Атаки на АЗС у Києві: навіщо це Путіну, до чого тут Google Maps і як врятуватися

Росія продовжує повітряний терор Києва і почала атакувати столичні АЗС. За два дні противник завдав ударів дронами по автозаправних станціях у Голосіївському, Деснянському та Оболонському районах. По АЗС біля метро «Почайна» ворог вдарив двічі. Загинуло двоє людей, 12 постраждали. Серед поранених — один рятувальник, який дістав травми внаслідок повторного удару.

Що буде далі, які нові цілі може обрати Путін і як вберегти столичні АЗС від знищення, з’ясовував ТСН.ua.

Тепер ситуація у Києві певною мірою буде схожою на те, що відбувається у прифронтових регіонах — Харківській, Сумській, Донецькій, Дніпропетровській та Херсонській областях, де атаки на АЗС тривають місяцями.

Причини атак на АЗС у Києві та чи буде дефіцит пального

На думку експерта ринку палива Сергія Куюна, Росія свідомо атакує АЗС Києва, щоб посіяти ще більшу паніку серед цивільного населення.

«Насправді ця тактика росіян не нова, за наявною інформацією від міністра енергетики, понад 300 АЗС у прифронтових регіонах уже були атаковані ворогом. Це елемент терору від росіян, який продовжується вже кілька місяців. Зараз вони перейшли до такого терору у Києві», — розповідає ТСН.ua Сергій Куюн.

До цього він додає: єдиний вихід, аби припинити терор — вчасно збивати російські реактивні «Шахеди». Водночас фахівець зазначає, що сенсу гатити по заправках немає жодного.

«Наразі в жодному регіоні України, у тому числі там, де ворог бив по автозаправках, немає дефіциту пального, усе функціонує. Тобто це виключно тероризм з боку Росії. У Києві 250 АЗС, а у Київській області приблизно 570 станцій. Тому це взагалі нереально якимось чином їх вибити. Окрім того, 80% станцій, які були атаковані у прифронтових регіонах, відновлюють роботу, бо насправді знищити АЗС дуже складно. І я впевнений, що пошкоджена заправка у Голосіївському районі відновить роботу дуже швидко», — запевняє Сергій Куюн.

Укриття на автозаправках столиці: чи є сенс ховати АЗС під землю

Експерт сумнівається у потребі якось ховати АЗС під землю чи додатково захищати.

«Кожна станція має підземні резервуари для зберігання пального, саме тому їх немає сенсу атакувати. „Шахедами“ знищується те, що знаходиться на поверхні — будівля станції та обладнання. Але все це можна швидко замінити або відремонтувати. Найбільша проблема — це люди, які можуть загинути або постраждати в момент удару. Тому АЗС у Києві стали місцем, де не варто надто довго перебувати», — каже експерт.

До цього він додає, що декілька мереж АЗС уже почали ставити на своїх станціях мобільні укриття.

«Встановлення біля заправок мобільних укриттів досить пожвавлене. Чув, що до виробників таких конструкцій уже спостерігаються черги, бо бетонні конструкції можуть врятувати людей від уламків. У Київській області вже встановлюють такі укриття біля АЗС», — підсумовує експерт.

Правила безпеки під час повітряної тривоги на АЗС

Експерти з безпеки радять уникати скупчення людей на АЗС, і якщо лунає сигнал повітряної тривоги, від’їжджати з території заправної станції або відійти на безпечну відстань.

«По АЗС Києва росіяни б’ють реактивними „Шахедами“, тому варто слідкувати за повідомленнями моніторів і якщо бачите, що у напрямку столиці є небезпека атаки, на АЗС краще не їхати. Зазвичай про таку небезпеку попереджають. Тобто, якщо ви вже на станції, то є час, до 10 хвилин, щоб заправитись і покинути територію», — розповідає ТСН.ua Ігор Молодан, керівник Центру корпоративної безпеки «Автоном Клуб» та експерт із безпеки.

До цього експерт додає, що відповідно мають діяти і працівники АЗС, на час повітряної тривоги закривати станцію.

«До речі, так було на початку війни: в’їзд на АЗС блокувався, клієнтів просили покинути територію, а персонал станції евакуйовувався, точніше відходив у безпечне місце. Зараз, після перших ударів, гадаю, ці правила повернуться у Києві та області. Навряд чи росіяни будуть витрачати на АЗС дорогі балістичні ракети, а загрозу для них становлять лише реактивні безпілотники», — каже експерт з безпеки.

Мобільні укриття, антидронові сітки та карти Google Maps

Експерт сумнівається, що біля АЗС доцільно ставити мобільні укриття, враховуючи їх вартість та кількість заправних станцій у Києві.

«Доцільності немає, бо автомобіліст, почувши сигнал тривоги, може від’їхати від станції на безпечну відстань. На АЗС працює 3-5 працівників, вони можуть відійти на безпечну відстань метрів на 200-300, перед цим заблокувавши в’їзд на територію станції. Мобільне укриття розраховане на певну кількість людей і тут питання навіщо його ставити у безлюдному місці, де зазвичай функціонують АЗС. Якщо росіяни розіб’ють станцію і нею певний час ніхто не буде користуватися, що тоді робити з укриттям? Ймовірно, що перевозити в інше місце, а це додаткові витрати. Інша справа, якщо станція знаходиться в людному місці, ближче до центру, то там таке укриття буде доречним. А особливо на зупинках громадського транспорту, де перебуває багато людей», — каже фахівець з безпеки.

До цього Ігор Молодан додає, що закривати будівлі АЗС антидроновими сітками немає сенсу, бо реактивні «Шахеди» їх пробивають. На його думку, варто використовувати маскувальні сітки, як мінімум для цистерн з газом, які знаходяться на поверхні, щоб вони не були занадто помітними для противника, як прямий орієнтир, що це саме АЗС.

«Також було б доречним, прибрати позначки АЗС столиці і регіону з карт Google Maps. Для противника — це пряма наводка. Тобто вони дивляться по карті, де є заправки, перевіряють на супутникових знімках, чи дійсно вони там, і завдають ударів реактивними „Шахедами“. Тому я вважаю, що такі позначки варто прибрати. Дивно, що цього не зробили досі у регіонах, які знаходяться під обстрілами Росії. Щодо Києва, то росіяни у своїх атаках не зупиняться, а у нас ще є транспортні розв’язки та мости. Все це вже зараз варто робити менш помітним для ворога», — зауважує Ігор Молодан.

Як підготуватися водіям: турнікети та аптечки першої допомоги

Після перших атак по АЗС у Києві, киянам радять носити з собою турнікети на випадок отримання поранення.

«Це давно варто було робити. Більше того у кожного водія в автомобілі є аптечка і там має бути турнікет та джгут. Але у аптечці мають бути саме повноцінні турнікети, не венозні для забору крові, а справжні турнікети, які допоможуть врятувати життя. Тож водіям варто про це подбати і бажано тримати турнікет поруч з собою. А загалом у кожного автовласника має бути повноцінна аптечка АМА-1 з бинтами, бандажами та іншими засобами для зупинки кровотечі», — пояснює експерт.

Пам’ятка для водія: як діяти під час повітряної тривоги на АЗС

• Стежте за сповіщеннями: якщо моніторингові канали або системи оповіщення попереджають про загрозу атаки реактивних «Шахедів» у напрямку вашого району, відкладіть візит на заправку.

• Не затримуйтеся на території: якщо тривога застала вас під час заправляння, намагайтеся завершити процедуру протягом кількох хвилин і одразу залиште територію АЗС.

• Від’їдьте або відійдіть на безпечну відстань: за відсутності змоги швидко виїхати далі, залиште авто та відійдіть від заправної станції на 200–300 метрів у безпечне місце чи укриття.

• Не створюйте скупчень: уникайте черг та тривалого перебування у приміщенні магазину чи кафе при АЗС під час небезпеки.

• Перевірте аптечку: переконайтеся, що в автомобілі є повноцінна аптечка, а також якісний кровоспинний турнікет, який варто тримати у швидкому доступі.