Румунія не відправлятиме війська в Україну: маніпуляції та реальність оборонної співпраці

Поширення інформації про відправлення румунських військ в Україну створило напругу, змусивши Адміністрацію президента Румунії виступити з офіційним роз'ясненням. У відомстві заявили, що подібні твердження, які активно обговорювалися в мережі, навмисно спотворюють адміністративне рішення, щоб підтримати необґрунтовану тезу про втягування Румунії у війну.

Насправді глава держави звернувся до парламенту з проханням дозволити участь до 20 румунських військовослужбовців в Оперативному командуванні багатонаціональних сил на підтримку України. Ці сили працюють на ротаційній основі у Франції та Великій Британії, за тисячі кілометрів від лінії фронту, і їхня діяльність не передбачає участі в бойових діях.

Румунія розглядає поглиблення оборонної співпраці з Україною, проте без безпосереднього залучення до конфлікту. У Бухаресті наголосили, що країна не планує відправляти бойові підрозділи або військових на фронт в Україні, а лише долучитися до командної структури багатонаціональних сил підтримки.

Участь румунських військових обмежується невеликою групою штабного персоналу, який виконуватиме виключно завдання з планування, командування та контролю. Це рішення було прийнято у рамках Коаліції охочих на підтримку України, створеної для формування системи політичних і юридичних гарантій для України після можливого припинення вогню.

Політична, гуманітарна та військова підтримка України з боку Румунії залишається незмінною. Румунія прагне до миру та стабільності в Чорноморському регіоні, який перебуває в умовах тривалої геополітичної нестабільності через російську військову агресію.

Запланована участь у роботі Оперативного командування багатонаціональних сил на підтримку України, яке було активовано у 2025 році для реалізації політичних рішень у військовій сфері, є одним з кроків Румунії для досягнення цієї мети.

Питання безпеки Румунії загострилося після інциденту 29 травня, коли російський безпілотник упав на житловий будинок у Галаці. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте тоді заявив про готовність Альянсу захищати територію Румунії та посилювати протидію дронам.

Після інцидентів із російськими безпілотниками Бухарест посилив вимоги до Москви щодо безпеки румунських громадян. Президент Нікушор Дан наголосив, що Росія має не допускати падіння своїх дронів на території Румунії під час ударів по українських містах на іншому березі Дунаю. Він попередив, що у разі повторення таких випадків Румунія може вислати російського посла.

"Це маніпуляція-залякування, яка умисно перекручує суть рішення, щоб поширювати безпідставне твердження про втягнення Румунії у конфлікт", – повідомило видання Digi24, посилаючись на заяву Адміністрації президента Румунії.

"Найперший пріоритет Румунії – захист наших громадян. Саме тому наша держава бере участь у всіх міжнародних форматах, які допомагають забезпечити це", – йдеться в заяві Адміністрації президента.

Румунія продовжує дотримуватися політики підтримки України, фокусуючись на поглибленні оборонної співпраці та участі в міжнародних ініціативах, які сприяють регіональній стабільності, не допускаючи при цьому прямої участі у бойових діях. Це відображає прагнення країни забезпечити мир і безпеку у Чорноморському регіоні.