Переворот в Умані. Міська голова дала перше інтерв’ю і назвала одіозного замовника свого повалення

У місті Умань, що на Черкащині, стався «переворот». Міська голова Ірина Плетньова, обрана у 2020 році від партії «За майбутнє», отримала «народну недовіру» і політична сила ухвалила рішення про її відкликання із займаної посади. Це, по суті, прецедент в Україні, коли мешканці громади у позавиборчий період, шляхом збору підписів використали законну процедуру і скинули чинного мера.

Проте, як з’ясував «Главком», уманський «переворот» має не лише «народну» ініціативу, а й іншого драйвера. Його ім’я – Антон Яценко. Це народний депутат України багатьох скликань. На кількох останніх виборах до Верховної Ради політик обирався в одномандатному окрузі №200 з центром саме в Умані!

Насправді пан Яценко – непересічна, дуже контроверсійна фігура, відома на всю країну. Згідно з відкритими даними, він крутиться у великій політиці з початку нульових: спочатку як помічник низки народних депутатів від Соціалістичної партії, «Нашої України» та Блоку Юлії Тимошенко. Саме БЮТ у 2007 році вперше дав перепустку Яценку до Верховної Ради – він був обраний нардепом.

У Раді VI скликання Антон Яценко очолював підкомітет з питань регулювання ринку держзакупівель, держзамовлення; був героєм численних журналістських розслідувань, присвячених монополізації ринку держзакупівель. У зв’язку з цим Яценка, як свідчать численні публікації у ЗМІ, прозвали «хрещеним батьком тендерної мафії».

У 2012 році політик вже під прапором Партії регіонів вперше виграв вибори в окрузі №200, який з того часу перетворився на його «вотчину».

У 2017 році журналісти-розслідувачі виявили у тестя Яценка палац на 1500 кв. м. та низку елітних квартир, комерційної нерухомості орієнтовною вартістю $8 млн.

У Плетньової з Яценком своя довга історія. Іронія долі в тому, що вона фактично зайшла на посаду меру Умані в статусі його протеже. Проте згодом стосунки з колишнім партоном зіпсувалися.

«Главком» узяв перше інтерв’ю у міської голови Умані після її повалення. На момент бесіди чиновниця перебуває у відпустці і готується до оскаржувати рішення комісії та партії. Плетньова вважає, що політичною кризою у місті стоїть Антон Яценко, помічницею якого вона була багато років.

Плетньова визнає, що побила горшки з Яценком, коли почалася велика війна.

«Початок повномасштабного вторгнення показав наші (з Антоном Яценком –  «Главком») розбіжності в політичних поглядах і взагалі в баченні майбутнього України», – уникаючи конкретики, зазначила міський голова.

Під час розмови очільниця міста часто називає Яценка просто «народним». Це визначення можна протрактувати по-різному. По-перше, він – народний депутат, обраний від Умані та прилеглих районів. Або ж, наприклад, політик настільки близько до своїх виборців, що включив до команди своїх помічників аж трьох діючих депутатів Уманської міської ради: Аліну Борейко (входить до фракції партії «За майбутнє», є оплачуваною помічницею обранця), Марину Тимошенко (керівниця фракції ВО «Батьківщина», також помічниця на зарплаті) і Діану Білянівську (голова фракції партії «За майбутнє», працює на громадських засадах).

8 вересня партійний з'їзд «За майбутнє» відкликав вас з посади Уманського міського голови. Скажіть, будь ласка, ви підкоритеся партійному рішенню чи плануєте надалі виходити на роботу?

Зараз я у тижневій відпустці з вчорашнього дня (8 вересня – «Главком»), без збереження заробітної плати. Відповідно до законодавства, жодних рішень, ухвалених на з’їзді партії, ані мені, ані міській раді передано не було. Тому питання (відкликання за народною ініціативою – «Главком») ще не зовсім вирішене. Попри те я збираюся оскаржувати в суді рішення територіальної виборчої комісії, а також рішення партійного з’їзду.

Як ви особисто оцінюєте те, що відбулося під час партійного з’їзду?

Якщо ж це можна назвати партійним з’їздом… Я там не була. Те, що робить Яценко (народний депутат шести скликань Антон Яценко, востаннє переобрався у 2019 року в окрузі №200 з центром в Умані – «Главком»), навіть не хочу коментувати, бо це стосується не тільки його, а й кидає тінь на усю партійну лінію. Мені це неприємно.

Ви знайомі з Антоном Яценком багато років. Що вас з ним пов’язує?

Знайома з ним з 2012 року. З 2015-го була його помічницею, тривалий період працювала з ним. Він також підтримав мою кандидатуру на виборах мера у 2020 році.  Проте початок повномасштабного вторгнення показав наші розбіжності в політичних поглядах і взагалі в баченні майбутнього України. Ну а далі йому, звісно, не сподобалося, що він втратив контроль над Уманню. Хоча він і залишається народним депутатом від нашого округу. Але йому хотілося б бути чимось більшим, ніж просто народним депутатом.

Тобто ви натякаєте, що він хотів бути і в кріслі нардепа, і водночас керувати Уманською міською радою?

Я не натякаю, я кажу так, як воно є.

Тобто саме після початку повномасштабного вторгнення у вас розійшлись погляди? Це мало політичне або патріотичне підґрунтя?

Так, 25 лютого 2022 року я прийняла рішення про Програму забезпечення заходів національного спротиву. Я зробила публічно і потім в телефонному дзвінку мені сказали, що я роблю велику помилку і не треба цього робити. (Раніше Плетньова говорила журналістам, що 25 лютого 2022 року Яценко закликав не виділяти кошти на тероборону, бо Київ може впасти за три дні й доведеться домовлятися з «новою владою». Яценко ці слова заперечував – «Главком»).

Чи вдалося вам перед з'їздом поговорити з керівництвом партії – Тарасом Батенком та Ігорем Палицею? Якщо так, то що вони вам сказали?

З Батенком я ніколи не спілкувалась, а Палиця Ігор Петрович від певного часу почав мене ігнорувати.

Тобто можуть мати місце пені внутрішні домовленості між Палицею та Яценком?

Не можу цього стверджувати, бо не знаю і не бачу, як вони спілкуються. Але якщо до того зі мною Палиця спілкувався, а після повернення Яценка в партію «За майбутнє» – перестав, то висновки зробити неважко (у вересні 2019 року Яценко приєднався до депутатської групи «За майбутнє» в парламенті. 16 травня він перейшов до фракції ВО «Батьківщина». 7 квітня 2026 року знову повернувся до групи «За майбутнє» – «Главком»). За законом про місцеве самоврядування та статутом партії, якщо депутат не відвідує сесії і не працює в громаді, він має бути відкликаний. Але у нас натомість не відкликають тих депутатів, які не працюють, а відкликають тих, які навпаки залишилися й працюють. Дивна позиція.

Фракція партії «За майбутнє» в міській раді – найчисельніша і налічує 13 депутатів. Скількох із цих обранців політична сила відкликала або намагається відкликати?

Одного відкликала, ще семеро намагається. А загалом намагалися відкликати вісім депутатів. Причина в тому, що ці депутати залишилися в місті, працюють і не підкоряються Яценку. А ті, які підкоряються Яценку, просто не ходять на сесії за його вказівкою.

При цьому вони залишаються чинними депутатами, правильно?

Так, їх ніхто не відкликає. І звернення Уманської міської ради до політичної партії не розглядається, нам навіть відповіді не спромоглись дати.

Яка подальша доля чекає на інших? Тому що вчора Яценко давав коментар місцевій пресі, де казав, що вони продовжуватимуть процес відкликання. Його слова можна розцінити як намір розправи з тими, хто не бажає йому підкоритися?

Це його право, і я розумію, що він не відступить.

Коли ви востаннє спілкувались з Яценком? І чому перестали надалі підтримувати зв’язок?

Наші контакти обірвалися на початку вторгнення Росії в Україну. Щодо мене та міської ради досі відкрита кримінальна справа через проведення позачергової сесії від 25 лютого 2022 року. Тоді було прийнято Програму забезпечення заходів національного спротиву на 2022-2024 роки і виділено кошти на військову частину, яку росіяни розбили в першу ніч повномасштабного вторгнення. Всього, з міського бюджету було виділено 1 млн грн коштів для підтримки Сил оборони. Але чомусь, на думку народного депутата, це «підробка документів».

Розкажіть, як розпочався цей процес зі збором підписів за процедурою народної ініціативи і скільки він тривав?

Це помста народного депутата за те, що він не має можливості впливати на місто та на всі ті рішення, які ухвалюються в Умані. Точної дати, коли стартував цей процес не скажу, здається, кінець липня 2026 року. За законом, дається 20 днів на збір підписів і 20 днів на опрацювання виборчою комісією документів.

Вам відомо, як саме збирались ці підписи? Розкажіть свою версію.

За процедурою обирається ініціативна група, і саме її члени мають збирати підписи. Але насправді підписи збирали абсолютно сторонні люди, переважно пенсіонери або студенти. Я не можу їх перевіряти, але скажу так: після перевірок ТВК виявилося, що щонайменше двоє осіб з ініціативної групи взагалі не мають зареєстрованого місця проживання в Уманській громаді. Тобто процедуру вже порушено.

Друге порушення: підписи мають збирати виключно члени ініціативної групи, а їх збирали сторонні особи. До того ж підписні листи часто заповнювалися наперед у наметі, а не в той момент, коли спілкувалися з людьми.

А як щодо перевірки самих підписів? Чи дійсно люди розуміли, за що вони підписуються, і чи вдалося це верифікувати?

Чи були там підписи людей – це велике питання. Як це перевірити, якщо в листі немає навіть номера телефону, щоб зателефонувати й запитати: «Пані чи пане, ви ставили підпис і як вам пояснювали, за що саме ви підписуєтеся?».

Як відомо, частина людей підписувалася під приводом зменшення тарифу на водопостачання та водовідведення  справді дуже високий (158 грн.). Але це залежить не від того, чи буде Плетньова, чи якийсь інший голова. Поки не буде збудовано новий водогін із економними насосами та без втрат води на шляху (а це майже в 140 кілометрів від точки подачі до міста), ситуація не зміниться. Поки не зробиться реконструкція каналізаційних систем, говорити про зниження тарифів неможливо. У самому місті підземних ресурсів води, на жаль, не вистачає. Тому зниження втрат та енергоефективність допоможуть хоча б зупинити стрімке зростання вартості тарифу на воду.

А яка ціна питання нового водогону та коли планується його введення в експлуатацію?

Понад 9 млрд грн. Переможця тендеру вже обрано, замовником робіт є Служба відновлення у Дніпропетровській області. Крайній термін виконання робіт – 31 грудня 2027 року.

Терміни на збір та опрацювання підписів були дуже стислі. Як у цих умовах працювала територіальна виборча комісія (ТВК)?

ТВК не має можливості ані пришвидшувати, ані продовжувати терміни, бо законом чітко виділено 20 днів. До складу ТВК входило 18 осіб, але частина з них взагалі не приїжджали і не працювали. Вони з'явилися лише в п'ятницю, 4 вересня, коли треба було ухвалювати рішення. А ті члени комісії, які реально працювали, мають ще й основну роботу, тому зрозуміло, що вони не могли опрацювати увесь масив підписних листів.

Які порушення виявили під час опрацювання тих листів, що встигли перевірити?

Комісія подала дані до  відділу ведення Державного реєстру виборців, але там купа помилок: відомості введено неправильно або люди взагалі не зареєстровані в Уманській громаді. Один випадок взагалі кричущий: підписний лист оформила людина, яка померла ще влітку 2025 року. Із загальної кількості було опрацьовано лише 19% підписних листів. І навіть із цієї частки понад 20% містять неправдиві дані або підписи людей, які не мають права голосувати в Уманській громаді.

Як ці дані могли потрапити до підписних листів?

Це спонукає до думок, що використовувалися бази даних. У народного депутата є штаб видачі гуманітарної допомоги, де отримати її можна лише пред'явивши паспорт. Я не хочу нікого прямо звинувачувати, але це викликає певні сумніви.

Поясніть також ситуацію щодо посади секретаря Уманської міської ради. Чому за власним бажанням пішла попередня секретарка Катерина Терещенко?

Попередня секретарка – це людина від партії «За майбутнє», вона залишилася депутатом. Вона написала заяву 7 вересня за власним бажанням. У Яценка до Катерини Терещенко є теж упереджене ставлення.  

Нову кандидатуру секретаря міської ради подає міський голова. Чому ваш вибір впав саме на Ростислава Заволоку, якого у підсумку було обрано таємним голосуванням?

Якщо проаналізувати склад депутатів, які залишилися, то частина взагалі не відвідує сесії, інші мають серйозні зобов'язання на основних місцях роботи. Мені подобалося, як Ростислав працював головою комісії, він ретельно вивчав деталі питань і якісно обговорював їх із депутатами.

Ростислав – приватний підприємець. Інші депутати працюють в університеті чи на інших роботах. Проаналізувавши його роботу як депутата та голови комісії, я вірю, що він упорається з обов'язками секретаря.

Наведемо цитату Яценка з його коментаря місцевим ЗМІ: «Заволока – це «абсолютно негідна кандидатура», він «чорний валютник». в Умані». Як ви це прокоментуєте?

Я цього не знаю. Але чудово розумію, що Яценкові хотілося б мати підконтрольну людину, а Ростислав таким точно не буде.

У тому ж коментарі Яценко пообіцяв, що намагатиметься змінити секретаря міської ради Заволоку. Як ви думаєте, в який спосіб вони можуть це зробити?

Наразі я не бачу, як він може це зробити. У нього ще з 2022 року є мрія змінити Плетньову й розігнати міську раду. Що ж, подивимося, як він це робитиме.

Пані Ірино, які у вас відносини з головою Черкаської ОВА Ігорем Табурцем? І чи спілкувалися ви з ним взагалі щодо цієї історії з вашим відкликанням?

Щодо цього питання я з ним не спілкувалася. Він, звісно, знає про ситуацію, що відбувається. Але як він може вплинути на мою подальшу долю? Ніяк, тут можна лише спостерігати. А стосунки в нас суто робочі: надходять письмові доручення, листи, зобов'язання, міська рада готує відповіді на звернення. Це стандартна робоча взаємодія, передбачена законодавством. Тиску з його боку немає, він поміркована людина.

А чи апелювали ваші опоненти до теми хасидського паломництва до міста, намагаючись використати цей чинник проти вас у боротьбі за прихильність виборців? Чи втручалась хасидська діаспора взагалі в цей політичний процес?

Не пам'ятаю, щоб таке було. Та й як хасидська діаспора взагалі може втручатися в наш політичний процес? Так, є невелика частина людей, яка постійно проживає або зареєстрована в місті, але це надзвичайно мала кількість. Вона абсолютно ніяк не впливає ані на громадську думку, ані на підсумковий результат.

Віталій Тараненко, Марк Любаров, «Главком»