Як у ЄС стався прорив у використанні арештованих російських грошей і чому саме зараз

Україна заявила про дефіцит оборонного бюджету-2026 у 27 млрд доларів та просить ЄС про допомогу. 

Через це у Брюсселі знову звернули увагу на заморожені активи Росії, на використанні яких давно наполягала українська сторона.

Зараз на розгляді – нова юридична конструкція їх використання, що передбачає зміну юрисдикції російських грошей з бельгійської на європейську.

Щоправда, поступ є поки що лише на рівні консультацій. Системна робота з підготовки нового плану використання російських заморожених активів наразі не ведеться. 

Про досі непублічні деталі нової ідеї – в статті Тетяни Висоцької та Сергія Сидоренка Російські гроші ставлять на розморозку. Чи отримає Україна активи РФ та що пропонує Брюссель. Далі – стислий її виклад.

У грудні 2025 року Євросоюз, здавалося, надовго поставив на паузу дискусію про використання заморожених російських активів для фінансування України. Тоді, після складних нічних переговорів на саміті в Брюсселі, лідери ЄС відмовилися від пропозиції Єврокомісії про передачу Україні так званої "репараційної позики", пов’язаної із замороженими російськими активами.

Замість цього Єврорада погодила інший варіант фінансування України.

Нагадаємо, ЄС взявся сам запозичити на фінансових ринках 90 млрд євро під гарантію спільного євробюджету, щоб передати їх Україні як допомогу в 2026-2027 роках. І хоча формально це фінансування України оформлене як кредит – його правила передбачають, що Київ має повернути кошти лише після того, як Росія виплатить повоєнні репарації (тобто, скоріш за все, ніколи).

Трохи більше ніж за вісім місяців тема використання російських активів всерйоз повернулася до порядку денного.

Місяць тому Київ почав дуже активно про це говорити – у тому числі з Бельгією, яка торік заблокувала використання грошей РФ.

Далі з’явилася підтримка у ЄС. Швеція, Нідерланди, Іспанія та Польща спільно закликали відновити роботу над використанням заморожених суверенних активів РФ і навіть оприлюднили свій лист.

Однак визначальним фактором став не лист чотирьох держав або численні заяви друзів України. 

Головний поштовх дала інформація про суттєву нестачу коштів на війну.

Нагадаємо, у Євросоюзі заморожено близько 210 млрд євро активів Центрального банку Росії. Переважну частину з них – приблизно 180 млрд євро – зберігає розташований у Брюсселі депозитарій Euroclear. 

Бельгія бачить фундаментальну несправедливість у тому, що основний юридичний та фінансовий ризик сконцентрований саме у них.

Один із альтернативних підходів уже обговорюють у європейському експертному середовищі: змінити не лише спосіб використання російських грошей, а й місце та інституцію, відповідальну за їхнє зберігання. Йдеться про можливість перенести російські активи з Euroclear новому зберігачу під контролем ЄС. 

Якщо новим зберігачем замість Euroclear стане структура чи банківська установа ЄС, то на загальноєвропейський рівень разом з російськими грошима може перейти і юридична відповідальність. Тоді не Бельгія, а ЄС матиме реагувати на судові позови або вимоги про повернення коштів.

Теоретично це відповідає на центральне бельгійське застереження та зменшує потребу збирати окремі національні гарантії на всю суму (що, знову-таки, нереально). 

Та попри заяви Києва про конкретні пропозиції – в ЄС вважають, що наразі це лише концепція, а не готовий план.

В ЄС вважають, що для переходу до практичних обговорень бракує ясності щодо дефіциту. Тому першим кроком має стати оцінка фінансових потреб України з боку Єврокомісії та МВФ.

Та справді тектонічний зсув у Брюсселі все ж відбувся. У кулуарних розмовах у Брюсселі використання російських активів на фінансування України більше не вважають темою, остаточно закритою "грудневим компромісом". 

Докладніше – в матеріалі Тетяни Висоцької та Сергія Сидоренка Російські гроші ставлять на розморозку. Чи отримає Україна активи РФ та що пропонує Брюссель.