність терпіти тяготи війни, не вводячи при цьому повноцінного воєнного стану.

Мирні переговори - новини за темою

Як раніше писав Главред, спецпредставники президента США Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер у суботу, 5 вересня, провели в Москві переговори з главою Кремля Володимиром Путіним, присвячені подальшим крокам щодо завершення війни в Україні.

За словами джерела Axios у Білому домі, до Москви разом із Віткоффом і Кушнером прибули також представники Ради національної безпеки, Державного департаменту та Міністерства фінансів США - саме для опрацювання пропозицій щодо припинення бойових дій.

Після Москви переговірники Трампа вирушили до Києва. Детальніше читайте в матеріалі: Переговори з Віткоффом і Кушнером завершилися - всі подробиці.

Нагадаємо, що президент країни-агресора Росії Володимир Путін на Східному економічному форумі у Владивостоці заявив, що врегулювати війну повинні насамперед самі сторони конфлікту - Москва та Київ, а роль інших держав зводиться до сприяння цьому процесу.

"Домовитися між собою повинні, насамперед, Росія та Україна, а всі інші країни готові підтримати й допомогти, і не тільки Сполучені Штати, а й країни, присутні тут. Чи є шанси? На мій погляд, так, вони є", - заявив Путін.

Глава Міністерства закордонних справ Росії Сергій Лавров озвучив на Східному економічному форумі черговий ультиматум щодо завершення війни Росії проти України та звинуватив країни Заходу в тому, що вони нібито не хочуть завершення конфлікту. За його словами, Москва "дала б добро на відродження нацизму, якби погодилася на пропозицію щодо замороження війни в Україні та збереження влади в Києві".

Переговори пішли не за планом Кремля: думка експерта

Стів Віткофф і Джаред Кушнер офіційно відвідали Київ. Це їхній перший офіційний візит до України. До цього зустрічі відбувалися або виключно в Москві, або на нейтральних територіях, наприклад в Абу-Дабі.

Військовий експерт Олександр Коваленко вважає, що "для нас це на дипломатичній арені може стати вікном можливостей із значно розширеними перспективами, особливо з огляду на те, що, зберігаючи стриману дипломатичну міну після візиту до Москви, американські колеги не залишилися задоволеними тим, що почули".

"Звичайно, найближчим часом ми, як максимум, почуємо про ці зустрічі інсайдерські, не завжди перевірені й не завжди адекватні версії, але загалом можна вибудувати загальну парадигму візиту, і вона має більше української противаги, ніж російської", - вважає експерт.