«Я цю банду кончу». Нардеп Антон Яценко – про переворот в Умані та нових господарів міста

Епопея зі поваленням міського голови Уманя Ірини Плетньової має розвиток. Відразу після інтерв’ю «Главкому», в якому замовником своєї відставки Плетньова назвала впливового нардепа-мажоритарника Антона Яценка, обраного від округу з центром в Умані, з редакцією зв’язався сам політик. Він запропоновував розповісти свою версію подій.

«Главком» дотримується принципу збалансованості та неупередженості: тому надає рівні можливості для висловлення позицій усім сторонам конфлікту.

На зустріч із журналістами нардеп Яценко прийшов із товстезною папкою. У ній – відсортовані стоси документів, матеріалів кримінальних проваджень та доказів різного характеру. Легендарний парламентар у притаманній йому експресивній манері спростовував звинувачення Ірини Плетньової на свою адресу.

Пікантна деталь – 10 років тому посадовиця була його помічницею як народного депутата; двічі – у 2015 і 2020 роках – Яценко підтримував її на мерських виборах. Тепер депутат безжалісно викриває свою колишню соратницю і називає поіменно тих, хто тепер патронує керівницю Умані зі столиці.

Папка розкривається, і там відразу – лист прокуратури Черкащини про відкриття 21 серпня 2026 року кримінальної справи за статтею «Державна зрада». У рамках провадження перевіряються імовірно неправомірні дії посадових осіб Уманської міськради. 

Антон Яценко вангує: найближчим часом Ірина Плетньова буде з підозрою за те, що вручила Подяку Уманської міської ради митрополиту Російської православної церкви, наближеному до патріарха Кирила. Це відбулося 2023 року. Далі – нові і нові докази шкідливої і, за твердженням нардепа, незаконної діяльності мера.

Під час розмови Яценко козиряє «електоральними» замірами, які його команда у соцмережах провела приблизно два місяці тому (опитування в Telegram). Каже, що міська голова, яку нині скинула партія і громада, вже давно в опалі у містян.

«Главком» питає: чому в списку ймовірних кандидатів на мерство немає прізвища Яценка? І отримує відповідь, яка інтригує: «Мене нема. Поки що. Якщо піду на вибори, то 70-80% людей підтримає. Однак, чи мені це потрібно? Дивіться: я можу виїхати з країни або померти, але в Умані залишаться місця, які мені вдалося побудувати або відремонтувати. Гідропарк – Яценко, реконструкція старої Софіївки – Яценко, нова Софіївка – Яценко, міська площа – Яценко, набережна – Яценко, фонтани – Яценко. Тобто вони не мають місця навіть, щоб зняти відео у пристойному місці, яке б не асоціювалося з моїми зробленими справами. Навіть знак I love Uman – це мій подарунок місту», – хвалиться нардеп, за якого на минулих парламентських виборах Умань віддала 73% (загалом в окрузі – рекордні для тих виборів майже 70%).

Політик визнає: повалення Плетньової формально ще не завершене. Партія «За майбутнє», від якої вона обиралася мером, вже отримала позов від Плетньової щодо визнання протиправним та скасування рішення з’їзду про її відкликання з посади міського голови. При цьому Яценко гарантує: його колишній протеже повернення у мерське крісло вже точно не світить.

Антоне Володимировичу, цього тижня партія «За майбутнє» відкликала з посади міського голову Умані Ірину Плетньову, яку сама ж висунула на місцевих виборах 2020 року. Яка ваша особиста роль у цьому процесі? Є думка, що саме ваша наполегливість спровокувала всеукраїнський прецедент – вперше процедура відкликання міського голови завершилася результативно?

Плетньова поступово втратила довіру уманьців. Цьому передувало дуже багато подій. Я думаю, що за відправну точку треба брати приблизно початок повномасштабного вторгнення.

По-перше, ви, мабуть, чули, що Плетньова зробила своєму сину Назару фіктивну інвалідність. Зокрема, він отримав інвалідність другої групи через захворювання опорно-рухового апарату, а гроші, отримані за інвалідністю, програв у казино. Під час війни та втрат на фронті це, звісно, не додає популярності міській голові Умані.

Також у 2023 році Плетньова вручила подяку Іоанну Дубнинському, митрополиту РПЦ. Він великий друг патріарха Кирила Гундяєва. Йому вручили грамоту, оскільки він нібито передавав гуманітарну допомогу. Тож ситуація виглядає так: у 2023 році мер українського міста передає подяку представнику РПЦ. Після того як історія набула резонансу, було порушено кримінальне провадження за фактом державної зради.

Крім того, Ірина Григорівна після блекаутів майже на два тижні виїхала до Каліфорнії. За кордон мер їздить часто і не пропускає жодної конференції чи семінару.

Для порівняння, я з лютого 2022 року взяв аскезу – жодного разу не покидав Україну: як нардеп міг би виїздити, але не можу собі цього дозволити.

До речі, ми вимірювали в Telegram-каналах рейтинг підтримки мера, він у неї дуже низький.

Чому вас у цьому списку ймовірних кандидатів немає?

Мене немає. Поки що. Якщо я піду, то наберу 70–80%, це очевидно. Люди проголосували б за мене, але я зараз працюю в Києві. Якби внесли в список моє ім’я, то відразу б усі проголосували.

У Плетньової також є свої «вбивчі» докази. Зокрема, вона звинувачує вас в підозрілих діях на початку вторгнення. Що саме відбувалося в ті дні, і чи дійсно ви їй говорили не виступати проти Росії?

Так, вона розповідає, що провела сесію, виділила кошти на армію і за це на неї «наїхав» Яценко. Все трохи не так. Місцевий бізнесмен зробив укріплення, а вона, підробивши голоси депутатів, виділила на це гроші, причому зробила це пізніше, ніж інші міста. У зв’язку з цим також відкрите кримінальне провадження. Якщо ж вона така правильна, то справу давно б закрили.

І все ж вона стверджувала, що 25 лютого 2022 року у телефонній розмові ви сказали, що нібито Київ впаде за три дні і треба буде домовлятися з росіянами.

Це питання розслідували правоохоронці, потім справу закрили, потім відкрили знову. У мене не було жодних розмов такого роду, як розповідає Плетньова. Це її фантазії. Вона давала свідчення. Цю справу розслідувало ДБР, і згодом її закрили за відсутності складу злочину. Навпаки, проти неї відкрили провадження за статтею про завідомо неправдиве повідомлення про злочин. Якби в нас була така правоохоронна система, як у Європі, то людина давно би сиділа за подібні речі.

Додам: я – єдиний політик на Черкащині, який двічі перебуває під російськими санкціями (дістає з папки підбірку скринів санкційних рішень РФ – «Главком»).

Якщо, не дай Боже, окупанти прийшли б сюди, то мене першого поставили б до стінки. Всі це знають, бо з 2014 року ми допомогли понад тисячі людей і військовим, коли все це починалося.

Один з аргументів противників Плетньової – шалені тарифи на воду. У неї є пояснення, чому було потрібне різке здорожчання. Ви з ним погоджуєтеся?

Дійсно, останньою краплею стали тарифи на воду. Плетньова розповідає, що в Умані складна ситуація. Але дивіться: у червні вода була удвічі дешевшою, ніж у липні. Що такого трапилося за місяць?

Місцевий водоканал очолює колишній поліціянт, якого, за моєю інформацією, вигнали за корупцію. Вони вимагають гроші з людей, просто грабують їх, а ціни на воду в Умані стали найвищими в Україні (156 грн за куб – «Главком»).

Мер розповідає про складне будівництво водогону, хоча вони зараз отримують значно більше фінансування, ніж раніше. Але коли вони почали цим займатися, то позакривали всі 27 свердловин, щоб купувати технічну(!) воду з Білоцерківського водоканалу.

Це просто корупційна оборудка, яку ми зараз оскаржуємо в суді. Я свого часу робив водогони і в Христинівці, і в Монастирищі, і в Умані. Я в цьому розбираюся.

Крім того, вони підняли тарифи на воду не через зростання собівартості води, а накрутили плату за обслуговування внутрішньобудинкових мереж. У деяких будинках ціна «куба» води доходить до 225 грн. Люди цим дуже обурені.

Я вже мовчу про ціни на транспорт, закриття маршрутів... Люди за це просто її ненавидять. Між іншим, вона спеціально залякувала людей: казала, що пенсії та субсидії заберуть, що в Умані з’явилися шахраї, які використовуватимуть персональні дані. Залучала муніципальну варту та ТЦК для тиску на людей. Але люди все одно вийшли й поставили підписи за її відкликання.

Давайте все ж визнаємо ще один факт: ви – дуже діяльний депутат і в столиці, і в окрузі, і часто доводите до кінця те, що почали. Тиск на мера Умані, «народна ініціатива» її повалення відбувалася під вашим керівництвом? Це ж все треба організувати, зібрати підписи, грамотно оформити і довести до результативного фіналу…

Я депутат від Черкащини, займаю активну позицію і вважаю, що це – єдине правильне рішення. Мені пишуть: «З перемогою вас», але це не моя перемога. Це проблема, адже людина, на яку покладали стільки сподівань, була відкликана з посади мера. Це перший подібний випадок в Україні.

Але Плетньова була вашою помічницею, політичною соратницею, людиною, яку саме ви свого часу підтримували на виборах мера. Що трапилося на цьому спільному шляху? Коли і через що розійшлися ваші дороги?

Це правда, вона була моєю помічницею ще з 2015 року, коли балотувалася на міського голову. Але коли ми йшли на вибори командою, то в нас була жорстка домовленість, що ніхто не буде красти, ніхто не буде заробляти в Умані гроші.

З часом у Плетньової з’явилася спокуса, і потім вона перейшла до зовсім корупційних схем. Тепер нею управляє групка людей. Містом Умань фактично керує Андрій Дикун, такий собі місцевий «смотрящий», голова «Всеукраїнської Аграрної Ради».

Плетньова писала мені: «Потопите мене – потопите себе». Вибачте за непарламентську лексику – я не бл*дь. Люди мене переобрали і я продовжую відстоювати їх інтереси. Я несу відповідальність за місто. На жаль, в Умані відбулася зрада і переворот. 

Плетньова не є сьогодні мером у розумінні цього слова. Он Бондаренко (міський голова Черкас – «Главком») – мер чи Кличко – мер. Вона ж підставна особа, якою фактично керує Андрій Дикун. 

Цікавий факт. Адвокатська компанія, яка зараз у суді супроводжує Ірину Плетньову, раніше працювала в інтересах Андрія Дикуна.

Окремо зазначу: попри все на Черкащині ми відкривали гуманітарний хаб. Другий за величиною хаб в Україні. Допомагаємо медикаментами та іншими речами. Область допомогу приймала, а в Умані заборонили приймати допомогу від нас.

Що собою представляє пан Дикун, якого ви згадали?

Бізнесмен Андрій Дикун і його брат Любомир Дикун, депутат Черкаської обласної ради від партії «Слуга народу», – жуліки, які під час війни збагачуються. Розслідується велика кримінальна справа з розкрадання пікапів. Їхнє прикриття ВАРом – таке собі... У мене до них багато питань.

До слова, в Андрія Дикуна є психологічні комплекси. Передовсім пов’язані з програшем на виборах. Він постійно балотувався і постійно програвав (двічі – у 2012 році і 2014-му – йшов по 200 округу і поступився Яценку. У 2020 році Дикун намагався стати мером Умані, але посів третє місце, програвши Плетньовій – «Главком»). Політика – це не його.

Цього літа вас навіть позбавили звання почесного громадянина Умані. І, по суті, це робили депутати – люди, які прийшли до влади під вашою егідою. Що сталося? Це ж не тільки Плетньова одна така погана.

Так, перекуплені депутати. Хтось за гроші, хтось за посаду, хтось за бронь від ТЦК. Але дивіться: я можу виїхати з країни або померти, але в Умані залишаться місця, які мені вдалося побудувати або відремонтувати. Гідропарк – Яценко, реконструкція старої Софіївки – Яценко, нова Софіївка – Яценко, міська площа – Яценко, набережна – Яценко, фонтани – Яценко. Тобто вони не мають місця, щоб зняти відео, на якому не було би асоціації з моїми зробленими справами.

Я не хвалюся, але просто люди знають, що ми постійно працювали для розвитку міста. Тож коли мене позбавили звання, мені було, в принципі, байдуже. Я за «медальками» не женуся. Головне: щоб вони не робили і не казали, вони не можуть забрати те, що я зробив для Умані.

До речі, ця історія (про позбавлення почесного статусу – «Главком») мала дуже негативний резонанс серед мешканців. Мені приємні не «медальки», а той факт, що коли уманьці згадують, що вода була лише дві години на день, а стала цілодобовою, вони пам’ятають, хто це зробив.

Визнаєте, що ви теж людина конфліктна? Які у вас зараз стосунки з мером Черкас Анатолієм Бондаренком, якому ви грозилися «дати по потилиці»?

З Бондаренком у нас зараз конфліктів немає. Він – емоційна людина, як і я, але коли розібралися, конфлікт вичерпався.

Коли ми заходили командою, то, зрозумійте, мені не потрібні «шістки» в місті. У мене немає майна чи бізнесу в Умані. Мені потрібна команда, з якою можна працювати. Я просто люблю розвивати територію і землю.

Плетньовій допомагають та закривають усі питання окремі народні депутати. Зокрема, Сергій Бабак, Олександр Ковальчук, Олександр Завітневич – усі з фракції «Слуга народу». Окремі з них навіть влізли до наглядової ради Уманського національного університету.

Тут теж парадокс. Зараз «За майбутнє», яке ви представляєте, має конструктивні стосунки з правлячою партією «Слуга народу». І для влади «За майбутнє» – фактично одна з милиць, на які вона спирається у парламенті. Чому цей місцевий конфлікт провокується «слугами народу», яких ви перелічили?

Плетньова – не від «Слуги народу». Чому правляча партія має втручатися в цей процес? Хоча на місцях іноді втручаються, от, наприклад, голова Черкаської ОВА Табурець, але це інша розмова.

Я навіть готовий на експеримент: беремо Яценка, Табурця, Плетньову, Дикуна і нардепа Завітневича. Вибираємо місце, будь-яке місто в Україні, де ми зможемо пройти поліграф. Усіх запитаємо: хто бере хабарі та «відкати»? Вас результат дуже здивує!

Антоне Володимировичу, але ви можете визнати, що ваш кадровий відбір дав збій? Ви ж «породили» Плетньову…

Звичайно. Немає суворішого судді для мене, ніж я сам. Завжди кажу: я винен, я помилився, мені дуже шкода. Я несу повну відповідальність за те, що привів таких людей до влади.

Якщо Плетньова десь і розводила корупцію, як ви кажете, то без дозволу згори вона цього зробити навряд чи б змогла…

Її «дах» – Завітневич, Дикун, Табурець… До речі, з головою Черкаської ОДА я жодного разу навіть не розмовляв. Розповім цікавий випадок. Коли я їхав в Умань у квітні 2022 року, вони поставили блокпост, чекали на мене і зустріли з погрозами. Нібито мені небезпечно сюди їхати. Потім з’ясувалося, що це були люди Табурця.

Тепер про саму процедуру повалення мера. Плетньова стверджує, що під час збору підписів були зафіксовані помилки: мертві душі і т.п.

Одразу зазначу: Плетньову відкликав не Яценко, а народ. Реальна людина, реальний уманець прийшов і поставив підпис. От підписний лист, де написано, що збирали підписи у місті Умань. Тут у листі є графи, де вказується адреса людини. Траплялися випадки, коли люди замість своєї адреси, вказували лише назву міста Умань.

Ці питання на комісії розглядалися, і якщо ви почитаєте світову практику, то є такий термін – «надмірний формалізм». Тому закон усе ж на боці виборця. Наголошую: це не фальшиві підписи, ніхто не маніпулював твердженнями.

Наразі Плетньова подала позов до суду. Однак вона пише маячню на кшталт «ось збирались підписи у палатці, але вона не давала дозволу поставити її, і тому підписи недійсні». Або йде такий закид начебто у мій бік: «Ви взяли мертві душі і самі пішли розписалися за них».

Я впевнений, що буде свято й на нашій вулиці. Я цю банду все одно кончу, якщо говорити простими словами…

Як часто тепер ви самі буваєте на окрузі?

Я на окрузі буваю, буваю і в самих Черкасах. Постійно спілкуюся з людьми з Умані. Мерія зі мною не співпрацює, але, до речі, треба визнати, що Табурець не забороняє обласним закладам приймати допомогу від нас.

У мене інша дилема: наприклад, закінчиться війна, а багато уманців вже звертаються до мене з проханням, щоб я став мером. Треба над цим задуматися.

Але Плетньовій забагато честі, якщо вона вважає, що я її критикую, щоб зайняти її місце. Це – не її місце.

Чи практикуєте ви формат звітів перед виборцями? Коли востаннє це робили?

Коли не було інтернету, у старі часи депутат оголошував про звітування: умовно раз на тиждень на дві години приїхав, виступив і поїхав. Ми ніколи такого не робили, це – радянщина.

Усі виборці мають мій телефон, усі можуть написати мені в соцмережах із проханням. Усі звіти я виставляю в соцмережах.

Насамкінець поясніть ваші безкінечні політичні метання у парламенті. За сім років ви сім разів міняли «прописку»: «За майбутнє», «Батьківщина», знову «Батьківщина» і т.д. З чим це пов’язано?

Я балотувався як самовисуванець. Партійних зобов’язань у мене немає. І я можу бути там, де мені зручно. Мій рейтинг завжди вищий від рейтингу будь-якої партії.

Що стосується переходу до «Батьківщини», то були ідеї щодо розвитку партії, потім відбулися певні події, різний темп її розвитку, але робочі стосунки з Тимошенко збереглися.

Як тепер координується «За майбутнє»?

У нас є секретаріат, обговорюється порядок денний і приймається рішення. Немає партійного диктату. Лідером партії і депутатської групи у парламенті є Тарас Батенко.

А колишній керманич партії, народний депутат Ігор Палиця якимось чином інкорпорований до прийняття ключових рішень?

Мені важко коментувати. Принаймні, з його боку до мене не було жодних прохань – за що конкретно голосувати в Раді. Він народний депутат і працює на благо України.

Ви вже спрогнозували, що буде далі після відкликання мера Умані. Якими ви бачите два сценарії розвитку ситуації?

Два прогнози. Перший: якщо не буде заходу забезпечення позову, Плетньова просто піде, програє суд – і все. Другий варіант: якщо буде захід забезпечення позову, щоб зупинити рішення партійного з’їзду, тоді, скоріше за все, в Умані буде революційна ситуація, буде довготривалий Майдан.

Після відкликання мера містом має хтось керувати. Напередодні рішення партійного з’їзду секретарем міськради обрали Ростислава Заволоку. Ви ним також вже дуже не задоволені. Що саме з ним не так?

Не те щоб я ним не задоволений. Я поясню, що вони зробили: у понеділок, за день до того, як у вівторок з’їзд позбавив її посади міського голови, вони поспіхом обирають секретаря голосами Плетньової та окремих депутатів. Це ненадовго. Повірте, запам’ятайте цю розмову. Бо після таких тарифів на воду, НАБУ за ними плаче.

У 2021 році ви втрапили у скандал – не встали під час виконання Гімну України в Уманській міськраді. Що це було?

Це була провокація, організована людьми Дикуна, які прийшли на сесію. Я тоді не піднявся, тим самим дав зрозуміти, що мною ніхто не маніпулюватиме.

А щодо Гімну України, то, на моє переконання, його треба поважати і виконувати. Тим паче у Черкаській області за останні роки, окрім мене, ніхто більше не зробив для розвитку та популяризації української культури. Ми встановили пам’ятники Івану Богуну, Дмитру Байді-Вишневецькому; реконструювали сквер імені Шевченка; допомагаємо бібліотекам і зробили ще багато добрих справ.

І вже точно насамкінець: років 20 тому вас називали «главою тендерної мафії». Чи ображало вас це визначення?

Слухайте, треба було або йти в політику, або не йти. Скільки на мене копали, я жодного разу не був підозрюваним. До мене двічі приходило з перевіркою Національне агентство з питань запобігання корупції.

Тобто всі ці розмови, що Яценко – отакий мафіозник, бандит... Я абсолютно не бандит. Я – Антон Яценко, а не Віто Корлеоне (герой фільму «Хрещений батько» Френсіса Копполи про мафіозний клан італійських американців Корлеоне – «Главком»). Я був наймолодшим кандидатом наук. Свого часу, у 21 рік я закінчив екстерном інститут. І, в принципі, я чесно працюю.

Жодна людина не може сказати, що я десь вкрав бюджетні кошти, землю, матеріальний резерв чи щось подібне.

Микола Підвезяний, Віталій Тараненко, Марк Любаров, Станіслав Груздєв (фото), «Главком»