NYT: Європа не зрозуміла, звідки у Києва діра в $27 млрд на оборону

Україна попросила союзників про додаткові $27 млрд, щоб закрити діру в оборонному бюджеті до кінця року. Прохання Володимира Зеленського застало Європу зненацька і вже породило в Брюсселі незручні питання.

Як передає "Хвиля", про це пише The New York Times.

Група європейських посадовців приїхала до Києва на День Незалежності - і почула новину, до якої не готувалася. ЄС на початку року вже остаточно погодив для України кредит на понад $100 млрд. Але Зеленський повідомив союзникам, що в оборонному бюджеті несподівано великий дефіцит, і щоб дотягнути до кінця року, потрібно ще $27 млрд. Київ також просить закрити розрив Британію, Канаду і Японію.

Європейці розуміють, що Україна воює за своє існування, але такого масштабу дефіциту не очікували - про це виданню на умовах анонімності сказали чотири європейські дипломати. Двоє чиновників розповіли, що приватно в ЄС уже лунають питання, чи ефективно витрачаються гроші і чи не перебільшені потреби.

Зараз у Європі намагаються зрозуміти, звідки взявся розрив, наскільки він великий насправді і чи давати ще гроші цього року. Ситуацію ускладнює те, що США відійшли від фінансової підтримки Києва, тож європейські кошти стали критично важливими. Водночас національні лідери мусять балансувати між допомогою Україні та внутрішніми видатками, щоб не втратити виборців.

Дефіцит показує ще одне: підтримка України дорожчає. Росія б'є по портах і позбавила Україну одного з головних джерел доходу. Критично бракує американських ракет-перехоплювачів, здатних збивати балістику, і Київ намагається розгорнути виробництво власних аналогів.

"Війна об'єктивно стала дорожчою", - сказала українська фахівчиня із зовнішньої політики, старша наукова співробітниця Німецького фонду Маршалла Олена Прокопенко. За її словами, якщо Україна доведе європейцям, що гроші справді потрібні, "я вірю, що вони знайдуть спосіб - заради України, але й заради себе".

Звідки взявся розрив, досі неясно, і версії розходяться. Зеленський у Києві заявив, що частина витрат сталася за колишнього міністра оборони Михайла Федорова, якого нещодавно звільнили - це спричинило вуличні протести. За словами президента, оборонне відомство "використало кошти, які були закладені на кінець цього року, і, звісно, загальний розрив становить $27 мільярдів". Це він сказав 24 серпня на зустрічі європейських і британських лідерів.

Федоров заперечує, що такий дефіцит існував за його каденції, і каже, що йдеться про проєкти вже нового керівництва міністерства.

Повного розпису короткострокових потреб Україна досі не оприлюднила. Зеленський казав журналістам, що йдеться про зброю, зарплати військових і виплати родинам загиблих.

Голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа розповіла, що ще на початку року її попереджали про очікуваний дефіцит близько $7,5 млрд. Але за перші вісім місяців 2026 року військові видатки зросли більш ніж на 17% порівняно з торішніми.

"Ці розриви виникають тому, що війна щороку стає дедалі дорожчою. Ми мусимо враховувати, що російська тактика змінюється, і для України це погіршує ситуацію", - пояснила Підласа.

Вона додала, що через посилення російських ударів по промисловості - зокрема по металургійних заводах і зерновому експортному коридорі - лише за минулий місяць Україна втратила близько половини очікуваних доходів.

Прем'єр-міністр Сергій Корецький попросив депутатів запровадити режим економії. Але простору для скорочень мало.

"Ми не можемо йти на компроміс у підтримці нашого війська, бо йдеться про наше виживання", - сказав голова комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики Олександр Мережко. Різати найбільші статті - зарплати військових чи виплати родинам - за його словами, неможливо: "Це має бути для нас священним".

У Брюсселі вже шукають, чим закрити діру. Єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс у понеділок поговорив із Корецьким. Перший крок - "отримати чітку картину бюджетної та фінансової ситуації", сказав після цієї розмови речник Єврокомісії Балаж Уйварі.

Зеленський запропонував Європі прискорити виплату кредиту. ЄС остаточно погодив його у квітні після виснажливого політичного торгу: понад $100 млрд мали виплатити за два роки - половину у 2026-му, половину у 2027-му. Вісім європейських дипломатів і чиновників погоджуються, що швидша виплата - чи не єдиний робочий варіант дати Україні гроші зараз.

"Ми продовжимо надавати фінансування через кредит підтримки України і там, де це можливо, переноситимемо його на раніший термін, якщо є потреба", - сказала міністерка закордонних справ Ірландії Гелен Макенті після зустрічі міністрів оборони минулого тижня.

Рішення ще не ухвалене - у Єврокомісії тільки починають оцінювати розмір дірки. До того ж швидша виплата створює нову проблему: менше грошей залишиться на наступний рік.

Паралельно Київ тисне на ЄС щодо вилучення російських суверенних активів. У бельгійському депозитарії Euroclear лежить понад $200 млрд. Торік європейці вже намагалися використати ці гроші як забезпечення кредиту для України, але в останній момент план розсипався через опір Бельгії та інших країн. Зараз Швеція і ще низка держав ЄС намагаються повернути ідею до порядку денного.

Перешкоди залишилися ті самі. Бельгія боїться, що вилучення активів іншої держави спровокує фінансову кризу: інвестори вирішать, що чужі гроші можна забрати з політичних мотивів, і почнуть виводити кошти з Euroclear та інших європейських установ. У самому Euroclear від коментарів відмовилися. Тож навіть якщо домовленість узагалі можлива, на неї підуть місяці.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав європейців ухвалювати рішення щодо заморожених активів швидко і не розглядати їх лише як важіль на майбутніх переговорах. "Переговори десь у майбутньому, а кошти потрібні зараз", - сказав він.

Раніше "Хвиля" писала, скільки насправді не вистачає українському бюджету. Про те, чому Бельгія досі блокує використання активів РФ, читайте в окремому матеріалі.