Радники Трампа допускають, що війна з Іраном триватиме до кінця його президентського терміну — WSJ

Провідні радники Білого дому в приватних розмовах із президентом США Дональдом Трампом порушували питання про те, що війна з Іраном може затягнутися до кінця його президентського терміну. Це суперечить публічним запевненням Трампа щодо швидкої перемоги США, пише WSJ.

Віцепрезидент США Джей Ді Венс, держсекретар Марко Рубіо та інші посадовці обговорювали з Трампом, що Тегеран може продовжувати чинити опір тиску з боку Вашингтона в умовах блокади та інших військових тактик, а це потенційно може означати продовження конфлікту і після інавгурації нового американського президента в січні 2029 року, розповіли виданню джерела.

Закриті обговорення відбулися на тлі того, як Трамп у середу, 9 вересня, заявив журналістам, що війна з Іраном закінчиться після проміжних виборів у листопаді, бо Тегеран “більше не зможе триматися”.

Багаторічний конфлікт вичерпає військові ресурси США та створить ризик тривалих збурень на світових нафтових ринках у розпал президентських виборів у Штатах у 2028 році. Венс і Рубіо вважаються потенційними кандидатами на президентських виборах від республіканців, хоча жоден із них наразі не заявляв, що балотуватиметься.

Трамп, який повернувся до влади, пообіцявши не розпочинати “вічних воєн” на Близькому Сході, заявив, що не переймається політичними труднощами, з якими стикається його партія, попри те, що війна з Іраном впливає на ціну на нафту. 

За словами чиновників, Трамп часто в приватних розмовах із помічниками висловлює бажання якнайшвидше завершити війну, яка триває вже сьомий місяць. Але він також підтримує довгострокову економічну кампанію тиску, використовуючи морську блокаду та санкції, щоб змусити іранський режим ліквідувати ядерну програму. Міністр фінансів США Скотт Бессент схарактеризував нову економічну стратегію як альтернативу масштабним бойовим операціям.

Визнання серед найближчих помічників Трампа того, що військовий конфлікт може тривати роками, суперечить запевненням президента США про розгром іранських сил і очікувану капітуляцію режиму. Минулого тижня Венс заявив журналістам, що не називатиме нинішній конфлікт США з Іраном “війною”. Він додав, що не впевнений, коли закінчаться бойові дії, відмовившись надавати “штучний графік”, яким міг би скористатися Іран.

“Було б безвідповідально з нашого боку викладати нашу стратегію та графік для іранської держави, яка просто не може дотримуватися своїх зобов’язань і не може припинити обстріл торгових суден”, — сказав Венс журналістам.

Іран у відповідь на кампанію тиску з боку США завдав ракетних ударів по американських об'єктах у регіоні — це свідчить про те, що періодичних військових сутичок в Ормузькій протоці буде важко уникнути. У вівторок, 8 вересня, США знищили п’ять іранських танкерів після того, як Тегеран ударив по кількох американських військових кораблях. 

За інформацією WSJ, міністр війни США Піт Гегсет уже продовжив термін розгортання деяких американських військових підрозділів на Близькому Сході до 2027 року, надавши Трампу військові варіанти дій у міру затягування конфлікту.

За словами джерел видання, Пентагон планує продовжити розгортання деяких підрозділів протиповітряної оборони на Близькому Сході без встановлення конкретної дати його завершення. Ці підрозділи, що входять до складу приблизно 50 тисяч військовослужбовців, розгорнутих у регіоні, розташовані по всій Перській затоці для збивання ракет і безпілотників.

Пентагон також здійснює ротацію ескадрилій винищувачів ВПС у регіоні: літаки F-16 Національної гвардії США замінюють бойові літаки, які повертаються на американську базу в Авіано, Італія.

За словами аналітиків, цілком логічно, що адміністрація Трампа, можливо, готується до тривалої боротьби.

“Морська блокада з боку США навряд чи дасть вирішальний результат у найближчій чи навіть середньостроковій перспективі, тому єдине реалістичне застосування цього інструменту має ґрунтуватися на планах довгострокової облоги”, — зазначає  експертка з питань Ірану Інституту Брукінгса Сюзанна Малоні.

“Навіть у цьому випадку перспективи успіху є сумнівними, головним чином через непередбачувані наслідки”, — додала вона, маючи на увазі, зокрема, іранські атаки на об’єкти енергетичної інфраструктури у країнах Перської затоки.

Серед наслідків багаторічної блокади та військової присутності США на Близькому Сході — перенаправлення американських ресурсів із Європи й Азії. Американські чиновники також дедалі більше стурбовані здатністю іранського режиму адаптувати свої атаки та відновлювати запаси ракет, дронів, радіолокаційних систем та іншого військового обладнання.

“Вашингтон може продовжувати тиснути на Іран за прийнятних витрат, тоді як Тегеран може перекласти значну частину тягаря на своє населення і при цьому захищати інституції, необхідні для виживання режиму. Платять усі, але жоден з урядів поки не платить достатньо високу ціну, щоб погодитися на умови іншої сторони ”, — каже Алі Ваез із Міжнародної кризової групи.

NYT нещодавно писала, що Іран, імовірно, став упевненішим у своїх силах після шести місяців війни з США. Як свідчать звіти американських розвідувальних служб за останні тижні, Тегеран став упевненішим у своїй здатності завдавати ударів по цілях на Близькому Сході і, здається, має намір продовжувати конфлікт ще кілька місяців, щоб виснажувати Америку. 

Трамп прогнозував швидку й рішучу перемогу, коли 28 лютого американські та ізраїльські сили розпочали завдавати ударів по Ірану. Однак він недооцінив стійкість Тегерана, зазначають аналітики. Попередні розвідувальні оцінки також вказували на те, що іранський режим не має наміру погоджуватися на капітуляцію.