Україна вперше показала «Корал»: як вітчизняний ЗРК перехоплює балістику
Історія комплексу «Корал» розпочалася у 2016 році, коли інженери Державного Київського конструкторського бюро «Луч» взялися за розробку нової зенітної ракети. Спочатку проєкт замислювався як складова зенітного ракетного комплексу корабельного базування, що підкреслює амбітність початкових планів.
Протягом наступних років розробка активно тривала, і вже у 2021 році ДККБ «Луч» вперше представило повнорозмірний макет ракети на виставці «Зброя та Безпека» в Києві. Тоді «Корал» позиціонували як уніфіковану модульну ракету, придатну для використання як у сухопутних, так і в корабельних ЗРК, а також потенційно як ракету класу «повітря-повітря». Це стало поворотним моментом, привернувши широку увагу до української розробки.
На той час генеральний конструктор бюро «Луч» Олег Коростельов оцінював готовність комплексу приблизно на 70%, а початкові характеристики ракети були дещо скромнішими: маса близько 300 кг з бойовою частиною 25 кг, довжина 4,33 метра, діаметр 230/260 мм, дальність ураження до 30 км та висота до 10 км. Розробники тоді зазначали, що параметри можуть змінюватися залежно від вимог замовника.
Однак війна внесла свої корективи, і проєкт отримав подальший розвиток та значне вдосконалення. На виставці MSPO в Польщі Україна вперше публічно продемонструвала пускову установку комплексу «Корал» на шасі чеської вантажівки Tatra. Це був момент, коли багаторічна праця інженерів була представлена світові як готове рішення для захисту неба.
Представлена ракета «Корал» має значно покращені характеристики: маса збільшилася до 450 кг, з яких 36 кг припадає на бойову частину. Довжина ракети становить 4,8 метра, діаметр – 230/300 мм. Розмах крил досягає 835 мм, а рулів – 685 мм. Система наведення поєднує інерціальну навігаційну систему, радіокорекцію та активну радіолокаційну головку самонаведення. Це дозволяє «Коралу» ефективно перехоплювати не тільки повітряні, а й балістичні цілі, а також уражати наземні та надводні радіолокаційно контрастні об'єкти.
Зараз «Корал» є важливим компонентом для посилення української системи протиповітряної оборони. Його розробка продовжується, і експерти очікують, що українська балістика, зокрема в рамках програми FREYJA, може бути готовою до 2026-2027 років. Цей комплекс демонструє потенціал України у створенні сучасних засобів захисту, які відіграватимуть ключову роль у майбутній безпеці країни.
Ця презентація відбувається на тлі постійної потреби України в засобах протиповітряної оборони, особливо для протидії російським балістичним ракетам та дронам. Військовий експерт Роман Світан зазначав, що ефективно знищувати мобільні російські пускові установки можна переважно балістичними ракетами, оскільки вони швидко змінюють позиції після запуску. Він також наголосив на важливості авіаційних засобів ураження, які можуть наводити ракети на ціль за допомогою телекомунікаційної системи.
Паралельно з «Коралом», консорціум Brave1 повідомив про створення в Україні системи ППО, здатної збивати ракето-дрони S8000 «Бандероль». Це свідчить про комплексний підхід України до розвитку власного оборонного потенціалу. Водночас Велика Британія виділяє 100 мільйонів фунтів стерлінгів, або близько 116 мільйонів євро, на новий пакет протиповітряної оборони для України, що включатиме ракети для систем Patriot.
«Ракета має масу 450 кг, з яких 36 кг припадає на бойову частину. Її система наведення поєднує інерціальну навігаційну систему, радіокорекцію та активну радіолокаційну головку самонаведення. Діаметр ракети становить 230/300 мм, довжина — 4,8 м. Розмах крил становить 835 мм, а розмах рулів — 685 мм», — зазначає портал «Мілітарний».
Олег Коростельов, генеральний конструктор ДККБ «Луч», у 2021 році заявляв, що тоді «Корал» розглядався як ракета середньої дальності в лінійці українських систем ППО з радіусом дії від 10 до 100 кілометрів.
«Корал» є яскравим прикладом того, як Україна, навіть в умовах повномасштабної війни, активно розвиває власні технології для захисту. Цей комплекс не тільки посилює ППО країни, а й демонструє світові рішучість України інвестувати у своє майбутнє. Він символізує надію на ефективнішу протидію будь-яким загрозам з неба та підкреслює важливість науково-технічного потенціалу в сучасному світі.