Путін бачить слабку реакцію Заходу на гібридні атаки РФ і підвищує ставки — WP

Ідеолог більшовизму Владімір Лєнін, як вважається, не виголошував вислів, який часто йому приписують: “Промацуйте багнетами. Якщо натрапите на м'якоть — просувайтеся; якщо натрапите на сталь — відступайте”. Але це точне описання методології російського диктатора Владіміра Путіна, пише оглядач Макс Бут у новій статті для WP.

Колишній співробітник КДБ, Путін розпочав своє тривале правління в 1999 році, вступивши у війну з Чечнею у відповідь на вибухи в житлових будинках у Росії, у яких він звинуватив чеченських бойовиків, хоча, ймовірно, їх організувала російська ФСБ. У 2008 році Путін вторгся до Грузії, Росія окупувала близько 20% території цієї країни. У 2014 році Путін вторгся в український Крим і розпочав війну на сході України. Побачивши, що його агресія натрапила не на сталь, а на м'якоть, Путін, мабуть, відчув ще більшу впевненість. У 2022 році він розпочав повномасштабне вторгнення в Україну.

Напад РФ на Україну обернувся проти самого Путіна через рішучий опір українців за підтримки Заходу. Глава Кремля, який сам отримав чималу допомогу від Китаю, Північної Кореї та Ірану, звинувачує партнерів України у затягуванні війни.

Той факт, що гібридні дії Росії в Європі стрімко посилюються, не є випадковим. Російські дрони дедалі частіше проникають у європейський повітряний простір. Деякі з цих вторгнень можуть бути випадковими, але минулого місяця Німеччина попередила, що росіяни складають карту європейських систем протиповітряної оборони та виявляють слабкі місця. Росія проводить диверсійні операції по всій Європі. Агентів РФ підозрювали у спробі вбивства керівника німецького оборонного гіганта Rheinmetall та у спробі підірвати вантажні літаки DHL за допомогою бомб, захованих у посилках.

Отримавши у відповідь лише м’які засудження, Путін посилює свої атаки. Минулого тижня Німеччина звинуватила РФ у спробах атак на літаки в аеропорту Лейпциг/Галле з використанням дронів, навантажених вибухівкою. Вважається, що Кремль також причетній до низки інших нещодавніх інцидентів, зокрема, підпалів на оборонних заводах у Болгарії, Італії, Естонії, Словаччині та Польщі. Це називають гібридною війною, але точніше було б говорити про державний тероризм.

НАТО потрібно дати рішучу відсіч, щоб стримати Путіна від посилення атак на Європу. Німеччина оголосила, що закриє російське консульство в Бонні та російський культурний центр у Берліні. Це, однак, анітрохи не стримає Путіна.

Принаймні європейці готові більш прямо звинувачувати Росію. Сполучені Штати не роблять навіть цього. Посол США при НАТО Метью Вітакер написав у соцмережі X, що Сполучені Штати солідарні з Німеччиною та всіма союзниками на тлі “спроб завдати шкоди та спричинити хаос на території НАТО”, не уточнивши, однак, звідки походять ці спроби.

Президент США Дональд Трамп взагалі мовчить з цього приводу, але все, що він каже та робить, надсилає Кремлю неправильні сигнали. Нещодавно американський лідер заявив, що з Канадою складніше мати справу, ніж з Китаєм чи Росією. У суботу, 5 вересня, посланці Трампа, Стів Віткофф і Джаред Кушнер, провели “дружню” зустріч із Путіним у Кремлі перед тим, як уперше відвідати Київ.

“Коли вийдемо на пенсію, у нас буде дуже багато історій, які ми зможемо згадати, і спілкування з вами буде однією з найкращих і найбільш пам'ятних”, — сказав Віткофф російському диктатору.

На початку цього року Трамп спровокував трансатлантичну кризу, погрожуючи захопити Гренландію. Пізніше він звинуватив європейських союзників у тому, що йому не вдалося відкрити Ормузьку протоку. Протягом свого другого терміну Трамп також різко скоротив підтримку України з боку США. Здавалося, що він змінив курс у липні, коли пообіцяв дозволити Києву виробляти перехоплювачі для Patriot, але згодом відмовився від цієї обіцянки. Минулого місяця директор ЦРУ Джон Реткліфф відвідав Москву, щоб застерегти Путіна від ескалації війни з Україною, але суперечливі заяви Трампа підривають будь-яке таке застереження.

Попри слова Трампа про те, що Європа користується “щедрістю США”, європейці вже надали Україні більшу загальну допомогу і продовжують обіцяти ще більше підтримки. Проте і Європа, і Америка, як не дивно, досі не поспішають надати Україні допомогу із $300 мільярдів заморожених російських активів. Використання цих грошей на підтримку Києва стало б найсильнішим сигналом з боку Заходу про те, що терористичний напад Росії на Європу є неприйнятним.

Наразі ключовим пріоритетом для України є посилення протиповітряної оборони на тлі зростання загрози з боку російських балістичних ракет та реактивних БпЛА. На жаль, Трамп змарнував чимало перехоплювачів Patriot у непотрібній війні з Іраном, і навіть якщо Україна отримає ліцензію на їх виробництво, на це підуть роки. Певною мірою допомогти має очікуване постачання Україні систем протиповітряної оборони SAMP/T New Generation від європейських партнерів. Також було б корисно, якби Південна Корея погодилася продати Україні свої батареї протиракетної оборони M-SAM II. Європа й Америка мають чинити тиск на Сеул, щоб той надав цю критично важливу допомогу, перш ніж російські ракетні удари заберуть життя ще більшої кількості українців, зазначає оглядач.

Адміністрації Трампа також варто чинити тиск на Ілона Маска, щоб той дозволив Україні використовувати супутникову систему Starlink для точнішого наведення безпілотників на пускові установки балістичних ракет на території Росії.

Захід повинен підвищити ціну агресії для Путіна. Якщо реакція залишиться м’якою, є всі підстави побоюватися, що Росія розширить свої атаки — наприклад, націлившись на балтійські країни, і тим самим спровокує повномасштабну війну з НАТО, резюмує Бут.

Країни НАТО дедалі більше сумніваються щодо того, чи можуть вони розраховувати на допомогу США у разі потреби. Опитування Politico показало, що довіра до США серед чотирьох ключових союзників у НАТО різко впала за останній рік. Останнім часом РФ виступала з низкою погроз на адресу країн Альянсу, які підтримують Україну. Також ЗМІ неодноразово повідомляли, що Москва може вдатися до нових агресивних дій у гібридній війні або обмежених військових дій проти країн НАТО.

Чи можуть сценарії 2014-го та 2022-го повторитись, але вже у Балтії? У статті“Чому не можна ігнорувати загрози нападу Росії на країни Балтії” Володимир Кім пояснював, як працюють гібридні сценарії Кремля та чому відсутність “очевидних ознак” не гарантує безпеки, а самозаспокоєння може стати фатальним.