Уроки минулого: як Спарта адаптувалася, щоб перемогти Афіни у Пелопоннеській війні

Перемога Спарти не була зумовлена лише однією битвою. До цього призвели здатність Спарти пристосовуватися, стратегічні помилки Афін, фінансова підтримка Персії та політичні розколи, пише The Collector.

На початку війни Афіни мали значні переваги: флот захищав Афінську морську державу, побудовану навколо Делоського союзу, а Довгі мури з'єднували Афіни з портом Пірей.

Спарта ж покладалася на свою армію гоплітів та ширший Пелопоннеський союз. Ранні спартанські вторгнення в Аттику не змогли змусити Афіни вступити в сухопутну битву.

Перікл, античний стратег та полководець, закликав афінян залишатися за своїми стінами, покладатися на флот і уникати непотрібної експансії. Пізніше історик Фукідід стверджував, що ця обережна політика могла б принести Афінам перемогу, якби її дотримувалися й надалі.

Ця стратегія почала руйнуватися після смерті Перікла під час чуми, що вразила Афіни. Важливим поворотним моментом стала Сицилійська експедиція 415–413 рр. до н. е.

Афіни відправили великий військовий контингент проти Сіракуз, але кампанія закінчилася катастрофою, що коштувала місту кораблів, солдатів, моряків та досвідчених полководців. Після цього Афінам все ще вдавалося перемагати в морських битвах, але їхні ресурси дедалі більше вичерпувалися.

Політичні конфлікти також послаблювали процес прийняття рішень. Після битви при Аргінусах у 406 р. до н. е. афіняни стратили кількох полководців, що ще більше підірвало військове керівництво.

Спарті теж довелося змінюватися. Її сухопутна армія не могла перемогти Афіни, доки афінський флот забезпечував місто провіантом. Тому пелопоннесці створили військово-морський флот і навчилися воювати на морі.

Перські гроші стали вирішальними, оскільки утримання великого флоту вимагало постійного фінансування. Перська підтримка дозволила Спарті платити морякам, замінювати кораблі та продовжувати морську війну. Спартанський полководець Лісандр потім використав цю зростаючу силу, щоб кинути виклик Афінам там, де вони були найбільш вразливими.

Вирішальний момент настав у битві при Егоспотамі в 405 р. до н. е. Лісандр захопив або знищив більшу частину афінського флоту, відрізавши Афіни від морської мережі, яка підтримувала їхню могутність. Потім місто було блоковано й змушене капітулювати в 404 р. до н. е. Його Довгі мури були знесені, імперія розпалася, а Спарта стала провідною державою в Греції.

Спарта перемогла, попри те, що розпочала війну без явної переваги на морі. Афіни мали гроші, кораблі та міцну оборону, але неодноразово витрачали ресурси на ризиковані військові кампанії. Спарта зробила висновки зі своїх ранніх невдач, побудувала флот, забезпечила фінансування з боку Персії та на вирішальному етапі поставила Лісандра на чолі військ.

Результат Пелопоннеської війни визначилося поєднанням витривалості, адаптації, роботою над помилками. Спарта не просто перемогла Афіни; вона змінила спосіб ведення війни, тоді як Афіни поступово послаблювали власні позиції. Остаточною іронією стало те, що Спарта, відома своєю сухопутною армією, виграла вирішальну фазу війни завдяки морській могутності.

Інші новини науки

• 7 вересня 70 року римська армія під командуванням Тита Флавія Веспіана захопила Єрусалим після кількох місяців облоги. Падіння міста стало кульмінацією Першої юдейськї війни, яка розпочалася у 66 році.
• У Туреччині археологи виявили поховання, які можуть бути пов'язані з воїнами Александра Македонського. Вчені знайшли древні гробниці у місті Аяс.