ШІ OpenAI розв'язав вікову математичну загадку за 88 годин: подробиці прориву

Історія математичних пошуків у цьому напрямку сягає XIX століття, коли Клод-Луї Нав'є та Джордж Габріель Стокс сформулювали рівняння, що описують рух рідин. У 1934 році Жан Лере довів існування узагальнених розв'язків, але питання щодо їхньої гладкості залишалося нерозв'язаним. Це питання стало однією із семи Задач тисячоліття, за вирішення якої Математичний інститут Клея пропонує премію у мільйон доларів.

У цій багаторічній драмі компанія OpenAI вирішила відіграти свою роль, залучивши внутрішню ШІ-модель, яка за потужністю перевершує навіть новітню GPT-6 Astra. Метою було розв'язати рівняння Нав'є-Стокса, які описують рух рідин за допомогою другого закону Ньютона і застосовуються від проектування літаків до прогнозування погоди. Головне питання полягало в тому, чи може рух рідини стати нестабільним, призводячи до «сингулярності» – необмеженого зростання швидкості за скінченний час.

Процес розв'язання задачі став справжнім марафоном для штучного інтелекту. Близько 10 тисяч ШІ-агентів працювали паралельно протягом приблизно 88 годин, обмінявшись майже 3 мільйонами повідомлень та використавши близько 130 мільярдів токенів. Ці агенти перебирали різні математичні підходи, обмінюючись результатами у безперервному діалозі, що став основою для знаходження доведення.

Кульмінацією цього процесу стало те, що система штучного інтелекту довела можливість виникнення сингулярності, коли навіть плавний рух рідини може призвести до моменту, коли швидкість необмежено зростає за скінченний час. Після 88 годин пошуків, ще 17 годин знадобилося для формалізації та перевірки доведення за допомогою Lean, що дозволило системі остаточно знайти потрібне рішення.

Хоча OpenAI заявила про цей прорив, компанія підкреслила, що не претендує на мільйонну премію. Результат публікується для демонстрації прогресу ШІ-моделей. За підрахунками компанії, обчислювальні ресурси, використані для розв'язання, коштували б приблизно 10 мільйонів доларів за комерційними тарифами.

До заяви OpenAI розв'язаною вважалася лише одна із семи Задач тисячоліття – гіпотеза Пуанкаре, яку довів Григорій Перельман. Це підкреслює значущість можливого рішення рівнянь Нав'є-Стокса для світової математичної спільноти. Попри заявлений прорив, остаточне підтвердження повного розв'язання задачі має пройти незалежну математичну перевірку, яка визначить її відповідність умовам Математичного інституту Клея.

Ця подія відбувається на тлі обговорень щодо регулювання та можливостей штучного інтелекту. Раніше, у серпні, OpenAI навіть призупинила тести своєї ІІ-моделі Astra через побоювання щодо її кіберможливостей. Також Білл Гейтс пропонував оподатковувати ШІ та роботів, щоб уповільнити витіснення людей з ринку праці. Це свідчить про зростаючий вплив штучного інтелекту на суспільство та науку.

У заяві компанії йдеться, що для роботи над рівнянням компанія використала внутрішню модель штучного інтелекту, потужнішу за найновішу модель — GPT-6 Astra. Водночас, професор Нью-Йоркського університету Трістан Бакмастер та математик Левент Альпоге заявили, що OpenAI нібито використала їхній прогрес. Натомість, в OpenAI заперечили ці звинувачення, назвавши роботу Бакмастера та Альпоге «одночасним дослідженням».

Подальша доля цього математичного прориву залежить від ретельної перевірки з боку світової наукової спільноти. Якщо доведення виявиться коректним, це стане не лише значним досягненням для OpenAI, але й відкриє нові перспективи для застосування штучного інтелекту в найскладніших наукових дослідженнях, що може змінити розуміння багатьох фізичних процесів та підштовхнути розвиток інших технологічних інновацій.