«План Б» Трампа: домовитися з Путіним до виборів у Конгрес — чи можливе енергетичне та перемир’я в Чорному морі

Поки Трамп продовжує заявляти, що Путін хоче укласти угоду про завершення війни, європейські та американські посадовці впевнені, що в Кремлі не налаштовані на жодні конструктивні переговори раніше весни 2027 року. Путін зробив ставку на ескалацію. На початку вересня він вже віддав наказ російській армії завдати масованих ударів по українській енергетиці. Зараз цілодобовими шахедними й ракетними ударами Росія намагається зруйнувати українську економіку. А масовані ворожі атаки на судна та порти Одеси фактично заблокували чорноморський експорт.

На засіданні «Рамштайну» цього тижня заступник глави Пентагону Елбрідж Колбі закликав європейських союзників планувати свою підтримку України на роки вперед. Зокрема, щоб пройти цю зиму, Німеччина надасть Україні ракети до систем Patriot та літаків F-16 із власних запасів Бундесверу. В цілому, за словами міністра оборони України Євгенія Хмари, завдяки допомозі наших партнерів та кредиту ЄС Україна укладає контракти на близько 1000 ракет до Patriot. Як відомо, Брюссель погодився відступити від правила «купуй європейське» й спрямувати $3,2 млрд із кредиту Євросоюзу на закупівлю американських «петріотів».

Й поки Трамп напередодні проміжних виборів до Конгресу обіцяє кожному американцю по $5 тис., якщо республіканці переможуть, навіть його спецпредставники не вірять, що Путін погодиться на справжні переговори. Чи є у адміністрації США «план Б»? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

Переговори в Абу-Дабі: в Москві не чули про дорожню карту

Одразу після візиту Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера до Москви та Києва, Трамп поговорив телефоном із Путіним. Президент США назвав розмову «чудовою». Проте Білий дім так і не вийшов із детальною комунікацією про цей дзвінок. На відміну від Кремля. Помічник Путіна Юрій Ушаков заявив, що Абу-Дабі знову міг би стати майданчиком для тристоронніх переговорів США-Україна-Росія. В свою чергу Трамп, зі слів Ушакова, поєднав завершення війни з відкриттям перспектив для повного відновлення відносин між США та РФ.

Прессекретар очільника Кремля Дмитро Пєсков пішов ще далі, цинічно заявивши: «В Києві знають, що треба зробити, щоб реально вийти на шлях мирного врегулювання».

При цьому Ушаков зробив вигляд, що не чув і нічого не знає про заяву держсекретаря США Марко Рубіо щодо можливості розробки плану дій для відновлення переговорів і досягнення рішення, прийнятного для обох сторін — України та Росії. Лише Пєсков сказав, що тема змісту можливої «дорожньої карти» не повинна обговорюватися публічно.

ТСН.ua вже писав, що Віткофф і Кушнер приїздили до Києва з новими ідеями, які могли б бути корисними для завершення війни й досі не спрацювали. Щоправда, сам Кушнер також визнав, що досягти прориву до зими, а в цьому напрочуд зацікавлений Трамп напередодні проміжних виборів до Конгресу на початку листопада, навряд чи вдасться. Разом із цим Рубіо відзначив, що до цих «нових ідей» як у Москві, так і в Києві простежувалася «загальна відкритість».

Водночас, попри загальну позитивну оцінку візиту Віткоффа та Кушнера до Москви та Києва, що лунає від різних американських посадовців, Financial Times вийшла зі статтею про можливу заміну переговорників із Кремлем на директора ЦРУ Джона Реткліффа, який вже таємно відвідав Москву наприкінці серпня, що породило багато маніпуляцій і навіть теорій змови. За інформацією видання, про можливу заміну американці вже повідомили європейських союзників, які з захопленням сприйняли цю новину, бо за 1,5 роки дипломатичні зусилля США так і не дали результату.

У Білому домі спростували інформацію про можливу заміну Віткоффа та Кушнера на Реткліффа. Проте в іншій статті Financial Times справедливо зазначає, що весь цей час американські спецпосланці намагалися помилково продати Путіну перспективу величезних післявоєнних прибутків від бізнесу та торгівлі зі США. Минулого року, в розпал активної американської дипломатії, у публічному просторі навіть фігурувала цифра в $12 трлн — оцінка майбутнього співробітництва Америки та Росії після закінчення війни. Проте це хибний підхід. FT слушно зазначає, що статки Путіна набагато більші, ніж у Віткоффа, Кушнера чи навіть самого Трампа.

Енергетика та експорт: чи є шанс та тимчасове перемир’я

У статті для The Washington Post Джон Болтон, радник з нацбезпеки Трампа під час його першого президентського терміну, а зараз його запеклий критик, зазначає, що безвідповідальна дипломатія може завдати більше шкоди, ніж користі. В той час як Віткофф і Кушнер зустрічалися з Путіним у Москві, на виборах у німецькій землі Саксонія-Анхальт перемогла проросійська «Альтернатива для Німеччини» (AfD), яка послідовно виступає за припинення допомоги України та відновлення дружби з Росією. Наступного року у Франції на президентських виборах може перемогти Марін Ле Пен — давня подруга Путіна, яка має схожі з AfD погляди.

«Це може зміцнити впевненість Путіна, що він все ще має політичний вплив на Трампа, і що ЄС хитається, оскільки конфлікт наближається до потенційно довгої зими руйнувань на полі бою та глибоко всередині України та Росії», — вважає Джон Болтон.

Проте ні Трамп, ні його адміністрація цього не розуміють. Напроти, президент США в своїй соцмережі Truth Social привітав AfD із перемогою. Після цього Фрідріх Мерц навіть скасував телефонну розмову з Трампом. Пізніше канцлер Німеччини заявив, що не бачить ознак готовності Путіна до серйозних переговорів щодо завершення війни. В той час як американський президент продовжує наполягати, що відповідної угоди немає, бо «Путін і Зеленський ненавидять одне одного».

Щоправда, як пише Bloomberg, як європейські, так і американські чиновники впевнені, що Росія продовжуватиме війну проти України й наступного року. Віткофф і Кушнер не досягли суттєвого прогресу на переговорах у Москві. За інформацією видання, протягом наступних шести місяців Путін посилить удари по енергетичній та тепловій інфраструктурі України, щоб спробувати зробити життя цивільного населення нестерпним, а також гібридні атаки та спроби політичного втручання в Європі, щоб підірвати підтримку Києва.

До переговорів українського керівництва з Віткоффом і Кушнером у Києві долучалися також радники з питань нацбезпеки Німеччини, Франції та Британії. За інформацією Politico, основна увага приділялася далеко не мирній угоді, а тому, як Україні пережити зиму. Перебуваючи з візитом у Канаді цими днями Володимир Зеленський заявив, що порушуватиме питання енергетичної та продовольчої безпеки під час зустрічі з Дональдом Трампом наприкінці вересня (ймовірно ця зустріч відбудеться в рамках Генасамблеї ООН у Нью-Йорку).

«Коли ми говоримо про те, яких результатів можна досягти, як підготуватися до тристоронньої зустрічі (США-Україна-Росія — Ред.), всі партнери у світі підіймають тему зерна та с/г продукції, експорт яких Росія почала блокувати в Чорному морі. Ми відреагували й вжили аналогічних заходів. Але ми мусимо реагувати, інакше Росія ніколи не припинить цю війну», — зауважив президент Зеленський.

В іншій статті Politico наводить слова міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького: якщо чорноморський шлях залишиться заблокованим, щонайменше 30 млн тонн с/г продукції на понад $10 млрд не підуть на експорт, що може призвести до зниження українського ВВП до 5%. А за словами міністра фінансів Сергія Марченка, «ми дійшли до межі» — через обмежену ліквідність усі видатки, які не стосуються оборони та соціальної сфери, вже перенесли на грудень.

Нещодавно The New York Times наголошувала на бюджетному розриві України на $27 млрд. Зараз європейські партнери, які є основним фінансовим та військовим донором Києва, намагаються зрозуміти, чому виник такий великий дефіцит, ставлячи при цьому під сумнів ефективність витрачання коштів. До того ж, ще не зрозумілі негативні наслідки російських ударів по українським бізнесам, які матимуть пролонгований ефект.

Це не означає, що в Росії з економікою все так добре, особливо на тлі далекобійних українських ударів. ТСН.ua вже писав, що від початку 2026 року ціни на бензин у РФ зросли на 19%. У серпні переробка нафти російськими НПЗ впала на 30%. Морський експорт російської сирої нафти з портів Чорного моря знизився на понад 60%. Експорт російської пшениці в серпні впав на понад 50% рік — до найнижчого від 2010 року рівня. А знищення логістичних центрів російських маркетплейсів призвело до збитків на понад $20 млрд. Тож, з огляду на це, Путін також може бути зацікавлений у встановленні режиму припинення вогню, принаймні до проміжних виборів до Конгресу США на початку листопада.