Гаджет із СРСР розміром із сірникову коробку: чому він став світовою сенсацією

Пристрій на шести транзисторах працював до 12 годин, продавався у Франції та Британії, а на заводі "Ангстрем" його випустили десятками тисяч.

Ви дізнаєтеся:

• Який радянський гаджет був меншим за сірникову коробку
• Чим "Мікро" вразив американських інженерів
• Кому Хрущов дарував мініатюрні приймачі

Радіоприймач габаритами 43×30×7,5 мм - менший за сірникову коробку - став для СРСР головним експортним доказом технологічної спроможності: у 1964 році пристрій "Мікро" представили на з'їзді радіоінженерів у США, після чого про нього заговорили за межами Союзу, повідомляє Oboz.ua.

Усередині крихітного корпусу інженери розмістили шість транзисторів, а слухати передачі можна було через мініатюрний навушник. Це не був виставковий макет: від невеликого акумулятора пристрій працював близько 12 годин.

Розробку створили в Зеленограді на початку 1960-х - саме тоді радянська мікроелектроніка тільки формувалася як галузь. Завдання ставили прямо: показати, наскільки компактною може бути електроніка.

Чим "Мікро" вразив американців

Мініатюрний приймач привернув на американському з'їзді значну увагу фахівців - їх здивувало поєднання розмірів корпусу і реальної працездатності. Згодом інформація про новинку дійшла й до преси.

За спогадами директора НДІ мікроприладів Ігоря Букрєєва, відомим за кордоном пристрій зробила саме презентація у Сполучених Штатах.

Одна з характеристик приймача несподівано найкраще розкрилася в Нью-Йорку. Чутливе налаштування та хороша вибірковість дозволяли розділяти станції з близькими частотами, тоді як у радянському ефірі ця перевага майже не відчувалася - доступних станцій було відносно небагато.

Продажі в Європі та подарунки Хрущова

Після презентації в США приймач вийшов на європейський ринок: його продавали, зокрема, у Франції та Великій Британії, а учасники розробки згадують про доволі високий попит.

Виробництво розширювалося. На заводі "Ангстрем" виготовили десятки тисяч таких приймачів, після чого випуск продовжили на іншому підприємстві, а частину продукції відправляли за кордон.

Паралельно "Мікро" виконував і представницьку функцію. Подібні приймачі Микита Хрущов брав у закордонні поїздки й міг дарувати їх іноземним політикам та представникам монарших родин.