Неочікуваний поворот: чому українські дрони з вибухівкою опинилися у Фінляндії?

Початкові інциденти, що трапилися навесні 2026 року, були зафіксовані в різних регіонах Фінляндії. Три з них відбулися у березні в районах Коувола, Луумякі та поблизу Паріккали, а ще один — у квітні біля міста Іітті. Ці події одразу привернули увагу правоохоронних органів, адже кожен дрон ніс на собі вибухівку, що створювало потенційну небезпеку.

Розслідуванням займалися Національне бюро розслідувань (NBI) та Фінська прикордонна служба. Їхня спільна робота мала на меті з'ясувати походження безпілотників, їхню мету та причини, через які вони опинилися на фінській території. Перші ж висновки показали, що всі чотири апарати походили з України, були схожі за моделлю та призначалися для військового використання.

З'ясувалося, що Фінляндія не була ціллю в жодному з цих епізодів. Дрони прямували до об'єктів у Росії, зокрема мали атакувати порти на Балтійському морі. Однак їхня траєкторія несподівано змінилася, що призвело до відхилення від початкового маршруту.

Ключовим фактором, що вплинув на зміну курсу, стали засоби GPS-заглушення з Калінінграда. Російські системи РЕБ перехопили та перенаправили безпілотники на захід, в бік Фінляндії. Додатковою причиною, що збила навігаційні системи, називають південний вітер, який міг вплинути на напрямок польоту.

Попри серйозність інцидентів, розслідування не виявило жодних доказів, які б виправдовували продовження кримінальної справи. Один із безпілотників вибухнув у повітрі, а інші три були знешкоджені фінськими фахівцями шляхом контрольованих підривів. Унаслідок цих подій ніхто з громадян не постраждав, а майно залишилося неушкодженим.

Наразі всі кримінальні справи щодо порушення повітряного простору остаточно закрили. Спільний пресреліз NBI та Фінської прикордонної служби підтвердив, що підстав для кримінального переслідування немає, оскільки Фінляндія не була ціллю, а зміна курсу дронів стала результатом зовнішнього втручання та погодних умов.

Після перших знайдених безпілотників президент України Володимир Зеленський перепросив перед Гельсінкі, запевнивши, що Київ за жодних обставин не мав на меті завдати шкоди фінській території. Цей інцидент спонукав президента запропонувати прем'єр-міністру Фінляндії Петтері Орпо зміцнити двостороннє партнерство, підписавши спеціальну угоду про безпеку у форматі партнерства щодо дронів. Про це повідомляє Yle.

Ці події розглядаються на тлі заяв начальника Головного управління розвідки Олега Іващенка про те, що Росія розглядає можливість ескалації протистояння з країнами східного флангу НАТО. За словами розвідника, Кремль готує диверсії проти Альянсу, що додає контексту до використання російських систем РЕБ проти українських безпілотників, які прямували до російських об'єктів. Більше деталей можна знайти в нашому телеграм-каналі: посилання.

"Попереднє розслідування не виявило жодних доказів, які б виправдовували продовження справи щодо кримінальної відповідальності", — зазначили у своєму спільному пресрелізі Національне бюро розслідувань та Фінська прикордонна служба.

"Напрямок вітру під час інцидентів був майже прямим з півдня. Вважається, що ці фактори вплинули на навігацію літака та його відхилення від початкового маршруту", — прокоментували у фінському відомстві, пояснюючи причини збиття дронів з курсу.

Інциденти з українськими дронами у Фінляндії, хоч і викликали занепокоєння, зрештою, підкреслили складність сучасної військової конфронтації та вплив технологій РЕБ. Розслідування підтвердило, що міжнародні правила безпеки не були порушені навмисно, а сталося це через зовнішнє втручання, що, ймовірно, стане важливим уроком для майбутнього врегулювання подібних ситуацій.