Німеччина перед викликом: як переконати виборців підтримати Україну?

На конференції німецьких послів у Берліні Йоганн Вадефуль висловив глибоке занепокоєння. Він заявив, що НАТО проходить "політичний стрес-тест" через зовнішню загрозу з боку Росії та зростання внутрішнього скептицизму щодо Альянсу, що особливо проявилося під час нещодавніх земельних виборів.

Вадефуль підкреслив, що Німеччина продовжить підтримувати Україну. Він наголосив, що ця допомога необхідна не лише для Києва, а й для власної безпеки Європи. Його слова пролунали після успіху ультраправої AfD на виборах у Саксонії-Ангальт, де партія здобула 43,8% голосів, тоді як ХДС канцлера Фрідріха Мерца отримав 17,2%.

Відповіддю на зростання підтримки AfD, на думку міністра, має бути не відмова від міжнародних зобов'язань, а краще пояснення їхньої необхідності громадянам. Він провів паралелі з історією, зазначивши, що Німеччина з досвіду Веймарської республіки знає, що може статися, якщо демократи не готові захищати свою систему.

Під час виборчої кампанії лідер AfD у Саксонії-Ангальт Ульріх Зігмунд активно критикував закордонні витрати Німеччини, зокрема допомогу Україні. Він стверджував, що "щохвилини €20 тисяч ідуть Україні", а це, за його словами, гроші, яких бракує Німеччині. Ця риторика підсилює дискусію про баланс між оборонними та соціальними витратами.

У 2027 році Німеччина планує спрямувати на оборону близько €140 млрд, що майже відповідає обсягу федеральних дотацій пенсійній системі, який становить близько €145 млрд. У 2022 році на оборону витрачалося близько €50 млрд, тоді як на пенсійну систему — €115 млрд, що демонструє зміну пріоритетів.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте, виступаючи перед німецькими послами, підтримав позицію Вадефуля. Він заявив, що сильніша Німеччина означає сильнішу Європу та НАТО. Водночас Рютте применшив ризик того, що успіхи ультраправих партій можуть послабити Альянс, підкресливши, що НАТО працюватиме "з будь-ким, кого оберуть".

Результати виборів у Саксонії-Ангальт стали не лише найкращим результатом AfD за всю історію партії, а й найвищою часткою голосів, яку будь-яка партія здобувала в цьому регіоні після возз'єднання Німеччини.

Ця ситуація посилює дедалі гострішу дискусію в Берліні щодо вибору між "гарматами та маслом" — тобто між витратами на оборону та соціальними потребами. Ця дискусія розгортається саме тоді, коли коаліція канцлера Мерца веде переговори щодо бюджету на 2027 рік.

"Німеччина знає з досвіду Веймарської республіки, що може статися, якщо демократи не готові захищати свою систему. Ми маємо показати, що засвоїли цей урок", – заявив Йоганн Вадефуль.

"Я розраховую на кожного з вас у цій залі, що ви нестимете із собою цей меседж: сильніша Німеччина робить сильнішою Європу, а сильніша Європа робить сильнішим НАТО", — сказав Генеральний секретар НАТО Марк Рютте, виступаючи на конференції німецьких послів.

На тлі зростаючої невизначеності на міжнародній арені та внутрішніх політичних змін, Німеччина стоїть перед завданням переосмислити свою стратегію комунікації з власними громадянами, щоб забезпечити подальшу підтримку зовнішньополітичних пріоритетів. Від того, наскільки ефективно влада зможе переконати виборців у важливості цих зобов'язань, залежить не лише майбутнє її власної безпеки, а й стабільність усієї Європи.