Матимемо дуже великі потреби у запозиченнях: нардепка про Середньострокову стратегію управління держборгом

Уряд розробив оновлену Середньострокову стратегію управління державним боргом на 2027–2029 роки. Вона демонструє, що країна матиме великі потреби у запозиченнях, зберігатиме критичну залежність від зовнішньої допомоги, а покращення фінансового стану можливе тільки за умови значного поліпшення безпекової ситуації. Про це заявила народна депутатка України Ольги Василевської-Смаглюк.

"У 2027 році загальна потреба бюджету у фінансуванні становитиме 2,746 трлн грн. Із них 2,193 трлн грн уряд розраховує залучити за рахунок зовнішніх запозичень і лише 543 млрд грн на внутрішньому ринку. У 2028 році потреба у фінансуванні прогнозується на рівні 2,06 трлн грн, у 2029-му - 1,702 трлн грн", – заявила вона.

Нардепка зазначила, що у 2026–2028 роках зовнішні запозичення забезпечуватимуть приблизно 80% потреб у фінансуванні, тоді як у 2029 році їхня частка знизиться до 67%.

"Ключове джерело грошей - ЄС. У стратегії прямо зазначено, що європейська підтримка має забезпечити близько двох третин потреб України у фінансуванні у 2027-2029 роках. Пріоритетом залишаються пільгові кредити та максимальна частка грантів, щоб не нарощувати боргове навантаження ще швидше", – заявила вона.

Та додала, що при цьому рівень боргу залишатиметься надзвичайно високим: державний і гарантований державою борг, згідно з базовим прогнозом, досягне 114,2% ВВП у 2028 році, а у 2029‑му зменшиться до 108,7% ВВП. Дефіцит бюджету планують поступово знизити до 5,5% ВВП у 2029 році.

"Але тут є важливе "але": весь цей прогноз побудований на припущенні про суттєве покращення безпекової ситуації починаючи з 2027 року. І навіть за такого сценарію платежі з погашення та обслуговування державного боргу у 2026-2029 роках становитимуть у середньому близько 1,27 трлн грн на рік", – повідомила вона.

Водночас на сайті Мінфіну повідомили, що Кабінет Міністрів України затвердив Середньострокову стратегію управління державним боргом на 2027–2029 роки.

Як зазначили у відомстві Стратегія визначає чотири основні цілі управління державним боргом на 2027–2029 роки:

• залучення довгострокового пільгового фінансування та максимізація частки грантів в офіційній підтримці;
• сприяння розвитку внутрішнього ринку капіталу та посилення його ролі у фінансуванні держави й відновленні економіки;
• оптимізація структури державного боргу з урахуванням вартості запозичень та ключових боргових ризиків;
• підтримка ефективної комунікації з інвесторами для прозорості та передбачуваності боргової політики.

"Середньострокова стратегія управління державним боргом на 2027–2029 роки посилює фокус на залученні грантового фінансування, розвитку внутрішнього ринку капіталу, оптимізації структури боргу та передбачуваній комунікації з інвесторами. Це має закласти основу для стійкої боргової політики, у якій ринок державних облігацій відіграватиме дедалі більшу роль у фінансуванні держави та економічного відновлення", – повідомили там.

Як раніше повідомляв 5.UA, п'ятий президент України та лідер "Європейської Солідарності" Петро Порошенко закликав повернути вилучені кошти армії, захистити енергосистему та припинити спроби порушення процедури особистого голосування.

Порошенко підкреслив, що поки парламент перебував на канікулах, у Збройних Сил України, цивільного населення та промисловості відпусток не було. За його словами, нардепи мали не відпочивати, а ухвалити пакет із 27 законів, від яких залежить фінансування з боку Європейського Союзу та міжнародних партнерів.

Крім цього,співголова парламентської фракції "Європейська Солідарність" Ірина Геращенко виступила з різкою критикою нещодавно ухвалених змін до державного бюджету. За її словами, ухвалений документ суттєво урізає фінансування оборонного сектору на користь резервного фонду, з якого фінансуються непрофільні програми.

Опозиція наголошує, що перерозподіл коштів відбувається в умовах, коли на передовій залишається гостра потреба в забезпеченні захисників.

Головне зауваження політичної сили стосується вилучення значної суми зі статей, які напряму відповідають за боєздатність країни та закупівлю техніки для Збройних сил України.

За словами народної депутатки, саме з цього фонду раніше фінансувалися програми на кшталт кешбеку та інших популістичних проєктів влади, тоді як армія продовжує відчувати гострий дефіцит фінансування.

Ірина Геращенко звернула увагу на те, що нові зміни жодним чином не покращують фінансове становище самих військовослужбовців, які перебувають на фронті.