Паливо під прицілом: чи чекати Україні дизеля по 100 гривень та дефіциту на АЗС?

Постачання палива в Україну надзвичайно диверсифіковане - від Румунії, Молдови і аж до Литви. Однак прогнози щодо цін песимістичні

Систематичні атаки ворога на паливну інфраструктуру та зростання світових цін на нафту випробовують український ринок на міцність. Експерт нафтогазової галузі та президент Асоціації операторів ринку нафтопродуктів України Леонід Косянчук оцінює логіку прицільних ударів по мережах АЗС за допомогою штучного інтелекту та розбирає економіку ціноутворення. У своїй колонці автор пояснює, чому подорожчання дизеля є неминучим, з якими логістичними труднощами стикаються імпортери та де проходить справжня психологічна межа для споживачів. Докладніше про ризики для ринку, диверсифікацію постачань та правила безпеки - у матеріалі.

Щодо списку АЗС, який зараз обговорюють, тут насправді є певна логіка з точки зору Росії. Бо "Укрнафта" - це державна інфраструктура. А якщо державну інфраструктуру відновлювати, то потрібно десь брати гроші, в тому числі з бюджету. Або компанія витрачатиме власні кошти на відновлення, і, відповідно, менше буде надходжень до бюджету. І тому я схиляюся до думки, що почнуть вони з державних заправок, а потім перейдуть на інші заправки, які дуже гарно виглядають і дуже добре розпізнаються штучним інтелектом.

Можливо, SOCAR не будуть чіпати, щоб не створювати собі додаткових проблем у відносинах з Азербайджаном. Але це не факт.

Загалом прогнозувати дії людини, яка має порушення мозкової діяльності, дуже важко. Для цього, мабуть, треба бути психіатром. Однак знищити АЗС - не так уже й просто, тому що там підземні комунікації, резервуари знаходяться під землею. Знищується зовнішня структура - операторська, колонки, навіси. Це якраз такі речі, які швидко поновлюються.

Але кожен тут вибирає сам: поновлювати зараз чи чекати якогось іншого періоду, коли спаде ця напруга в небі. Бо велика ймовірність того, що якщо ми сьогодні вкладемо гроші, поновимо колонки, навіс і таке інше, то завтра сюди знову щось прилетить.

Більше того, росіяни все більше використовують штучний інтелект і супутниковий супровід. Тобто вони бачать, куди б’ють, або штучний інтелект визначає, як виглядає АЗС, і вже сам вибирає ціль. А з урахуванням того, що вони останнім часом дуже багато застосовують реактивних "Шахедів", у яких дуже висока швидкість і які дуже важко збивати, я думаю, що ця їхня ідея буде продовжуватися. І ми маємо це усвідомлювати.

Деякі заправки вже застосовували протишахедні сітки та інші засоби, але я не думаю, що вони можуть дати суттєвий ефект. Тому потрібно пам’ятати попередження, які робили уряд та експерти: у період тривоги не потрібно знаходитися навколо АЗС.

У випадку з ураженням АЗС в Голосіївському районі, працівники станції не постраждали, а люди, які перебували неподалік від цієї заправки, отримали поранення. Тобто потрібно триматися подалі від таких об’єктів. Не чекайте біля заправки, краще відійдіть кудись убік. Це найменше з того, що ми можемо зробити для власної безпеки.

Удари по АЗС - це неприємно, це болюче, це збитково, але це не критично. Тобто це не призведе ні до стрибка цін, ні до якогось дефіциту.

Якщо ж говорити про ціну пального, то тут ми якраз переходимо до тих чинників, які безпосередньо впливають на ціноутворення.

На сьогодні справа така, що особисто в мене немає сподівань, що ситуація кардинально зміниться. Ми бачимо, що нафта на світових ринках вже перетнула позначку у 100 доларів.

Є публікації, що після 20-х чисел вересня, після виборів у Сполучених Штатах, ситуація може змінитися і війну вдасться закінчити. Але Трамп вже обіцяв це багато разів.

Це може бути, як колись в Афганістані. Всі думали, що Радянський Союз заведе туди спецзагони і вони швиденько змінять ситуацію, а це розтягнулося на десять років. Так само може бути і з Іраном.

Тому найближчим часом, чесно кажучи, в мене немає гарних прогнозів.

Щодо України, то ми бачимо, що преміальні мережі підвищили ціну на дизель до 97,9 гривні за літр. Тобто до тих горезвісних 100 гривень за літр уже не так і далеко. Хоча середня ціна дизельного пального сьогодні - 93 гривні.

А 89,5 гривні - це вже орієнтовна собівартість на кордоні. Ще 4,5 гривні додайте на доставку, то вийде, що з ціною, наприклад, 93,8 гривні АЗС уже практично працює у збиток і не отримує з продажу дизеля навіть коштів для утримання власної інфраструктури.

Як на мене, психологічна відмітка, або така червона лінія, як зараз модно казати, буде тоді, коли ми будемо їздити по місту і шукати, де купити той дизель.

І буде так, як у 2022 році. Ми не питали, яка ціна дизеля. Ми питали: скільки ви можете налити? Особливо коли евакуювали дітей з Києва.

Оце для мене психологічна межа.

Але зараз я не бачу того, що буде якийсь дефіцит. І я думаю, що позначку 100 гривень за літр дизельного пального ми перейдемо. Це створить певні проблеми для операторів ринку в тому числі, тому що навіть їхні стели не розраховані на такі цифри.

Крім того, сьогодні постачання в Україну надзвичайно диверсифіковане - від Румунії, Молдови і аж до Литви постачання йде по всіх напрямках. А диверсифікація - це один із важливих елементів енергетичної безпеки держави.

Єдине, що є проблеми з водіями бензовозів. Водія бензовоза ви просто так на вулиці не знайдете. Він має бути спеціально навчений, отримати ADR, отримати документи, які дозволяють йому по Європі возити це пальне.

І на сьогодні бензовозів в Україні більше, ніж водіїв. Європа вже звикла до того, що Україна буде імпортувати максимальну кількість нафтопродуктів, бо, на жаль, у нас власна нафтопереробка знищена.

Великих нафтобаз ми вже не маємо. А якщо маємо, то не заповнюємо їх, тому що якщо сьогодні якусь нафтобазу залити достатньою кількістю нафтопродуктів, то завтра туди вже щось прилетить.