Відставка Руслана Кравченка та справа "Карфаген": хто наступний під ударом НАБУ і САП

У понеділок, 7 вересня 2026 року, на тлі триваючого скандалу, пов'язаного зі справою "Карфаген", яке розслідують НАБУ та САП за фактом "кришування" співробітниками ОГП шахрайських кол-центрів, генеральний прокурор Руслан Кравченко подав заяву про звільнення з посади. Кравченко назвав це політичним рішенням і заявив, що не хоче, щоб посада генерального прокурора використовувалася як інструмент політичного протистояння, підкресливши, що його позиція щодо звинувачень залишається незмінною. Тобто він категорично заперечує твердження про свою причетність до отримання коштів від незаконних кол-центрів або їх легалізації.

Імена генерального прокурора та його заступника Сергія Крапиви опинилися в центрі гучного розслідування Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури — операції "Карфаген". Її подробиці стали відомі 4 вересня: за версією слідства, високопоставлені чиновники Офісу генерального прокурора могли "кришувати" шахрайські кол-центри. Того ж дня було затримано начальника кібердепартаменту ОГП Сергія Кропиву.

У рамках провадження, порушеного за статтями 255 (створення та керівництво злочинною організацією) та 209 (легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом) Кримінального кодексу України, НАБУ повідомило про викриття п’яти фігурантів.

Втім, в Офісі наголосили: у судовому рішенні про обшуки немає жодного слова про те, що Кравченко сприяв шахраям, перешкоджав розслідуванню, попереджав про слідчі дії, отримував гроші від кол-центрів або оплачував ремонт і послуги за рахунок злочинних коштів.

Наступного дня, з'явившись після нетривалої відсутності, Кравченко категорично заперечив свою причетність до "кришування" та заявив, що не давав вказівок щодо сприяння діяльності кол-центрів. Співробітника ОГП, який фігурує у справі, відсторонили від роботи.

"Шеф", "Муза", "Канцлер" та інші фігури з ОГП

Співробітники НАБУ та САП оприлюднили частину записів, у яких фігурували "Шеф", "Муза", "Канцлер", "Камрад" та "Флеш".

"Канцлером" виявився заступник начальника Департаменту міжнародного співробітництва ОГП Сергій Крапива. За версією слідства, він був одним із ключових організаторів злочинного угруповання з середини 2025 року. "Канцлер" налагодив систематичне отримання хабарів від шахрайських кол-центрів за невтручання в їхню діяльність. Особисто контролював тіньовий ринок цих центрів, використовуючи корупційні зв’язки в Офісі Генерального прокурора. Організував відмивання коштів через купівлю нерухомості, ювелірних виробів та автомобілів. За даними слідства, через цю схему було легалізовано понад 41 млн грн. Його заарештували з можливістю звільнення під заставу в розмірі 120 мільйонів гривень.

"Музою" виявилася 24-річна кохана Кропиви — Єлизавета Івахненко, близька до "Канцлера". На її ім’я та ім’я її родичів оформлювали майно, придбане за незаконні кошти: квартири в Києві та Одесі, автомобіль Mercedes-Benz. Юристка за освітою, вона хотіла стати заступницею міністра освіти, але переживала, що не зможе з’явитися в міністерстві з брендовими сумочками, а інших у неї немає. На записах вона обговорювала з Кропивою, як приховати в соцмережах свої розкішні речі (Porsche, годинник Franck Muller, одяг Loro Piana).

Також у записах згадуються водій "Камрад" та помічник "Флеш".

А ось "Шеф", якого так називав "Канцлер" і якому він звітував про справи, поки що офіційно не ідентифікований. У ЗМІ його пов’язують із генпрокурором Кравченком, оскільки на одному із записів "Канцлер" назвав "Шефа" Андрійовичем, а Кравченко, як відомо, має по батькові Андрійович. За версією слідства, "Канцлер" працював під керівництвом людини, яка мала значні повноваження і була здатна забезпечити йому захист від відповідальності.

"Свого часу керівник "Канцлера" обіймав посаду голови Податкової служби України", — заявили в НАБУ та САП.

Варто нагадати, що Кравченко прийшов до ОГП з посади головного податківця країни у червні 2025 року.

На закритій зустрічі з журналістами Кравченко заявив, що не планує йти у відставку з власної ініціативи, але погодиться, якщо так вирішать президент або Верховна Рада. Він стверджував, що не причетний до отримання коштів від кол-центрів, що оприлюднені аудіозаписи — "просто розмови", а фото сейфа з грошима не має стосунку ані до нього, ані до прокуратури.

Однак пізно ввечері 7 вересня Руслан Кравченко повідомив, що йде у відставку. Це рішення він назвав свідомим і політичним. За його словами, він залишає посаду, щоб уникнути використання посади генпрокурора як інструменту політичного протистояння, і підкреслив, що його позиція щодо звинувачення залишається незмінною.

Відставка генерального прокурора — не перша і не остання

Як повідомляють юристи, відставку генпрокурора має затвердити Верховна Рада після того, як президент винесе це питання на розгляд Ради. До цього моменту (а парламентарям на це надається 10 днів) Кравченко залишається генпрокурором. Якщо депутати відправлять його у відставку, виконувачем обов’язків генерального прокурора стане його перший заступник Марія Вдовиченко, а це означає, що, по суті, у Генеральній прокуратурі нічого не зміниться. Проте все ще може змінитися.

"Не дивуйтеся, якщо виявиться, що Генеральним прокурором залишиться Кравченко, але з приставкою "в.о.". Наприклад, Рада може не прийняти його відставку, скажімо, президент неправильно написав або не подав подання згідно з регламентом, ну або ще з якихось причин. Швидше за все, Кравченко так і залишиться в підвішеному стані, на гачку, тому що їм вигідно, щоб Генеральний прокурор перебував у підвішеному стані. Щоб він не писав подань щодо підозр на тих шахраїв для притягнення депутатів до кримінальної відповідальності", — каже Фокусу адвокат Олег Леонтьєв.

На думку політолога Андрія Золотарьова, звільнення Кравченка — це продовження "картонного Майдану". І, по суті, це ключ до Верховної Ради, адже подання щодо підозр проти депутатів проходять через офіс Генерального прокурора. Як би там не було, але Кравченко був лояльним до Зеленського генеральним прокурором. Тепер стоїть завдання, щоб представники грантових структур отримали контроль над Офісом Генерального прокурора, дискредитувавши Кравченка та сам Офіс.

"Власне, у нас уже був період Рябошапки, коли Зеленський досить швидко зрозумів, що, умовно кажучи, "чоботи не ті", і Рябошапку усунули. Причому усунули через Верховну Раду: він не пішов сам — його усунули. Зараз ситуація певною мірою повторюється, але це вже контрнаступ. По суті, реалізується те, що було прописано в меморандумі Качки — Коса щодо посилення участі міжнародних партнерів через своїх експертів у контролі над правоохоронною системою. Тому ця боротьба, на мій погляд, точиться вже не стільки щодо корупції, скільки щодо захоплення влади. Звідси все й починається", — розповідає політолог Фокусу.

Водночас, як зазначає експерт, тепер важливо зрозуміти, хто може стати наступним об’єктом тиску. За його оцінкою, у перспективі під прицілом НАБУ та САП можуть опинитися Кирило Буданов або Давид Арахамія.

"Логічно, що після Офісу генерального прокурора наступним напрямком може стати депутатська більшість. Зеленського ніхто не збирається усунути — його збираються, умовно кажучи, "знежирити", позбавивши частини впливу та опори. Процес уже розпочато", — підкреслює Золотарьов.

Генеральну прокуратуру давно пора ліквідувати

А ось хто стане наступним генеральним прокурором — це справді цікаве питання. За логікою, цю посаду обійме перший заступник Кравченко, який, по суті, є його людиною. На думку політолога, можуть бути ухвалені найнесподіваніші кадрові рішення. Треба почекати.

Якщо Рада звільнить Кравченка, то, на думку адвоката Олега Леонтьєва, слід змінити порядок відбору та призначення кандидата на посаду генерального прокурора, чого домагалися активісти. Щоб обов’язково був висновок або рекомендація міжнародних експертів.

"Активісти мають рацію: кандидатуру генерального прокурора не слід призначати за заслуги. Єдина вимога — доброчесність. Але де таких знайти? Ось Порошенко, наприклад, проштовхнув закон, за яким генеральним прокурором може стати хоч електрик-алкоголік. Зрозуміло, що це тоді робилося під свою людину, а тепер ми розгрібаємо наслідки", — підкреслює адвокат.

Ажіотаж навколо генерального прокурора величезний. Взагалі, на думку Леонтьєва, Генеральну прокуратуру слід ліквідувати та передати її функції Міністерству юстиції. Минулого року Кравченко домігся скасування конкурсного відбору, і до прокуратури потрапили люди без досвіду. Також він масово призначав у регіональні прокуратури своїх людей із поліції — не фахівців, а тих, хто збирав гроші й віддавав їх керівництву. Таких кадрів багато, і до них потрібен окремий підхід.

Як писав Фокус, до мільярда доларів на місяць, десятки тисяч працівників, кримінальні зв’язки та "криша" за тисячі доларів — шахрайські кол-центри в Україні перетворилися на повноцінну індустрію.

А на записах, оприлюднених детективами НАБУ, чиновник Генеральної прокуратури відверто ділиться своєю життєвою філософією: "Я не можу ходити на роботу просто заради того, щоб ходити… Красти так мільйон".