Дрони летять із джунглів: чому Колумбії варто звернутися до України

Для Колумбії дрони — не новітня технологія. Уже майже десять років їх використовують парамілітарні угруповання й наркокартелі — для розвідки, доставки вантажів, атак на урядові сили. Поліція та Збройні сили мають кілька проєктів у сфері протидронового захисту, але розуміння того, які саме системи потрібні, залишається доволі абстрактним. Колумбійські військові зацікавлені у вивченні досвіду України у сфері протидронової боротьби. І саме зараз, коли політичний клімат у країні змінився на більш сприятливий, в України є чудова можливість посилити свою присутність у Південноамериканському регіоні.

Використання безпілотних технологій стало революційним чинником у конвенційній війні, яку Росія веде проти України. Водночас уже близько десятиліття дрони систематично застосовуються і в конфліктах між організованою злочинністю та державними силовими структурами в країнах Латинської Америки.

У серпні 2026 року колумбійські видання повідомили про першу задокументовану атаку кримінального угруповання із застосуванням дронів-камікадзе. Це вважається новим технологічним етапом для місцевих збройних формувань, які раніше використовували переважно дрони зі скидами. Під час обшуків затриманих поліція також виявила котушки оптоволокна та деталі, надруковані на 3D-принтері.

Це свідчить про те, що картелі й партизани Колумбії та інших країн Латинської Америки уважно стежать за розвитком дронових технологій і намагаються інтегрувати їх у свої операції.

Дрони в руках картелів

Збройні конфлікти в Колумбії тривають десятиліттями. Нинішній почався 1964 року зі створення партизанських угруповань FARC та ELN. Попри мирну угоду 2016 року, частина груп, які сьогодні використовують дрони, не роззброїлася.

2025 року незаконні збройні формування Колумбії налічували понад 27 тисяч людей. Вони займаються наркоторгівлею, незаконним видобутком цінних металів і мінералів, зокрема золота та смарагдів, і фінансують цим власну діяльність уже понад шість десятиліть конфлікту, який забрав життя більш як 450 тисяч людей.

Використання дронів озброєними групами різко зросло за останній рік. Їх застосовують для атак і стеження за територією, наведення на цілі перед ударами саморобними вибуховими пристроями, скидання 60-мм гранат. Гірський і лісистий рельєф Колумбії забезпечує озброєним групам приховані позиції для запуску дронів.

Дрони купують через звичайні маркетплейси на кшталт Amazon чи Temu, місцевих посередників і контрабандні мережі, а потім переобладнують їх для бойового застосування. За даними Міноборони Колумбії, 2025 року зафіксовано 8395 атак озброєних дронів, 333 з яких були «результативними», — це на 445% більше, ніж 2024-го. Найгучніший епізод відбувся 21 серпня 2025 року, коли FPV-дрон уразив вертоліт колумбійської Національної поліції, внаслідок чого загинули 12 поліцейських.

Починаючи з 2019 року колумбійські силовики придбали щонайменше дев'ять систем протидронової боротьби. У січні 2026-го Колумбія запровадила новий проєкт — Національний протидроновий щит із бюджетом майже 1,7 млрд дол. За даними місцевих ЗМІ, цей проєкт так і не запрацював, попри те, що уряд здійснив щонайменше 12 міжнародних місій на трьох континентах, метою яких було вивчення технологій і пошук потенційних постачальників. Жодна з цих місій не відвідала України. Вони побували в таких країнах, як Катар, Польща та Литва, що нині і самі використовують український досвід у сфері протиповітряної оборони.

Озброєні групи адаптуються значно швидше. За технічними оцінками, засоби РЕБ ефективні лише на 30–50% навіть проти відносно простих дронів, а угруповання вже переходять на дрони з керуванням через оптоволоконний кабель, запозичуючи цей досвід із російсько-української війни. У період із січня по травень 2026 року кількість атак із застосуванням дронів зросла на 146%. Був зафіксований 121 інцидент, унаслідок яких загинула 21 людина, а 145 людей дістали поранення.

Чим може допомогти Україна

7 серпня відбулася інавгурація нового президента Колумбії Абелардо де ла Еспріельї. Політична орієнтація нового уряду на США та західний блок відкриває вікно можливостей для відновлення співпраці між Колумбією та Україною, яка наразі практично відсутня.

У червні 2026 року президент Володимир Зеленський висловив зацікавленість у зміцненні двосторонніх відносин із Колумбією, а новообраний колумбійський лідер відповів, що готовий до розширення співпраці з Україною.

Де ла Еспріелья обіцяє la mano dura, тобто «залізний кулак», у боротьбі з озброєними групами. На відміну від попереднього президента, який і сам раніше належав до партизанського формування, новообраний лідер пообіцяв принести мир колумбійському суспільству. Але шлях до цього миру лежить через боротьбу з криміналітетом.

Що цікаво, попри офіційні привітання з перемогою де ла Еспріельї, невдоволення Росії результатами виборів уже помітне в матеріалах низки прокремлівських інформаційних ресурсів. Наприклад, провладний Telegram-канал «Рыбарь» практично щодня критикує його антитерористичну програму. І це хороший знак!

Росія давно й системно присутня у цьому регіоні та має змогу поширювати свої наративи й впливати на місцеве населення. Професор Карлос Патіньйо з Національного університету Колумбії розповів мені, що Росія з 2017 року має у країні структуровану розвідувальну мережу. Із 23 ідентифікованих співробітників розвідки лише двох вислали з країни 2020 року, тоді як решта продовжили свою діяльність.

У контексті дронової війни Росія просуває низку дезінформаційних наративів, стверджуючи, що Україна нібито дозволяє картелям і парамілітарним угрупованням набувати досвіду ведення бойових дій із застосуванням дронів або навіть постачає безпілотники до регіону Латинської Америки. Ці твердження неодноразово спростовувалися, однак вони все ще можуть знаходити відгук у непідготовленої аудиторії.

Україна наразі має досить обмежені відносини з цією південноамериканською країною. Проте зараз є шанс їх активізувати, зосередившись передусім на співпраці у сфері безпеки. У цьому контексті йдеться не стільки про експорт готових систем, скільки про передачу експертизи, допомогу у вибудовуванні протидронового захисту для поліції, Збройних сил та об’єктів інфраструктури, а також обмін знаннями про способи протидії новітнім дроновим технологіям.

За тиждень до інавгурації нового президента я виступила з презентацією про українські інновації у сфері дронів і протидронової боротьби на конференції, організованій Морською академією стратегічних досліджень Військово-морських сил Колумбії, і побачила неабиякий інтерес до вивчення українського досвіду.

Та які саме українські технології й напрацювання справді потрібні Колумбії?

Колумбійській владі доводиться реагувати на швидкі, адаптивні угруповання зі значними ресурсами й відсутністю будь-яких обмежень. Боротьба з партизанами, озброєними дронами, — це окреме випробування для будь-якої держави.

Українські військові та ветерани можуть стати опорою для подолання незаконних збройних формувань у Колумбії: розробити стратегію, рішення, а також наступальні дії з перехопленням ініціативи. Чому з партизанами важко? Бо в них ініціатива нападу.

Існує кілька напрямів, у яких досвід України може бути корисним для Колумбії.

Пріоритет — раннє попередження та людський фактор. Виявити дрон — це лише частина проблеми. Важливіше знаходити операторів, місця підготовки, майстерні складання, логістичні мережі й закупівельні патерни ще до застосування дронів. За словами українського пілота дронів, який прокоментував цю тему на умовах анонімності, тут працює лише проактивний підхід: розвідка, HUMINT та OSINT, увага навіть до дрібних сигналів, скажімо, різке зростання закупівель пропелерів у хобі-магазинах може вказувати на підготовку пілотів.

Багатошаровий протидроновий захист. У компанії BlueBird Tech, виробникові детектора дронів «Чуйка», розповіли мені, що для Колумбії найреалістичнішою виглядає багатошарова система, яка поєднуватиме пасивні RF-детектори, оптико-електронні камери, засоби визначення напрямку на оператора та локальні засоби придушення. Така система має бути не надто дорогою, енергоефективною та придатною для розгортання навколо баз, в’язниць, об’єктів критичної інфраструктури, прикордонних районів і мобільних колон. У цій архітектурі детектори дронів можуть відігравати центральну роль як засоби раннього попередження та ситуаційної обізнаності.

Радіоелектронна боротьба — не панацея. Колумбійський політолог Карлос Аугусто Чакон у коментарі зазначив, що глушіння РЕБ не спрацює проти всіх загроз. Новій владі дісталася у спадок чинна протидронова програма, і наразі потрібно провести оцінку ефективності та сумісності між військовими й поліцією, реалістичне тестування, а також відмовитися від дублювання закупівель.

Український пілот дронів додає: якщо картель користується звичайним радіозв'язком, поліція зобов'язана мати спосіб його заглушити. Якщо ввімкнення РЕБ порушить і їхній власний зв'язок, потрібні заздалегідь підготовлені альтернативні частоти та спеціалізовані пристрої, до яких злочинні групи не матимуть доступу.

HIMERA, український виробник тактичних радіостанцій, нещодавно випробував свою систему зв’язку у джунглях Амазонії — в умовах тропічних злив і складного рельєфу. У компанії прокоментували, що протидія гібридним загрозам і транснаціональній організованій злочинності потребує захищеного та стійкого до засобів РЕБ зв’язку.

Посилення розвідки. Міжнародна розвідувальна спільнота InformNapalm, яка виконала низку успішних OSINT-, CYBINT- і HUMINT-розслідувань, розповіла мені, що резерв для подальшого розвитку у сфері розвідки існує у двох взаємопов'язаних напрямах. Перший — збільшення кількості та різноманітності релевантних сенсорів там, де існують прогалини у спостереженні. Другий, не менш важливий, — покращення обміну, кореляції, обробки та своєчасного поширення вже наявної інформації між різними структурами. Навіть дуже якісні дані мають обмежену цінність, якщо вони залишаються ізольованими в межах одного відомства або надходять до користувача надто пізно. Така архітектура може бути адаптована як до міждержавної війни, так і до протидії незаконним збройним і кримінальним мережам.

Пріоритети для співпраці

Найочевиднішими напрямами співпраці України й Колумбії є обмеження доступу картелів і парамілітарних угруповань до знань і досвіду з українського поля бою, а також зміцнення спроможності колумбійської влади протидіяти новим загрозам.

Успіх дронової місії досі приблизно на 80% залежить від команди. Озброєні угруповання шукатимуть спосіб навчити своїх людей якщо не в Україні, то в Росії, а коли й це неможливо, рекрутуватимуть колумбійців та інших південноамериканців, які повертаються з війни, чи навіть українських або російських ветеранів.

Саме тому регулярна співпраця та зміцнення дипломатичних зв’язків між Україною й Колумбією зараз на часі, тим паче що політичний клімат у Боготі стає для цього сприятливішим. Україна прагне розширити присутність у країнах Глобального Півдня, а Колумбія може стати важливим партнером у цьому. Тим більше що колумбійська поліція та Збройні сили самі прагнуть навчатися на українському досвіді дронової та протидронової війни.

Україна вже допомагає кільком країнам Близького Сходу вибудовувати багатошарову протиповітряну оборону, адаптовану до їхніх потреб. Подібний підхід можна застосувати й до Колумбії із залученням українських фахівців, які допоможуть розробити стратегію захисту від новітніх загроз.

Такий підхід відповідає амбіціям України стати частиною безпекової інфраструктури світу та відкриє можливості для співпраці з іншими країнами Південної Америки, які стикаються з аналогічними викликами.