Зміни в школах в Україні: як проходять уроки в укриттях під час повітряних тривог

Компенсація плати за навчання у Вінниці доступна лише до кінця вересня, однак для більшості українських родин головним питанням цього вересня стала безпека дітей. П'ятий навчальний рік від початку повномасштабної війни школи починають із безпекових питань: чи відповідає укриття вимогам, скільки дітей воно приймає і що відбувається з уроками під час затяжної повітряної тривоги.

Як повідомляє УНН, у столичній мережі закладів загальної середньої освіти комунальної власності — це 412 шкіл, ліцеїв і шкіл-інтернатів — навчальний процес із 1 вересня організували залежно від безпекової ситуації. У змішаному форматі працюють 97% шкіл, а виключно дистанційно — лише 3%. Це переважно заклади, які не мають власних укриттів і не можуть облаштувати їх на своїй території.

За даними Департаменту освіти і науки КМДА, у столичних закладах навчаються понад 248 тисяч учнів. Понад 45% із них навчалися очно в укриттях — переважно учні початкових класів, майже 30% — у змішаному форматі, понад 17% — дистанційно, ще 8% — за індивідуальною формою.

Що змінилося в шкільних укриттях у 2026 році

Повноцінні укриття облаштовують за ДБН В.2.2-5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту» та вимогами МВС. У 2026 році на облаштування шкільних укриттів у державному та регіональних кошторисах передбачили 5 млрд грн. Окремо почали діяти правила щодо так званих захищених просторів — тимчасового рішення для шкіл, які поки не мають повноцінного укриття, але мають забезпечити фізичний захист дітей і працівників.

Захищені простори можна облаштовувати в підвальних, цокольних або перших поверхах. Вони мають зменшувати вплив ударної хвилі та уламків, мати електроживлення й освітлення, належний санітарний і протипожежний стан, евакуаційні виходи та бути доступними для маломобільних груп. Водночас такий простір не прирівнюється до повноцінної захисної споруди цивільного захисту і розглядається як тимчасове рішення.

Щоб комісія ДСНС дозволила очне навчання, укриття має відповідати низці критеріїв:

• товщина перекриттів, розрахована на пряме чи уламкове навантаження, щонайменше два розосереджені евакуаційні виходи та герметичні двері;
• система фільтровентиляції, здатна очищувати повітря в автономному режимі;
• генератори або акумуляторні системи з резервом від 48 годин і стабільний інтернет (Wi-Fi на супутникових чи оптоволоконних лініях);
• безбар'єрний доступ — пандуси, підіймачі, обладнані санвузли, тактильна навігація;
• стаціонарні санвузли, запас питної та технічної води щонайменше на дві доби, аптечки та сухі пайки.

Як проходять уроки під час повітряної тривоги

У разі тривоги освітній процес припиняють, а діти й вчителі організовано переходять до укриття. Якщо безпечний простір дозволяє, урок може тривати безпосередньо під землею; в інших випадках час використовують для повторення матеріалу, читання чи самостійної роботи.

У школах із частими сигналами небезпеки та затяжними тривогами — насамперед у прифронтових регіонах і столиці — можуть змінювати розклад, вводити змішане навчання або поєднувати очний і дистанційний формати. МОН окремо наголошує на потребі чіткого алгоритму дій і недопущенні скупчень людей під час масових заходів.

Що перевірити батькам у школі

Варто з'ясувати, чи має заклад власне укриття або користується сусіднім — це допустимо на відстані до 500 метрів від школи, яка його місткість і чи вміщує воно всіх учнів та вчителів. У Києві, за інформацією районних держадміністрацій, 95% закладів освіти обладнані найпростішими шелтерами; за їх відсутності школи використовують укриття сусідніх об'єктів господарювання з достатньою кількістю місць.

Раніше Politeka повідомляла, компенсація навчання дітей ветеранів у Черкаській області: хто та як може отримати.

Також Politeka повідомляла, відключення світла в Івано-Франківській області: як працюватимуть школи у разі блекаутів.