У WSJ розповіли, як українські дрони б'ють по економіці Росії

Українські далекобійні дрони завдають дедалі більшої шкоди важливим для російської економіки галузям. The Wall Street Journal пише, що збитки від таких атак продовжують зростати.

Зокрема, Україна атакує нафтопереробні заводи, морські термінали та склади електронної комерції, намагаючись посилити економічний тиск на Росію. Мета таких ударів полягає в тому, щоб послабити російську економіку та змусити Москву припинити війну.

Тим часом російський диктатор Владімір Путін заявив, що ці атаки не вплинуть на визначені Кремлем військові цілі. У відповідь Росія продовжила завдавати масованих ударів безпілотниками по Україні. 

Однак, українські удари дедалі більше позначаються на звичайних росіянах. Раніше багато з них майже не відчували на собі наслідків війни. Так, після швидкого зростання, яке забезпечували великі воєнні витрати, російська економіка почала втрачати темп.

Видання наголошує, що одним із найпомітніших наслідків українських атак дронами стали удари по російських нафтопереробних заводах. Через це в країні почало бракувати пального, а влітку влада була змушена обмежувати його продаж.

Аналітична компанія Energy Aspects повідомила, що в серпні російські нафтопереробні підприємства переробляли близько 3,8 млн барелів нафти щодня. За аналогічний місяць минулого року цей показник був значно вищим і становив п’ять млн барелів на добу.

Щоб подолати нестачу пального, Росія почала закуповувати бензин навіть в Індії, яка розташована далеко від неї. WSJ наголошує, що така ситуація виглядає незвично для країни, що є одним із найбільших виробників сирої нафти у світі.

Крім того, російська влада спростила вимоги до якості пального. Це дозволило постачати його з менших нафтопереробних заводів радянського типу. Також у Росії заборонили експорт дизельного пального.

За офіційними даними російського уряду, від початку року бензин у країні подорожчав на 19%. Після зниження цін у серпні вони знову почали зростати.

Водночас подорожчання пального ускладнило боротьбу Центрального банку Росії з інфляцією. Наразі, як пише WSJ, вона становить близько 6% на рік, що перевищує цільовий показник у 4%.

Ще однією сферою, яка зазнала впливу українських атак, стала електронна комерція. Починаючи з липня Україна завдала понад 30 ударів по логістичних центрах, якими користуються найбільші російські онлайн-магазини Wildberries та Ozon. Через атаки на деяких складах виникли сильні пожежі, що поставило під загрозу роботу тисяч сторонніх продавців, які продають товари через ці популярні платформи.

За оцінкою московської дослідницької компанії Data Insight, через ці атаки інфраструктура та товари зазнали збитків на понад 10 млрд доларів. Крім того, упродовж наступних 12 місяців бізнес може недоотримати щонайменше 12 млрд доларів від продажів.

Російський диктатор заявив про готовність держави допомогти продавцям Wildberries, чиї товари постраждали через українські атаки. У виданні пишуть, що це стало одним із сигналів того, що російська влада почала визнавати економічні наслідки таких ударів.

Минулого тижня очільник Кремля оцінив збитки від атак на економічну інфраструктуру Росії приблизно в 1% ВВП країни, або близько 25 млрд доларів. При цьому російський лідер стверджував, що ці втрати «не є критичними для країни».

Атаки на електронну комерцію також створюють додаткові проблеми для російських банків. Особливо це стосується державного ВТБ, який є одним із головних кредиторів Wildberries та її постачальників.

За оцінками аналітиків, борг Wildberries перед ВТБ становить від шести до семи млрд доларів. Для банку це відносно невелика частина загального кредитного портфеля, однак побоювання щодо Wildberries спричинили падіння акцій ВТБ на Московській біржі.

Цього року ціна акцій банку впала більш ніж на 25% і наприкінці серпня досягла історичного мінімуму.

Крім того, цього року росіяни стали дедалі частіше забирати гроші з банків і зберігати їх готівкою. Якщо ж така тенденція збережеться, вона може негативно позначитися на банківському секторі. 

Так, за даними Центрального банку Росії, у другому кварталі росіяни зняли з банків більше грошей, ніж поклали на рахунки. Раніше ситуація була протилежною.

Центральний банк пояснив таку зміну проблемами з онлайн-платежами, які виникали через відключення мобільного інтернету. Водночас у банку не уточнили, що значна частина таких відключень була пов’язана з атаками українських дронів. Через це російські чиновники часто тимчасово вимикали мобільний інтернет як запобіжний захід.

Ще однією сферою, яка постраждала від українських атак, стало сільське господарство. З липня Україна фактично заблокувала основний шлях для експорту російської пшениці, ячменю та інших аграрних товарів. Для цього українські сили завдали низки ударів по експортних терміналах і вантажних суднах. 

За оцінкою аграрної консалтингової компанії «СовЕкон», у серпні обсяг експорту російської пшениці скоротився більш ніж на 50% у порівнянні з серпнем минулого року. Поставки впали до найнижчого рівня з 2010 року. Через скорочення експорту на внутрішньому ринку Росії накопичилося більше пшениці. Це призвело до зниження цін, які отримують місцеві фермери. При цьому світові ціни на пшеницю залишаються близькими до найвищого рівня за останні три роки.

До того ж наприкінці серпня губернатор Ростовської області, одного з головних сільськогосподарських регіонів Росії, оголосив надзвичайний стан через проблеми в роботі місцевих аграрних підприємств. Керівник «СовЕкон» Андрєй Сізов назвав ситуацію безпрецедентною. За його прогнозом, найближчими місяцями в Росії може початися хвиля банкрутств сільськогосподарських підприємств.

Також, як пише видання, ті, хто часто буває в Росії, зазначають, що проблеми з цивільною авіацією стали одним із найбільш відчутних наслідків українських атак. Роботу аеропортів регулярно призупиняють на кілька годин через дрони, які помічають поблизу. Через це пасажири стикаються із затримками та скасуванням рейсів.

За підрахунками компанії Osprey Flight Solutions, яка займається питаннями авіаційної безпеки, у серпні в Росії 993 рази призупиняли роботу аеропортів. Це приблизно у п’ять разів більше, ніж зафіксували пів року тому.

Водночас нещодавно Україна дала зрозуміти, що може посилити тиск на російську цивільну авіацію. Президент Володимир Зеленський заявив у вівторок, що через активність дронів повітряний простір Росії фактично може стати закритим. Це попередження насамперед стосується авіакомпаній переважно із незахідних країн, які продовжують виконувати рейси до Росії, а також їхніх страхових компаній.

Росстат рапортує про зростання ВВП та дефляцію в серпні. Водночас найбільший гравець ринку маркетплейсів втратив п’яту частину складів, дефіцит палива переріс із панічного у фізичний, а порт Новоросійська зупинив експорт половини російської пшениці. А найголовніше — ці історії починають об’єднуватись у єдиний системний процес.

Економіст Олексій Пластун у статті «Російська економіка входить у системну кризу. Чи далеко Кощієва голка» пояснює, чому обнулення лідера e-commerce за місяць — не випадковість, а симптом, і що станеться, коли та сама логіка дійде до Ozon і всієї банківської системи.