Війна з кол-центрами в Україні: що в законопроєктах, які ініціював президент

За підсумками спецоперації НАБУ та САП під кодовою назвою «Карфаген» арештований з альтернативою застави у 120 мільйонів гривень заступник начальника департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу генерального прокурора Сергій Кропива, його ймовірна посібниця Єлизавета Івахненко арештована з заставою в 20 млн грн. Кропиву називають організатором угрупування, яке забезпечувало захист від переслідування злочинним кол-центрам і відмивало отриману від них «данину» через елітну нерухомість. Це гучне викриття наочно демонструє, як глибоко шахрайські схеми пустили свої коріння і чому їх патрони почуваються безкарними.

Буквально за декілька днів до операції "Карфаген" президент вніс у Верховну Раду два законопроєкти, помічені як невідкладні.  У заяві 2 вересня Володимир Зеленський наголосив, що ці документи - «про посилення відповідальності за організацію шахрайських кол-центрів, участь в них, а також про додатковий суттєвий захист людей від незаконних дій із платіжними інструментами та банківськими рахунками".

Масштабні схеми по виманюванню грошей - це пошесть, якій давно оголосили війну, але перемогу ніяк не можуть здобути. Що пропонується і чи буде дієвою нова зброя  — в огляді Коротко про.

Згортається за однією адресою, відкривається за іншою

Місяцем раніше Національна поліція, Служба безпеки та Офіс генпрокурора провели ще одну — чергову масштабну спецоперацію проти «офісників» - угрупувань, які використовують шахрайські схеми. Правоохоронці відзвітували про проведення 411 обшуків, вилучення великої кількості комп’ютерної техніки, що була задіяна в оборудках, банківських карток, телефонів, засобів доступу до криптогаманців, готівки в доларах, євро та гривнях, банківського золота та ювелірних виробів.

У підсумку, як свідчить офіційне повідомлення, було припинено діяльність 94 шахрайських call-центрів, які виманювали в людей коди банківських карток, переконували оформлювати драконівські кредити, встановлювати програми віддаленого доступу до телефонів та комп’ютерів, купувати біологічно-активні добавки під виглядом дорогих ліків, інвестувати у фіктивні брокерські платформи.

Здавалося б, монстра якщо ще не вбито, то міцно придушено, але мій сьогоднішній ранок почався з телефонного дзвінка: «Вітаю, мене звати Олег, я менеджер з подарунків, ваш номер виграв 400 000 гривень…». Проблема в тому, що спецоперації, подібні до нинішньої серпневої, правоохоронці проводять кілька разів на рік, але активність численних «офісів» від того не зменшується. Якщо бізнес згортається за однією адресою, то відкривається за іншою. На популярних сайтах вакансій, таких як Work.ua чи Robota.ua, регулярно публікуються оголошення про набір операторів, чат-менеджерів, супервайзерів, керівників рекламних трафіків.

Гучно анонсовані кримінальні справи потроху "всихають", вироків по кол-центрам одиниці, та й ті стосуються рядових «офісників». Організатори індустрії і розпорядники надприбутків послідовно виходять сухими з води.

Нова стаття у Кримінальному кодексі

За версією, викладеною у пояснювальній записці до законопроєкту № 16014, яка підписана заступником керівника Офісу президента Олегом Татаровим, проблема криється в чинному законодавстві. Організаторів, керівників, технічних адміністраторів, рекрутерів «офісів» важко притягти до відповідальності, бо вони не контактують з жертвами. Протидія діяльності таких угруповань ускладнюється також тим, що норми ККУ щодо ознак злочинної організованої групи мають загальний характер і не враховують специфіку електронно-комунікаційних шахрайських організацій.

Укладальник законопроєкту пропонує доповнити Кримінальний кодекс новою статтею 255-4 - «Створення, керівництво електронно-комунікаційною шахрайською організацією або участь у ній».

Що передбачається і які покарання:       

• Створення електронно-комунікаційної шахрайської організації або керівництво такою організацією чи її структурною частиною – від 7 до 12 років з конфіскацією майна.
• Усвідомлена участь у такій організації - від 5 до 10 років з конфіскацією майна або без такої.
• Надання засобів, послуг, інформації та інше усвідомлене сприяння такій організації без безпосередньої участі в ній - від 5 до 10 років з можливістю конфіскації.
• Умисне залучення іншої особи до участі або до сприяння шляхом пропонування роботи, винагороди, надання послуг чи в інший спосіб, поширення інформації з метою такого залучення – від 3 до 5 років (повторні дії - від 5 до 10 років з обов’язковою конфіскацією).
• Сприяння створенню чи функціонуванню шахрайської організації або умисне створення умов для уникнення кримінальної відповідальності її керівниками та учасниками з боку службових осіб - від 8 до 12 років, конфіскація майна, позбавлення права займати посади на строк до 3 років.
  - Теоретично стаття охоплює всіх учасників шахрайського ринку - від операторів, інструкторів, адміністраторів до власників приміщень, які здаються під «офіси», і тих, кого ми знаємо як «кришувальників» цього бізнесу, - каже адвокат Олексій Сиротін. - Інша справа, як вона працюватиме, якщо закон буде ухвалений, як збиратимуть доказові базі і чи буде реальна політична воля. В цій площині щоденно крутяться мільйони різної валюти. Цілком можливо, що суттєво нічого не зміниться. Це як «пральні» по відмиванню грошей - високопосадовці з них обурюються і ними ж користуються.

І ще один - проти «мулів»

Другий законопроєкт спрямований на боротьбу з так званими «дропами», або «грошовими мулами». Так називають осіб, які передають шахраям свої банківські картки, рахунки або облікові дані. Наприклад, вам надійшла пропозиція віддаленої роботи. Все, що вимагається, це приймати якісь кошти на свою картку і пересилати їх далі. Мороки на кілька хвилин, винагорода - 8000 чи 10 000 гривень на місяць. Заманливо? Так. І небезпечно.

«Чистими» такі кошти не бувають. Це прибутки від афер, торгівлі забороненими речовинами, хакерства. Переганяючи гроші через «мула», злочинці заплутують слід. Навіть якщо людина не усвідомлює, що її втягли в злочинну оборудку, вона однаково вважається її співучасником. Законопроєкт вносить корективи до статті 200 Кримінального кодексу і пропонує нову статтю 200-1 для протидії таким схемам.

Встановлюються такі види відповідальності:

• Підроблення, фальсифікація, зберігання, пересилання платіжних рахунків, електронних гаманців, індивідуальної облікової інформації з метою збуту, неправомірний випуск електронних грошей - штраф від 51 000 до 85 000 гривен або обмеження чи позбавлення волі на строк від 2 до 4 років.
• Привласнення, викрадення, заволодіння шляхом обману платіжних інструментів, індивідуальної облікової інформації, незаконне отримання доступу до банківського рахунку - штраф від 85 000 до 136 000 або обмеження чи позбавлення волі на 3 - 5 років.
• За передачу банківської картки, власних даних або надання доступу до рахунку шахраям - штраф від 5100 до 17 000 грн.
• Придбання, зберігання, передача чужих платіжних карток чи даних - штраф від 51 000 до 170 000 грн або обмеження чи позбавлення волі на 2 – 5 років (повторне - від 5 до 8 років).

У пояснювальній записці до законопроєкту йдеться, що він спрямований на імплементацію в українське законодавство положень Директиви ЄС про боротьбу з шахрайством та підробкою безготівкових платіжних засобів.