Мати дружин провідників ОУН повертається до Львова: перепоховання Марії Федак

На цвинтарі Боневуа в Люксембурзі, де майже шістдесят років тому знайшла свій останній спочинок Марія Федак, мати Софії Федак-Мельник, відбулася важлива подія. Її прах було ексгумовано, готуючись до перевезення та перепоховання в Україні, як того бажала родина. Це місце довгий час було осередком пам'яті, де пліч-о-пліч лежали Марія Федак, Андрій та Софія Мельники, привертаючи паломників з усього світу.

Марія Федак не шукала публічної слави, проте її життя було нерозривно пов'язане з українським національно-визвольним рухом. Разом зі своїм чоловіком, відомим львівським адвокатом Степаном Федаком, вона виховала вісім дітей, прищепивши їм відданість українській національній ідеї. Її старша донька Ольга стала дружиною Євгена Коновальця, одного із засновників ОУН, а молодша, Софія, вийшла заміж за Андрія Мельника, який згодом очолив Організацію українських націоналістів.

Доля змусила Марію Федак разом із родиною доньки Софії покинути Україну під час Другої світової війни через загрозу радянської окупації. Вони осіли в Люксембурзі, де Марія провела свої останні роки та була похована на міському цвинтарі. У 1964 році поруч із нею знайшов вічний спокій Андрій Мельник, а у 1990 році – його дружина Софія Мельник, завершивши формування скромної родинної могили.

Протягом майже шістдесяти років ця могила залишалася місцем, куди приходили українці з усіх куточків світу, щоб вшанувати пам'ять цих діячів. Однак ідея повернути лідерів визвольних змагань на рідну землю завжди залишалася живою. Голова ОУН Богдан Червак повідомив, що Андрій Мельник та його дружина Софія вже перебувають в Україні, і незабаром до Львова повернеться й Марія Федак.

У травні останки Андрія Мельника, полковника армії УНР, та його дружини Софії були перепоховані на Національному військовому меморіальному цвинтарі. Цьому передувала значна підготовка, зокрема 26 серпня начальник Львівської ОВА Максим Козицький повідомив про доставку на Львівщину надгробної плити Андрія Мельника з Люксембургу. Перепоховання Марії Федак стане ще одним кроком у цьому процесі повернення.

Марію Федак перепоховають у Львові, виконуючи волю її родини та завершуючи цей багаторічний шлях повернення. Це перепоховання продовжує важливий процес повернення до України представників національно-визвольного руху, які були поховані за кордоном, підкреслюючи їхню роль у становленні української державності.

Перепоховання Марії Федак є частиною ширшої ініціативи повернення на Батьківщину видатних діячів українського національно-визвольного руху, які через різні історичні обставини знайшли свій останній спочинок за межами України. Цей процес дозволяє не лише вшанувати їхню пам'ять на рідній землі, а й інтегрувати їхній вклад у сучасну національну свідомість.

Цей крок відбувається на тлі попередніх перепоховань. Нещодавно, 13 серпня, до України доставили останки Євгена Коновальця з Нідерландів, який був перепохований 18 серпня на меморіальному кладовищі. Раніше, 21 травня, до України привезли прах Андрія та Софії Мельників, яких відспівали 23 травня в Патріаршому соборі УГКЦ, готуючи до поховання в Пантеоні визначних українців.

Голова ОУН Богдан Червак у Facebook зазначив: "Андрій Мельник та його дружина Софії вже в Україні. Незабаром, як і побажала родина, у Львів повернеться Марія Федак – жінка, яка виростила дружин для двох провідників Нації, виконала свою тиху, але монументальну місію – вона дала українському рухові надійний тил і жертовну відданість, яка витримала випробування чужиною і часом."

Богдан Червак також додав: "Протягом майже шістдесяти років ця скромна родинна могила на люксембурзькому цвинтарі Боневуа – де пліч-о-пліч спочивали Марія Федак, Андрій та Софія Мельники – залишалася місцем паломництва українців з усього світу. Проте ідея повернути лідерів визвольних змагань на рідну землю ніколи не згасала."

Повернення Марії Федак до України є символічним актом, що відновлює історичну справедливість та підкреслює глибокі корені українського національного духу. Це не просто перепоховання, а данина поваги до тих, хто своїм життям та вихованням дітей закладав основи майбутньої незалежної України, і чия пам'ять тепер назавжди буде вплетена в історію рідної землі.