Э-сигареты, снюсы и прочее: как ЕС меняет антитабачное законодательство и что это означает для Украины

У сфері охорони здоров'я населення одним з ключових індикаторів для Євросоюзу є кількість років, протягом яких людина продовжуватиме жити здоровою. За останніми розрахунками Євростату, тривалість такого здорового життя становить у ЄС 63,3 роки для жінок та 62,8 для чоловіків.

Одним із факторів, що найбільше скорочують цей час, залишається вживання тютюну та нікотину. Саме тому цього року Єврокомісія переглядає чинну нормативну базу щодо контролю за ними: в опублікованій комплексній оцінці чинних директив зафіксовано як досягнення, так і прогалини, що потребують нових законодавчих рішень.

Для України як кандидата в члени ЄС такі оновлення директив стануть частиною євроінтеграційних зобовʼязань.

Директиви працюють, але є нові виклики

Щороку вживання тютюну є причиною смерті близько 700 тисяч громадян країн ЄС. Це найпоширеніша причина смерті, якій можна запобігти.

У цьому контексті стратегічний напрям антитютюнової політики ЄС задають дві масштабні ініціативи, які визнають тютюнові та нікотинові вироби системною загрозою громадському здоров'ю і вимагають відповідних системних відповідей.

Перша – План ЄС щодо боротьби з раком (Europe's Beating Cancer Plan). Метою є довести частку курців до менш ніж 5% населення ЄС до 2040 року. Адже вживання тютюну залишається головною причиною раку: з ним пов'язані 27% усіх онкологічних захворювань у ЄС, і аж дев'ять із десяти випадків раку легень.

Друга – "Безпечні серця" (Safe Hearts Plan).

Це перший в історії ЄС комплексний план боротьби із серцево-судинними захворюваннями.

Вони передчасно забирають життя 1,7 млн громадян ЄС і завдають економічних збитків на 282 млрд євро.

План охоплює 10 напрямків – від персоналізованої профілактики та вакцинації до впровадження штучного інтелекту в кардіології та модернізації законодавства щодо захисту від тютюну та нікотину.

У квітні 2026 року Єврокомісія оприлюднила результати комплексної оцінки чинної нормативної бази щодо контролю за тютюном та нікотином.

Йдеться про три директиви: про виробництво, представлення та продаж тютюнових і суміжних виробів, про рекламу та спонсорство тютюнових виробів та про структуру і ставки акцизного збору на тютюнові вироби.

Їхня імплементація, за оцінкою Єврокомісії, дала відчутні результати: поширеність куріння знизилася з 28% до 24%, серед молоді 15–24 років – з 29% до 22%, а пов'язана з вживанням тютюну смертність скоротилася на 9%.

На практиці це стало можливим завдяки реалізації антитютюнових заходів, серед яких:

впровадження вимог до вмісту та механізмів звітності щодо інгредієнтів у тютюнових виробах;
встановлення єдиних вимог до маркування та пакування, заборона використання ароматизаторів у сигаретах, тютюні для самокруток та тютюнових виробах для нагрівання;
комплексне регулювання е-сигарет та рідин до них;
активізація боротьби з нелегальною торгівлею тютюновими виробами через запровадження системи простежуваності.

Важливу роль також відіграло запровадження суворої заборони транскордонної реклами та спонсорства тютюнових виробів.

Окремо варто зауважити, що оподаткування в оцінці Єврокомісії визнано одним з найефективніших інструментів зниження вживання тютюну – близько 40% зменшення поширеності куріння в ЄС пов'язують саме з податковою політикою.

У липні 2025 року Єврокомісія опублікувала пропозицію щодо перегляду Директиви про оподаткування тютюну 2011/64/ЄС, в якій пропонується встановити мінімальні акцизні ставки на рівні 215 євро за 1000 сигарет (90 євро у чинній) – і для України це безпосередній орієнтир для синхронізації власної акцизної політики..

Водночас оцінка Єврокомісії підкреслює зростаючі виклики – насамперед для дітей та молоді – пов'язані з появою нових тютюнових та нікотинових виробів. Поширеність вживання електронних сигарет, тютюнових виробів для нагрівання та нікотинових снюсів (мішечків) створює ефект "вхідних воріт", втягуючи дітей та молодь у стійку залежність ще до знайомства з традиційними тютюновими виробами.

Реагуючи на ці виклики по-різному, держави-члени ухвалили різні правила щодо ароматизаторів, пакування та одноразових вейпів.

Така фрагментація всередині ЄС послаблює загальний ефект антитютюнової політики.

Ситуацію ускладнює стрімка еволюція цифрового маркетингу: тоді як реклама тютюну в традиційних медіа перебуває під суворою забороною та контролем, тютюнова індустрія використовує "сірі зони" в соціальних мережах, залучаючи лідерів думок до реклами нових тютюнових та нікотинових виробів.

Єврокомісія підтверджує, що законодавство ЄС загалом досягло своїх цілей – водночас провела масштабні консультації з метою запровадження на рівні ЄС подальших заходів захисту населення від тютюну та нікотину.

Зокрема, посилення регулювання електронних сигарет, тютюнових виробів для нагрівання і запровадження регулювання для нікотинових снюсів.

Що це означає для України

Для України анонсований перегляд європейського законодавства – це безпосередній дороговказ у межах переговорного процесу щодо вступу до ЄС.

Україна вже отримала заключні умови за переговорним розділом 28 ("Захист прав споживачів і охорона здоров'я"). Кабінет міністрів затвердив Національну програму адаптації законодавства до acquis ЄС, де контроль над тютюном визначено одним із пріоритетних напрямів державної політики у сфері охорони здоров'я.

Відтак, кожна нова ініціатива Єврокомісії безпосередньо визначає наступні кроки України на шляху до євроінтеграції. У межах переговорного процесу пріоритетними є такі кроки:

повна імплементація Директиви 2014/40/ЄС, зокрема шляхом ухвалення законопроєкту №12091, передусім в частині заборони ароматизованих тютюнових виробів для нагрівання (ТВЕН);
ратифікація Протоколу ВООЗ про ліквідацію незаконної торгівлі тютюновими виробами;
запуск системи простежуваності тютюнових виробів;
встановлення єдиних із ЄС правил щодо податкової звітності та допустимих порогів втрат тютюнової продукції під час транспортування.

Не менш пріоритетною є синхронізація ставок акцизного податку на тютюнові та нікотинові вироби з оновленнями Директиви 2011/64/ЄС. Адже за чинним Податковим кодексом Україна досягне лише поточного мінімуму ЄС (90 євро за 1000 сигарет) аж у 2028 році.

Натомість ЄС уже розглядає наймасштабніший за 10 років перегляд податкового законодавства. Хоча між країнами-членами тривають дискусії щодо остаточного рівня підвищення, Єврокомісія, як згадано вище, пропонує підняти ставку акцизного податку на сигарети до 215 євро. А також впровадити автоматичну індексацію на інфляцію та ввести нові мінімальні акцизи на рідини до е-сигарет, ТВЕН й нікотинові снюси.

Відповідно, українські уряд та парламент повинні негайно прискорити графік підвищення ставок, щоб уникнути катастрофічного цінового розриву з країнами ЄС.

Це, зокрема, створює ризик контрабанди з України та іміджу країни-контрабандиста у ЄС.

Окремим важливим кроком на цьому шляху також є законопроєкти №14110 або №14110-д, які передбачають повне врегулювання нікотинових виробів на рівні з тютюновими: заборону їх продажу дітям, заборону реклами, стимулювання та спонсорства таких виробів, встановлення граничного рівня нікотину до 1 мг на порцію нікотинового снюсу, що відповідає обмеженням у димі однієї сигарети, а також комбіновані медичні попередження і стандартизовану упаковку.

Ці норми відповідають євроінтеграційним зобов'язанням України за Директивою 2014/40/ЄС, їх підтримують МОЗ України та ВООЗ. Окрім того, законопроєкт №14110 пропонує повну заборону нікотинових снюсів для захисту дітей – захід, що вже успішно діє в Бельгії, Нідерландах, Німеччині, Франції та Молдові.

Вживання тютюну щороку є причиною смерті близько 100 тисяч українців, відповідні хвороби навантажують систему охорони здоров'я та підривають демографічний потенціал держави.

Для країни, яка переживає демографічну кризу, поглиблену повномасштабною війною, кожне передчасно втрачене життя – це те, чого вона не може собі дозволити. Тому посилення антитютюнового законодавства є одночасно євроінтеграційним зобов'язанням, інвестицією у здоров'я нації та елементом збереження людського капіталу.