Росія просить В'єтнам про літаки: Чому майже кожен п'ятий лайнер простоює?

У серці цих переговорів лежить відчайдушний запит Росії до В'єтнаму про передачу літаків місцевих авіакомпаній у «мокрий лізинг». Ця схема передбачає оренду повітряного судна разом з екіпажем та повним технічним обслуговуванням. Міністр транспорту РФ Андрєй Нікітін підтвердив, що відповідні пропозиції були направлені в'єтнамським колегам, і наразі їх розглядають.

Туристичний потік між Росією та В'єтнамом демонструє значну динаміку: авіаперевезення зросли майже втричі порівняно з минулим роком. Нікітін зазначив, що розширення співпраці та збільшення авіасполучення між країнами стане можливим завдяки передачі в'єтнамських літаків. Проте, за цим оптимізмом стоїть нагальна потреба російських авіакомпаній у нових повітряних суднах.

Після повномасштабного вторгнення в Україну та запровадження санкцій, російська цивільна авіація втратила доступ не лише до придбання, а й до ремонту літаків Boeing та Airbus. Ці літаки складають дві третини парку цивільної авіації Росії та забезпечують 90% пасажирських перевезень. Таке обмеження призвело до того, що майже кожен п'ятий літак російських авіакомпаній простоює.

Масштаб проблеми ілюструють дані, які показують, що у 11 найбільших російських авіакомпаній цього літа не літали 130 із 673 літаків. Якщо виключити найбільшу групу «Аерофлот», то у восьми перевізників майже третина парку, 93 із 322 літаків, залишалася на землі. Це значно перевищує нормальний рівень простою, що зазвичай становить до 10% для планового обслуговування.

До цього Росія вже намагалася домовитися про «мокрий лізинг» з кількома країнами, включаючи держави Центральної Азії, Катар, Кувейт та Ефіопію. Однак ці спроби не увінчалися успіхом. Зокрема, Ефіопія відмовила у 2025 році, посилаючись на відсутність повноважень щодо національного перевізника Ethiopian Airlines та ризик потрапити під вторинні санкції США.

Російський президент Володимир Путін дозволив вітчизняним перевізникам орендувати судна в іноземних компаній у «мокрому» режимі у квітні 2025 року. До цього мокрий лізинг був дозволений лише між російськими авіакомпаніями та виключно для внутрішніх перельотів. Наразі жодних угод щодо «мокрого лізингу» літаків перевізників інших країн не було укладено.

Окрім авіації, Москва та Ханой розглядають можливість спільного створення стратегічних запасів пального на території В'єтнаму, а також транзиту російських енергоресурсів через цю країну до сусідніх держав. В'єтнам є давнім партнером Росії ще з радянських часів, і на тлі санкцій та втрати західних ринків, Москва шукає нові напрямки для експорту нафти, газу та нафтопродуктів в Азії. Ця співпраця є частиною більш широких зусиль Росії щодо переорієнтації своїх зовнішньоекономічних зв'язків.

Для посилення зв'язків між країнами, Москва також прагне запровадити безвізовий режим для громадян В'єтнаму. За перше півріччя 2026 року кількість туристичних поїздок росіян до В'єтнаму перевищила 800 тисяч, що свідчить про зростаючий інтерес. Російська Асоціація туроператорів очікує збільшення кількості в'єтнамців, які приїжджають до РФ, на 30% після запровадження безвізу. Це також пов'язано з дефіцитом працівників у Росії, і влада закликає підприємства залучати громадян В'єтнаму на роботу, зокрема в легкій промисловості.

«Ми направили колегам відповідні пропозиції, вони їх розглядають», – заявив міністр транспорту Росії Андрєй Нікітін під час переговорів у Москві, посилаючись на The Moscow Times.

Володимир Путін заявив, що Москва та Ханой розглядають можливість спільного створення стратегічних запасів пального, а також не виключив організацію транзиту російських енергоресурсів через цю країну до сусідніх держав.

Пошук Росією літаків за кордоном, поряд із пропозиціями щодо енергетичної співпраці та розширення візового режиму, підкреслює її намагання адаптуватися до нових геополітичних реалій. Чи зможе В'єтнам задовольнити потреби Росії в авіації та інших сферах, залишається відкритим питанням, від якого залежатиме подальший розвиток двосторонніх відносин.