Візит Віткоффа і Кушнера до Москви та Києва: що насправді дали переговори

6 вересня відбувся довгоочікуваний візит американських переговірників Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера до Києва. Перед тим, 5 вересня, вони відвідали Москву.

Попри значну кількість заяв з усіх сторін про «предметні», «змістовні», «конструктивні», «відверті та довірливі» розмови, реальні підсумки візитів більш ніж скромні: невдовзі можуть бути відновлені тристоронні (Україна, Росія, США) переговори.

Проте впертість позиції Путіна щодо умов перемир’я та його налаштованість на продовження війни не дають реальних шансів на досягнення миру найближчим часом. російська сторона обґрунтовує це вигаданими «успіхами» на лінії фронту, які нібито дають можливість захопити Донбас ще до кінця цього року.

Враховуючи реальну швидкість просування російських військ, яка в багатьох випадках нівелюється контрнаступальними діями України, це – недосяжна мета. Чи розуміє це Путін – не зовсім ясно, особливо на тлі неадекватних і відірваних від реалій звітів російського командування щодо перебігу наступу.

Однак не виключено, що Москва орієнтується не так на свої ілюзорні військові «успіхи», як на вплив осінньо-зимових обстрілів Києва та інших міст України в умовах гострого дефіциту засобів ППО в нашій державі. Тому, вимушено демонструючи «конструктивність», щоб не зіпсувати відносини з Білим домом, кремль за всяку ціну прагне продовжувати війну.

Більше того, для унеможливлення швидкого досягнення миру Москва знову почала говорити про налаштованість на досягнення «всіх» своїх військових цілей та наполягати на необхідності вирішити т.зв. «першопричини» війни. Тобто мова йде не лише про Донбас, як іноді спрощено трактують деякі американські посадовці позицію РФ.

Москва не відмовляється від усього спектру своїх територіальних зазіхань, озвучених Путіним у 2024 році. А вони поширюються і на Запорізьку та Херсонську області. Що стосується «першопричин» війни, відомо, що під цим російська сторона має на увазі не лише позаблоковий статус України, а й зміну влади в Києві на проросійську.

Реальну картину претензій Путіна усвідомлюють не лише в Києві, а й у Вашингтоні, принаймні на рівні експертів. Про це свідчать оцінки візиту Віткоффа і Кушнера до Москви Інститутом вивчення війни (ISW).

Не виключено, що «підводні камені» переговорного процесу бачать і в Білому домі. Однак логіка підготовки до проміжних виборів, у яких республіканці поки що мають дуже мало шансів на перемогу, диктує необхідність забезпечення бодай публічної ілюзії часткової перемоги американської дипломатії в забезпеченні миру в Україні. Адже на прорив на Близькому Сході сподіватися не доводиться.

В умовах очікування найскладнішої за час війни зими Україна прагне використати всі можливості для мінімізації потенційних втрат і проблем. Тому серед основних тем переговорів з Віткоффом і Кушнером були не лише питання мирного врегулювання, а й посилення ППО, енергетична підтримка, використання американського скрапленого природного газу. За словами президента Володимира Зеленського, говорили також про гарантії безпеки, економічні гарантії, відбудову і «план процвітання» для України.

Вичерпних відповідей на ці запити ми не отримали. Однак це не завершення контактів. Очікується, що найближчим часом з метою підготовки до тристоронніх переговорів відбудуться телефонні розмови президента США Дональда Трампа з лідерами України і РФ, а також зустріч за участю України, США та європейської «трійки» (Велика Британія, Франція, Німеччина).

Що стосується тристоронніх переговорів з РФ, якщо вони відбудуться, їхні результати визначатимуться не лише дипломатичним хистом переговірників.

Значно більше значення матиме здатність України до протистояння Росії на полі бою і в тилу, до ураження російської критичної інфраструктури далекобійними ударами, до послаблення загального стану російської економіки. Без посилення військової та санкційної підтримки з боку західних партнерів цього досягти буде складно.