Антикорупційне бюро посилило вплив на українську політику під час війни — FT

Національне антикорупційне бюро України за десять років перетворилося на один із найвпливовіших правоохоронних органів країни. Новим проявом цього впливу стала відставка генерального прокурора Руслана Кравченка після розслідування щодо можливої схеми захисту шахрайських колцентрів. Про це повідомило видання Financial Times.

Перед відставкою Руслана Кравченко антикорупційні органи оприлюднили близько 35 хвилин матеріалів із записами розмов та іншими доказами. Слідство стверджує, що високопоставлений співробітник Офісу генпрокурора міг забезпечувати їхній захист від правоохоронців. Сам Кравченко не був обвинувачений у цій справі та заперечував будь-яку причетність. Він пояснив відставку небажанням допустити використання посади генпрокурора у політичному протистоянні.

Financial Times зазначає, що цей епізод став лише останнім прикладом того, наскільки змінилася роль НАБУ в українській політичній системі. Бюро створили у 2015 році в межах післяреволюційних реформ для боротьби з корупцією серед високопосадовців. На початку воно мало обмежені ресурси та переважно займалося справами, пов’язаними з уже скоєними порушеннями. З часом слідчі накопичили досвід і почали втручатися у схеми ще тоді, коли посадовці залишалися на своїх посадах. Керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов повідомив виданню, що бюро розслідувало діяльність понад 60 народних депутатів.

Повномасштабне російське вторгнення додало антикорупційним органам нових напрямів роботи. Значні державні витрати на оборону створили підвищений суспільний запит на контроль за використанням бюджетних коштів. Детективи розслідували можливі відкати та завищення цін під час закупівель продуктів, забезпечення військовослужбовців житлом, придбання безпілотників і броні для танків. Такі справи зробили бюро значно помітнішим і водночас посилили політичне протистояння навколо його діяльності.

Розслідування НАБУ протягом останнього періоду зачепили низку людей, близьких до влади. Робота бюро сприяла відставкам або звільненню двох членів Кабінету Міністрів, високопоставленого радника президента та колишнього керівника Офісу президента. Фігуранти відповідних справ заперечували неправомірні дії. Тепер сам ризик стати об’єктом такого розслідування тепер постійно впливає на поведінку українського політичного класу. Колишній дипломат Європейського Союзу та аналітик R.Politik Балаш Ярабік порівняв становище політиків із "дамокловим мечем", який постійно висить над ними.

Одним із найбільш резонансних напрямів стали справи щодо контрактів на фортифікаційні споруди для захисту енергетичної інфраструктури. Антикорупційні органи розслідували ймовірні відкати під час укладання таких угод. Наслідком політичної кризи навколо цих розслідувань стали кадрові рішення щодо міністрів енергетики та юстиції. Водночас справи НАБУ почали дедалі ближче підходити до президентського оточення.

Особливо помітним став випадок Андрія Єрмака, який раніше очолював Офіс президента і тривалий час був одним із найближчих соратників Володимира Зеленського. Детективи НАБУ проводили слідчі дії щодо нього, а згодом Єрмак отримав статус підозрюваного у справі про можливе відмивання грошей. Антикорупційні органи заявляли про схему легалізації 460 млн гривень через елітне будівництво поблизу Києва. Єрмак заперечує висунуті проти нього підозри.

Посилення НАБУ супроводжувалося спробами обмежити його самостійність. Минулого року влада підтримала законодавчі зміни, які суттєво послаблювали незалежність НАБУ та САП. Рішення спричинило вуличні протести в Україні та різку реакцію західних партнерів. Після тиску всередині країни та з-за кордону президентська команда відступила від цих змін. Саме збереження незалежності антикорупційних органів надалі дозволило їм вести справи проти представників найвищих ешелонів влади.

Втім, протистояння між НАБУ та іншими силовими структурами не завершилося. Бюро продовжує зазнавати тиску з боку конкуруючих правоохоронних органів. Окремі депутати також звинувачують антикорупційне відомство у політизації та використанні кримінальних проваджень для впливу на політичні процеси. У самому НАБУ такі твердження відкидають.

Директор НАБУ Семен Кривонос наголошує, що боротьба з корупцією не суперечить завданню перемогти у війні. Він відкинув аргумент про необхідність обирати між ефективною обороною держави та незалежною антикорупційною системою. За його позицією, ці завдання мають виконуватися одночасно. Саме незалежність бюро, зазначає Financial Times, стала одним із ключових механізмів контролю над українською політичною елітою під час війни.

Нагадаємо, що на тлі посилення ролі НАБУ і САП журналісти попереджали про нову спробу тиску на антикорупційну систему. Йдеться про створення тимчасової слідчої комісії для перевірки роботи антикорупційних органів. Журналісти-розслідувачі вважають, що її повноваження можуть бути використані для політичного впливу. Подібні спроби втручання в роботу незалежних інституцій уже викликали критику в Україні.

Окрім того, на тлі протистояння з антикорупційними органами тодішній генпрокурор Руслан Кравченко, ймовірно, готував контратаку проти НАБУ та САП. Під час обшуків у першої заступниці генпрокурора Марії Вдовиченко в межах операції "Карфаген" виявили матеріали про стеження за директором НАБУ Семеном Кривоносом, керівником САП Олександром Клименком, їхніми родинами та підлеглими.