Як відновити довіру до Офісу генпрокурора після корупційного скандалу: бачення експертів

Після гучного корупційного скандалу навколо Офісу генерального прокурора для відновлення довіри до інституції необхідні кадрові та системні зміни. Колишній генпрокурор Руслан Рябошапка пропонує децентралізувати прокуратуру, а народний депутат Федір Веніславський – провести перевірки керівництва на поліграфі. Про це вони розповіли «Главкому».

Генеральний прокурор у 2019-2020 роках Руслан Рябошапка вважає, що одна з причин нинішніх проблем криється у незавершеній реформі прокуратури, яку проводили за його каденції. Її метою, окрім очищення системи та залучення нових людей, було зменшення залежності прокуратури від її очільника та перетворення відомства на незалежну інституцію.

За оцінкою Рябошапки, однією з головних проблем залишається жорстка ієрархія та надмірна концентрація повноважень в руках генерального прокурора. Така система дає очільнику відомства можливість впливати на прокурорів через кадрові, дисциплінарні та процесуальні механізми.

«Тому обов’язково має відбутись «децентралізація» прокуратури: частину повноважень генерального прокурора варто передати незалежним органам прокурорського врядування (з обов’язковою участю зовнішніх, непрокурорських експертів). Ключова роль у питаннях кар’єри майбутнього прокурора – прийом на службу, професійне оцінювання та просування, дисциплінарні стягнення та звільнення – має належати саме цим органам, а не керівнику прокуратури. Але і сучасні кваліфікаційно-дисциплінарні органи повинні бути реформовані, вони досі не мають достатнього рівня повноважень та незалежності від генерального прокурора. Обов’язково потрібно відновити конкурси до органів прокуратури, особливо залучити позасистемних професіоналів, які могли зруйнувати кастовість та закритість системи», – пояснив колишній генеральний прокурор.

Рябошапка також переконаний, що координаційна функція прокуратури має використовуватися для протидії злочинності, а не для «кришування» незаконної діяльності та отримання корупційної ренти. Водночас ключовою умовою боротьби з корупцією він назвав політичну волю.

«Хіба ви бачили у 2019-2020 роках сейфи, набиті грошима невідомого походження в прокуратурах чи в інших установах? Чи був хоч один корупційний скандал на Банковій чи міністерствах»? Ні, саме в цей час була проведена низка антикорупційних реформ, припинились конфлікти між правоохоронними органами. Політична воля задає тон у роботі державного апарату і відповідні сигнали транслюються з самого верху і до найнижчих рівнів управління. Тому починати потрібно з правильних сигналів зверху», – впевнений Руслан Рябошапка.

Інший шлях очищення Офісу генпрокурора запропонував народний депутат від «Слуги народу» та експредставник президента у Верховній Раді Федір Веніславський. Він нагадав, що ще у 2023 році зареєстрував законопроєкт №10322, який передбачає обов’язкове проходження поліграфа низкою високопосадовців.

До переліку пропонувалося включити генерального прокурора, керівників Національної поліції, ДБР, БЕБ і НАБУ, а також їхніх перших заступників та заступників. На думку Веніславського, після останніх подій цю ініціативу варто повернути до розгляду.

«У ситуації, що склалося, треба пропустити через поліграф і керівників відділів, управлінь, департаментів Офісу генерального прокурора. На мою думку, як тільки постане питання проходження поліграфу усіма керівниками, то ті, хто мають певні скелети в шафі, просто відмовляться, напишуть заяви на звільнення. Це буде перший гарний сигнал для очищення інституції», – вважає обранець.

Крім перевірок на поліграфі, Веніславський запропонував посилити внутрішній контроль в Офісі генерального прокурора, зокрема роботу генеральної інспекції. Майбутній очільник прокуратури, на його переконання, має бути незалежним і незаангажованим фахівцем, на якого не зможуть впливати сторонні особи.