"Шершень" проти дронів і крилатих ракет: Україна показала нову систему ППО

Про нову українську розробку повідомило видання "Оборонка", журналісти якого побували на виставці в Польщі. Цього разу розробник показав не окремий макет, а комплекс, наближений до серійної конфігурації, до складу якого входять машина бойового управління "Перун", радар розвідки та супроводження цілей "Афіна" і чотири пускові установки "Борей".

"Шершень" побудували за принципом відкритої архітектури

Головна особливість нового ЗРК полягає не стільки у конкретній ракеті, скільки у самій концепції комплексу, адже його розробники від початку заклали можливість використовувати різні боєприпаси та радари, не прив'язуючи систему до одного типу озброєння.

За заявами компанії, "Шершень" може інтегрувати авіаційні ракети різного походження. Серед уже заявлених варіантів називають українську Р-27, Р-73, американську AIM-9 та британську AIM-132, а також інші ракети з інфрачервоною або напівактивною радіолокаційною системою наведення.

Такий підхід дозволяє розглядати "Шершень" не як класичний ЗРК із жорстко визначеним боєприпасом, а як платформу, яку можна адаптувати під доступне озброєння. Причому відкритою має бути не тільки ракетна частина системи, оскільки розробник також допускає інтеграцію сторонніх радіолокаційних станцій.

Для української ППО це особливо цікава концепція на тлі швидкого розвитку засобів перехоплення. Мілітарі 24 раніше розповідав про українські дрони-перехоплювачі, які вже здатні автономно знищувати "Шахеди", а також про ракетні системи-перехоплювачі, які в Україні розробляють як дешевшу альтернативу дорогим зенітним ракетам.

Радар "Афіна" бачить цілі на 85 кілометрів

До складу представленого комплексу входить радар "Афіна", призначений для розвідки та супроводження повітряних цілей. Розробник заявляє, що станція здатна виявляти об'єкти на відстані до 85 кілометрів, тобто має працювати на значно більшій дальності, ніж безпосередньо зона ураження ракетами "Шершня".

Заявлена дальність ураження комплексу становить до 25 кілометрів, а максимальна висота ураження цілей - до 10 тисяч метрів. За задумом розробників, цього має бути достатньо для боротьби з літаками, крилатими ракетами та безпілотниками.

Окремо заявлена канальність системи, яка дозволяє одночасно наводити до шести випущених ракет по цілях. Тобто "Шершень" задуманий не як одиночна пускова установка, а як комплекс із централізованим управлінням, радіолокаційною розвідкою та кількома пусковими машинами.

Саме така архітектура сьогодні стає дедалі важливішою для української ППО, оскільки боротьба з повітряними атаками поступово переходить від окремих зенітних комплексів до взаємопов'язаних систем. Мілітарі 24 уже писав про спроби України об'єднати ППО, РЕБ, безпілотники та штучний інтелект в єдину систему, що має дозволити ефективніше розподіляти цілі між різними засобами перехоплення.

Чотири пускові установки "Борей"

Представлений на MSPO-2026 комплекс складається з чотирьох пускових установок "Борей", машини бойового управління "Перун" та радара "Афіна". Таким чином, українські розробники демонструють уже не просто окрему бойову машину, а цілісну структуру ЗРК.

За інформацією "Оборонки", показаний комплекс є другим діючим прототипом, причому його конфігурація вже наближена до майбутньої серійної. Розробник також заявляє, що система пройшла перші етапи випробувань, під час яких на полігоні були проведені пуски по мішенях.

Водночас це саме заяви розробника, тому говорити про повністю завершений і серійний ЗРК поки зарано. Представлення другого прототипу на міжнародній виставці свідчить про перехід проєкту до більш зрілої стадії, однак подальші випробування мають показати, наскільки заявлені характеристики підтверджуються на практиці.

У пусковій показали майбутню ракету Р-120К

Окремою новинкою стала ракета Р-120К, макет якої встановили на пусковій "Шершня". Це перспективна українська ракета класу "повітря - повітря", яку також планують адаптувати для застосування наземними зенітними комплексами.

Розробники заявляють, що Р-120К отримає радіолокаційну головку самонаведення. Таким чином, одна й та сама ракета потенційно може використовуватися як авіаційний боєприпас і як ракета наземного комплексу ППО.

Втім, тут важливо розділяти готовий виріб і перспективний проєкт. Р-120К наразі перебуває на стадії проєктування, а її ракетний двигун ще розробляється, тому говорити про готову серійну ракету поки немає підстав.

Саме використання авіаційних ракет як основи для наземних засобів перехоплення є одним із напрямів, за яким сьогодні розвивається українська ППО. Прикладом іншого підходу є український комплекс P1-SUN, який використовує спеціалізовані дрони-перехоплювачі для боротьби з повітряними цілями.

"Шершень" намагається закрити проміжну нішу ППО

За своєю заявленою дальністю "Шершень" має працювати у відносно ближній зоні протиповітряної оборони, де головним завданням є захист важливих об'єктів від частини літаків, крилатих ракет і безпілотників.

При цьому його концепція цікава саме можливістю адаптації під різні ракети. Для України це може мати практичне значення, оскільки в умовах війни парк доступних боєприпасів постійно змінюється, а різні партнери передають озброєння власного виробництва. Якщо комплекс справді дозволятиме інтегрувати різні типи ракет без повної перебудови всієї системи, це потенційно спростить його адаптацію до нових загроз і доступного озброєння.

Показ "Шершня" на MSPO-2026 тому важливий не лише як презентація ще одного українського ЗРК. Вперше публічно продемонстровано цілий комплекс із бойовим управлінням, радаром і пусковими установками, а паралельно Україна показала перспективну ракету Р-120К, яка в майбутньому може стати одним із боєприпасів для цієї системи. Якщо наступні етапи випробувань підтвердять заявлені можливості, "Шершень" може стати ще одним елементом української багаторівневої ППО.