Маємо варіанти: як Україна може протидіяти реактивним загрозам

Військовий оглядач Василь Пехньо в ефірі 24 Каналу розповів, що українські розробники вже працюють над кількома варіантами протидії таким цілям, а окремі рішення проходять бойове застосування. Росія зараз користується коротким проміжком, поки нові засоби не стали масовими, але цей період може завершитися після того, як українська промисловість наростить потрібні можливості.

Реактивні дрони потребують дешевої відповіді

За своїми характеристиками нові російські реактивні дрони значно ближчі до крилатих ракет, ніж до звичайних "Шахедів". Українська ППО вже має великий досвід роботи з такими цілями, а ефективність перехоплення крилатих ракет останнім часом сягає приблизно 90%.

"Герань-5" – це, по суті, маленька крилата ракета. "Бандероль" – теж маленька крилата ракета з невеликою бойовою частиною. А крилаті ракети ми вміємо і досить успішно збиваємо,
– пояснив Пехньо.

Посилити таку роботу допомагає і літак дальнього радіолокаційного виявлення, переданий Україні Швецією. Його застосування дозволяє краще виявляти повітряні цілі, однак головною проблемою в боротьбі саме з реактивними дронами залишається вартість перехоплення.

Маленьку крилату ракету треба збивати, умовно кажучи, маленькою зенітною ракетою – недорогою і дешевою. Збивати "Бандероль" чи "Герань-5" дорогими комплексами на кшталт IRIS-T, NASAMS чи навіть Gepard економічно невигідно, і ми це прекрасно розуміємо,
– наголосив військовий оглядач.

Україна вже проходила схожий етап зі звичайними "Шахедами", коли після масового застосування дешевих дронів довелося шукати таку ж масову й доступнішу відповідь. Після появи дронів-перехоплювачів Росія почала активніше переходити до реактивних засобів, тому українській промисловості тепер потрібен час, щоб так само перебудувати систему протидії під нову загрозу.

Україна вже готує кілька рішень

Промисловість почала шукати відповідь на реактивні загрози ще до того, як Росія різко наростила їх застосування наприкінці літа. Проблема полягає не у відсутності ідей, а в тому, що нові засоби потрібно довести до фінальної стадії, випробувати й масштабувати паралельно з виробництвом уже необхідних фронту перехоплювачів.

У нас є розробки, вони просто поки що не дійшли до фінальної стадії. Говорилося про чотири розробки, які вже певною мірою наведені, і скоро ми матимемо варіанти,
– розповів Пехньо.

Перші результати вже демонструють і учасники кластера Brave1. Окремий напрямок показало ДКБ "Луч", яке представило малу зенітну ракету для комплексу "Стріла-10", створену на основі модернізації протитанкового комплексу "Стугна". Такий засіб уже застосовують, зокрема, українські морпіхи на Півдні проти реактивних цілей.

Тобто ми маємо, що з цим робити, нам просто потрібен деякий час. І росіяни прекрасно розуміють, що мають певний часовий лаг, коли можуть здійснювати цей терор,
– наголосив військовий оглядач.

Активне застосування реактивних дронів почалося приблизно в середині серпня, і найближчі тижні Росія ще намагатиметься використати перевагу нового типу загроз.

Я впевнений, що цей терор триватиме приблизно до кінця вересня. Що буде далі – залежатиме від нашої відповіді,
– підсумував Пехньо.

До цього часу ключовим завданням залишається прискорення випробувань і насичення ППО дешевшими засобами, які можна буде застосовувати масово проти реактивних дронів.

Пехньо пояснив загрозу реактивних дронів Росії: дивіться відео