Кремль може відкрити новий фронт: як РФ перевіряє «червоні лінії» НАТО

Читайте в матеріалі:

• Російські підводні човни відпрацьовували диверсії проти кабелів НАТО
• Літак Зеленського затримали через загрозу з боку безпілотника в Молдові
• Захід побоюється розширення російської диверсійної активності
• Чи існує загроза прямого протистояння Росії та НАТО

Росія посилює гібридні загрози щодо Європи. За даними західних джерел, країна-агресор одночасно проявляє активність у різних напрямках - від підводної інфраструктури НАТО до повітряного простору країн Європи.

Американські та європейські чиновники дедалі більше стурбовані можливими спробами Москви перевірити готовність НАТО відповісти на російську агресію. Під загрозою можуть опинитися не лише військові об’єкти, а й критична інфраструктура - кабелі, енергетика та комунікації.

Главред зібрав інформацію про те, що відомо щодо загрози дронів літаку Зеленського та підготовки Росії до диверсій проти інфраструктури НАТО.

Навіщо Росії знадобилися підводні човни біля Шпіцбергена

Навесні 2026 року союзники по НАТО зафіксували незвичайну активність у арктичних водах поблизу віддаленого архіпелагу Шпіцберген. За інформацією Reuters, отриманою від двох західних чиновників на умовах анонімності, там діяли російські підводні апарати управління підводною війною Головного управління глибоководних досліджень Міноборони РФ, які імітували застосування складної технології для виведення з ладу критично важливих кабелів без залишення слідів.

У рамках спільної операції Великої Британії, Норвегії та США судна РФ були вистежені в морі, після чого вони не змогли завершити навчання та залишили район.

Велика Британія та Норвегія повідомляли про виявлення таємної російської активності ще у квітні, однак подробиці щодо нової зброї та участі США досі не розкриваються.

"Президенту Путіну я кажу: „Ми бачимо вас. Ми бачимо вашу діяльність над нашими кабелями та трубопроводами, і ви повинні знати, що будь-яка спроба пошкодити їх є неприпустимою та матиме серйозні наслідки"", - сказав на прес-конференції міністр оборони Великої Британії Джон Гілі.

Два підводні оптоволоконні кабелі довжиною 1400 км, що з’єднують Шпіцберген із материковою Норвегією, прокладені на глибині до 2700 метрів і забезпечують передачу супутникових даних на найбільшу в світі наземну станцію SvalSat, яка входить до мережі NASA.

У свою чергу, Міністерство оборони Росії не відповіло на запит щодо цього інциденту, а Кремль послідовно заперечує проведення диверсій у країнах НАТО. При цьому окремі західні чиновники вважають, що Москва в останні місяці посилює атаки на європейські держави, оскільки лінія фронту в Україні залишається практично незмінною, а деякі аналітики розвідки США побоюються, що РФ спробує перевірити дію статті 5 Північноатлантичного договору.

Затримка рейсу Зеленського через дрони в Молдові

Арктична історія розгорталася на тлі паралельних подій, пов’язаних з особистою безпекою президента України. Літак із Зеленським та його дружиною на борту затримали під час вильоту з Кишинева до Осло через загрозу безпілотника в повітряному просторі Молдови, пише AP.

Візит українського лідера був приурочений до похорону короля Гаральда V, і одразу після приземлення у вівторок ввечері він вирушив з аеропорту до готелю Plaza на зустріч із членами норвезького уряду.

Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре в ефірі телеканалу NRK охарактеризував інцидент як частину реальності, з якою постійно стикається президент України під час повномасштабної війни.

"Така реальність, у якій йому доводиться жити", - сказав Стьоре.

Міністр фінансів країни Єнс Столтенберг підтвердив телеканалу NRK факт затримки рейсу через погрози на адресу літака.

"Його рейс затримали, і на адресу літака надходили погрози", - сказав Столтенберг.

Що знайшла молдавська поліція на місці падіння дрона типу "Герань"

Тим часом сам інцидент, через який затримали рейс Зеленського, став предметом окремого розслідування на місці. За даними AP та молдавської поліції, у вівторок безпілотник впав і вибухнув у соняшниковому полі поблизу села в Ришканському районі, спричинивши чотири пожежі. Це сталося за 160 кілометрів від міжнародного аеропорту Кишинева.

Прес-секретар уряду Молдови Думітру Чіорічі підтвердив, що країна закрила повітряний простір у вівторок вдень для захисту літаків, які на той момент перебували в зоні польоту, що й спричинило затримку трьох рейсів, зокрема рейсу Зеленського.

Фахівці з вибухових речовин виявили уламки з рушійною установкою та характеристиками, схожими на дрони типу "Герань", які Москва масово застосовує у війні проти України. Поліція повідомила про хід огляду місця удару.

"У ході розслідування було встановлено точку удару, де стався вибух і утворився кратер значних розмірів", - заявили в поліції, додавши, що фахівці продовжують роботу, щоб встановити тип і масу вибухової речовини.

Румунія підняла винищувачі через порушення повітряного простору

Розслідування на землі супроводжувалося активними діями в повітрі сусідніх країн НАТО, адже безпілотник, зафіксований у Молдові, не залишився в межах однієї держави. Той самий дрон перетнув кордон з Румунією, де його відстежували в кількох північно-східних повітах, перш ніж він повернувся назад у молдовський повітряний простір. У міністерстві оборони Румунії уточнили, що для супроводу траєкторії польоту апарату піднімали два винищувачі F-18 іспанських військово-повітряних і космічних сил, які на той момент перебували на ротаційному чергуванні в регіоні.

Варто зазначити, що Україна межує з Румунією та Молдовою, і з моменту повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році обидві країни фіксували десятки подібних інцидентів із безпілотниками поблизу власних кордонів.

Загрози для країн НАТО: що кажуть у ГУР

Росія вже давно не здатна досягти своїх цілей у війні проти України. Тому Москва розглядає можливість ескалації протистояння з країнами східного флангу НАТО. Таку думку в інтерв’ю Укрінформу озвучив начальник Головного управління розвідки Олег Іващенко.

За його словами, у ГУР відзначають активізацію військових провокацій поблизу кордонів із країнами НАТО, диверсії на об’єктах критичної інфраструктури європейських країн, операції під "чужим прапором", кібератаки та дезінформаційні кампанії. Мета Москви - змусити Європу зменшити допомогу Україні.

"Надалі ми прогнозуємо нарощування силового тиску Кремля на країни східного флангу НАТО для перевірки реакції союзників, демонстрації їхньої неготовності до відкритого протистояння з Росією та посилення інформаційно-психологічного впливу на європейські країни з метою скорочення військової допомоги Україні", - заявив Іващенко.

Росія готує хвилю диверсій та вбивств у країнах НАТО

Як пише Express з посиланнямна експертів з питань безпеки, країнам НАТО загрожує різке загострення "тіньової війни" РФ. Зараз Кремль випробовує межі допустимого у протистоянні з Альянсом.

Головною ціллю диверсій стала Німеччина, де зафіксовано численні атаки на енергетику, аеропорти, оборонні підприємства та урядові ІТ-системи.

Біля аеропорту Лейпциг/Галле виявили дрони з вибухівкою. Один із пристроїв атакував вантажний літак, змусивши його змінити курс, а інший знайшли прикріпленим до дерева разом із детонатором. Офіційний Берлін звинуватив у цих діях Москву.

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус раніше попереджав, що його країна перебуває "в особливому полі зору" Путіна.

У свою чергу, високопоставлений німецький депутат Родеріх Кісеветтер зробив похмурий прогноз.

"Ймовірно, ми також побачимо повідомлення про вбивства високопоставлених представників нашої збройової промисловості. Ми станемо свідками зростання державного тероризму на німецькій землі, і Росія не зізнається, що це зробила, але ми побачимо, що сліди ведуть до Москви", - сказав він.

Складна ситуація спостерігається й у Великій Британії: колишній міністр оборони країни Тобіас Еллвуд попередив, що нові хімічні атаки або замахи на Заході - це лише питання часу.

"Мені страшно це говорити, але я думаю, що це лише питання часу, коли високопоставлений чиновник, відома особистість або хтось інший стане мішенню в черговій ситуації, подібній до тієї, що сталася з "Новічком" (отруєння Скрипалів у Солсбері в 2018 році, - ред.), - сказав Еллвуд.

За даними розвідки, ГРУ активно вербує одноразових виконавців ("мулів") через Telegram і розраховується з ними криптовалютою.

Такі агенти вчиняють підпали, залізничні диверсії та збирають дані про військові бази, що дозволяє РФ формально уникати прямої відповідальності та ухилятися від застосування статті 5 Статуту НАТО.

"Це чудова сіра зона, в якій Путін став фахівцем", - додав Еллвуд.

Чи існує ризик прямого протистояння Росії та НАТО

Російські диверсійні операції в Європі стали частішими та масштабнішими, а їхні наслідки можуть вийти з-під контролю та спровокувати пряме протистояння Росії з НАТО, пише The New York Times.

Одним із найсерйозніших епізодів стала невдала атака російських дронів на аеропорт Лейпциг/Галле в Німеччині, за якою, за даними німецьких чиновників, стояла російська держава. Обидва дрони, задіяні в операції, дивом не вибухнули. Якби атака вдалася, серед людей були б загиблі або поранені, а подальший розвиток подій став би непередбачуваним.

Цей епізод не був винятком. Після початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році в Європі фіксували спроби встановити запалювальні пристрої на літаки кур’єрської компанії DHL, підірвати залізничні колії в Польщі, а також підпали складів і торгових центрів у різних країнах. Представники західних служб безпеки стверджують, що останнім часом такі атаки помітно активізувалися й стали інтенсивнішими.

Цього тижня німецькі правоохоронці розпочали розслідування щодо ймовірних диверсій проти оборонного підприємства в Мюнхені та двох електричних підстанцій. У Польщі загорівся завод з виробництва дронів - чиновники схиляються до версії диверсії, а датська розвідка повідомила про вербування Росією громадян Данії для атак на оборонні компанії.

Причини хвилі атак експерти пов’язують із розчаруванням Кремля ходом війни. Російські війська просуваються вкрай повільно й зазнають значних втрат, тоді як українські удари на великі відстані завдають шкоди нафтопереробним підприємствам, військовій логістиці та складській інфраструктурі. Підтримку України з боку Європи в Москві трактують як частину ширшої конфронтації з так званим "колективним Заходом".

Досі жодна з диверсій не призвела до загибелі або тяжких поранень. Проблема в тому, що Альянс десятиліттями готувався до масштабного військового вторгнення, а не до повільної ескалації через саботаж.

"У якийсь момент усе вийде з-під контролю, хтось постраждає, і це створить для Альянсу зовсім іншу дилему", - попередила колишня посол США при НАТО Джуліанна Сміт.

Серед ключових ризиків залишається можлива спроба Кремля перевірити на практиці дієвість статті 5 договору НАТО, згідно з якою напад на одного члена Альянсу вважається нападом на всіх. При цьому західні спецслужби не вважають імовірним найближчим часом прямий напад Росії на країну НАТО із залученням сухопутних військ.

Головним стримуючим фактором для Москви експерти називають готовність Заходу діяти спільно. Голова Служби зовнішньої розвідки Естонії Каупо Росін переконаний, що зараз Володимир Путін усвідомлює вагу статті 5, однак цей розрахунок не є вічним.

"Наше головне занепокоєння, однак, стосується майбутнього. Ми маємо забезпечити, щоб через шість місяців, рік або п’ять років Росія, як і раніше, розуміла, що стримування НАТО працює", - підкреслив він.

Читайте інші матеріали: