Лідери країн БРІКС збираються на саміт в Індії, який випробує єдність групи — AP

Лідери країн БРІКС збираються на саміт у Нью-Делі на тлі продовження війни РФ проти України та загострення на Близькому Сході, а також напруженості у відносинах між США та Китаєм. Усе це ставить під сумнів здатність групи діяти злагоджено, пише AP.

Індія, яка приймає саміт, намагатиметься знайти баланс між своїми відносинами з Китаєм та Росією і розширенням партнерства зі Сполученими Штатами й іншими західними державами. 

Серед лідерів країн групи очікується участь глави КНР Сі Цзіньпіна, російського диктатора Владіміра Путіна та президента Ірану Масуда Пезешкіана.

Путін уже прибув до Індії. Це його перший особистий візит на саміт БРІКС за межами Росії з часу повномасштабного вторгнення РФ в Україну в лютому 2022 року. 

Прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді, як очікується, зустрінеться з лідерами країн-учасниць саміту, а також із представниками Організації Об’єднаних Націй та регіональних об’єднань, зокрема, Ради співробітництва країн Перської затоки, Африканського союзу, АСЕАН (Асоціація держав Південно-Східної Азії) та Співтовариства латиноамериканських і карибських держав. 

Розбіжності щодо України та Ірану

Війни РФ проти України та США проти Ірану, ймовірно, підкреслять розбіжності у групі. Іран увійшов до БРІКС у 2024 році, тоді як Росія залишається одним із найвпливовіших членів групи. Китай має тісні зв’язки з обома країнами, тоді як Індія підтримує відносини з Росією, Іраном, США та Європою.

Усе це ускладнює для БРІКС узгодження твердої спільної позиції. До складу групи входять країни з суперечливими регіональними амбіціями, зокрема Індія та Китай, Іран та Саудівська Аравія, Єгипет та Ефіопія, а також інші держави Глобального Півдня.

“Глобальний Південь не є однорідним утворенням”, — зазначає аналітик Міжнародної кризової групи Правін Донті.

Війна РФ проти України вже викрила межі здатності Індії утримувати рівновагу між суперечливими інтересами. Нью-Делі підтримує тісні зв’язки з Москвою, зокрема, через угоди у сферах енергетики й оборони, водночас поглиблюючи стратегічні відносини з Вашингтоном. Індія послідовно закликає до діалогу та дипломатії, а не до вибору чиєїсь сторони.

Війна США з Іраном становить подібний виклик. Члени БРІКС мають різні зв’язки з Вашингтоном та інтереси на Близькому Сході, що ускладнює узгоджену реакцію. Китай і Росія підтримали Іран на міжнародних форумах, тоді як Індія дотримується обережного підходу. Саудівська Аравія та ОАЕ мають власні напружені відносини з Тегераном.

Індія розглядає БРІКС як спосіб взаємодії з Китаєм

Для Індії цей саміт також є нагодою для врегулювання відносин із Китаєм. Відносини між двома країнами покращилися після ескалації прикордонної напруженості у 2020 році, але Китай залишається найбільшим стратегічним суперником Індії.

Візит Сі Цзіньпіна до Нью-Делі, перший за останні сім років, може сприяти зміцненню нещодавнього дипломатичного потепління між країнами, проте ознак відновлення торговельних та ділових зв’язків майже немає.

“Майбутній саміт дає Індії можливість налагодити взаємодію з Китаєм та досягти прогресу у вирішенні двосторонніх питань”, — зазначив Донті.

Китай розглядає БРІКС як засіб протистояння США. Натомість Індія ставиться до розширення групи обережніше і розглядає її як міст між Заходом та країнами, що розвиваються. 

Індія зацікавлена в тому, щоб не допустити перетворення БРІКС на відверто антизахідну групу. Нью-Делі зміцнює зв’язки зі Сполученими Штатами, Ізраїлем, Японією, Австралією та Європою, водночас зберігаючи свої давні відносини з Росією.

“Індія демонструватиме свою стратегічну автономію, залишаючись частиною незахідного об’єднання, але водночас вважаючи корисним налагоджувати взаємодію з Китаєм — своїм головним стратегічним суперником”, — зазначив Донті.

Група прагне зменшити залежність від долара США

Зменшення залежності від американського долара є одним із ключових питань для БРІКС. Учасники обговорювали можливість збільшення обсягів торгівлі у власних валютах та створення платіжних систем, які б зменшили залежність від західних фінансових інституцій.

Ця ідея набрала обертів, оскільки такі країни, як Росія, стикаються з масштабними західними санкціями. Однак замінити долар буде складно, оскільки він глибоко вкорінений у світовій торгівлі та фінансах, тоді як члени БРІКС мають різні валюти, фінансові системи й економічні пріоритети.

Колишній індійський дипломат Махеш Сачдев зазначив, що метою не має бути пряма конфронтація з доларом. Натомість, за його словами, країни БРІКС прагнуть зменшити свою залежність від нинішньої фінансової системи, яку можна використовувати для політичного тиску.

Зростання кількості членів БРІКС також надає групі більшої ваги, але її вплив зрештою залежатиме від того, чи зможуть учасники домовитися про практичні кроки.

Група закликала до змін у глобальних фінансових інституціях, більшого представництва країн, що розвиваються, та альтернатив системам, де домінують західні країни. Проте її члени часто не можуть дійти згоди щодо того, як досягти цих цілей.

За словами Донті, успіх БРІКС можна оцінювати і за меншими кроками: збереження єдності розширеної групи, покращення зв’язків із Китаєм та поглиблення торговельної й фінансової співпраці. БРІКС також може продемонструвати здатність надати країнам, що розвиваються, платформу, не змушуючи їх обирати між західними та незахідними групами, додав аналітик.

БРІКС об’єднує провідні країни, що розвиваються. Групу у 2009 році заснували Бразилія, Росія, Індія та Китай. У 2010 році до БРІКС приєдналася Південно-Африканська Республіка. З моменту свого створення об’єднання розширилося і наразі налічує 11 країн, які разом становлять близько половини світового населення та значну частку світових запасів енергії, ресурсів та економічного виробництва. Експерти зазначають, що розширення об’єднання також висвітлило його розбіжності, оскільки члени групи прагнуть більшого впливу у світовому порядку, але часто мають суперечливі політичні, економічні та зовнішньополітичні інтереси.

Саміт БРІКС у Ріо-де-Жанейро торік показав, наскільки віддаленими є амбіції групи стати глобальним лідером. У статті“Саміт БРІКС: чи здатна група стати справжнім конкурентом для G7?” Наталія Бутирська аналізувала, чи вийде у групи вибудувати спільну позицію з глобальних питань.