Під водою Арктики зростає загроза: РФ посилює флот новими субмаринами

Тихіші атомні підводні човни нового покоління, які має флотРосії, створюють серйозний тиск на північні рубежі оборони НАТО. На тлі цього Альянс намагається терміново убезпечити шляхи з боку Арктики та Північної Атлантики до Північної Америки.

Про це розповів колишній головнокомандувач об’єднаних сил НАТО в Європі, генерал у відставці Філіп Брідлав для Fox News.

Тихі атомні підводні човни РФ становлять загрозу для НАТО

Брідлав звернув увагу на слова Путіна, який вихвалявся «новими суперсубмаринами та суперможливостями», які росіяни накопичують поблизу північних рубежів НАТО.

Виклик полягає й у масштабній мілітаризації Кольського півострова. Там Москва активно розбудовує військову інфраструктуру, включно з аеродромами й портами, щоб зміцнити свої позиції вздовж Північного морського шляху й в акваторії, що веде до протичовнового рубежу між Гренландією, Ісландією та Великою Британією — так званого фареро-ісландського рубежу, або GIUK Gap.

У командуванні об’єднаних збройних сил НАТО в Брюнсюмі ще 2 вересня чітко дали зрозуміти, що загроза з боку російських підводних сил у регіоні постійно росте і є цілком реальною.

«Під водою щось відбувається. Росія розширює та модернізує свій підводний флот, а Кольський півострів залишається ключовим хабом для Північного флоту. Серед них: атомні підводні човни з крилатими ракетами нового покоління, що несуть серйозні спроможності для завдання дальніх ударів та обмеження доступу в Далекій Півночі», — написали в командуванні на своїй сторінці в X.

Водночас у штаб-квартирі наголошують, що готові до такого сценарію:

«Вони можуть бути непомітними під хвилями. Але не для нас. Ми їх бачимо, ми уважно стежимо за подіями і, так, ми сприймаємо це серйозно».

За словами Філіпа Брідлава, поєднання малопомітних атомних субмарин і розбудови мережі військових об’єктів уздовж арктичного узбережжя ставить перед розвідкою НАТО складне завдання із підводного спостереження. Він підкреслює, що підводні човни є однією з найскладніших загроз, адже виявити й відстежити їх надзвичайно важко.

Брідлав пояснює, що такі субмарини здатні підходити на відстань удару до будь-якої країни Атлантики — від США до європейських союзників — і випускати балістичні та крилаті ракети безпосередньо поблизу берега, що створює колосальну проблему. Він додав, що сьогодні Росія та Китай будують подібні флоти, створюючи загрозу для кожної держави з довгою береговою лінією.

Водночас генерал запевняє, що НАТО не стоїть на місці: раніше вже вживалися ефективні заходи для контролю цих вод, а зараз Альянс адаптується до появи ще тихіших субмарин, адже будь-яке зниження шумності російських кораблів вимагає нових дій.

За даними Military Watch та російського агентства ТАСС, підводні човни проєкту «Ясень-М» оснащені новітніми технологіями акустичного маскування та гідролокації. За оцінками Військово-морського інституту США, ці судна водотоннажністю 13 800 тонн несуть крилаті ракети з дальністю понад 1600 кілометрів, протикорабельні та гіперзвукові ракети. У Росії при цьому переконують у їхній повній «невидимості».

Філіп Брідлав зауважив, що Путін намагається переключитися з поразок в Україні на демонстрацію НАТО нової «суперзброї», якій Захід нібито не зможе протистояти.

Головна небезпека для НАТО

Також Брідлав нагадав про стратегічне значення фареро-ісландського рубежу. Він назвав його головними воротами для російських кораблів, що прямують із північних баз в Атлантику. Усі інші сім арктичних країн, включно зі США, занепокоєні діями Москви в цьому коридорі.

З огляду на це, НАТО посилює свої північні рубежі. У лютому 2026 року Альянс розгорнув багатосферну військову ініціативу Arctic Sentry під проводом Командування об’єднаних сил у Норфолку для координації сухопутних, повітряних і морських дій в Арктиці. А вже у червні північний фланг додатково зміцнили створенням Передових сухопутних сил у Фінляндії під командуванням Швеції.

Інтерес до регіону підігріває й танення льоду, яке відкриває Північний морський шлях. Це скорочує торгівельний маршрут між Європою та Азією орієнтовно на 14 днів. Для економіки це колосальна можливість, проте Росія прагне одноосібно контролювати ці північні води, відновлюючи аеродроми, порти та радіолокаційні системи вздовж узбережжя.

Росіяни вже намагаються одноосібно закріпитися в регіоні, погрожуючи війною. 30 серпня міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив, що військова активність Заходу дестабілізує Арктику.

«Така військова діяльність на Далекій Півночі створює пряму загрозу безпеці Росії. Це також підвищує ризик інцидентів, які можуть спровокувати збройне протистояння з потенційно катастрофічними наслідками», — написав Лавров.

Російські підводні човни біля Британії: останні новини

Екс-міністр оборони країни Джон Гілі повідомляв, що ВМС близько місяця відстежували російський атомний підводний човен класу «Акула» та два розвідувальні апарати ГУГІ, які діяли поблизу британських оптоволоконних кабелів і трубопроводів. Наразі доказів пошкодження об’єктів немає, однак Лондон наголосив, що не допустить спроб завдати їм шкоди.

Аналітики вважають ці дії частиною гібридної кампанії «Фаза нуль», спрямованої на дестабілізацію Європи, розкол НАТО та підготовку ґрунту для потенційного майбутнього протистояння з Альянсом. Раніше ISW вже фіксував подібні випадки пошкодження підводної інфраструктури в Балтійському морі на тлі активізації цієї стратегії РФ.