Путін дав Трампу обіцянку щодо переговорів: що зміниться і чого чекати Україні

Переговори між Україною та РФ можуть відновитися, однак розраховувати на швидке завершення війни не варто, зазначив Клочок.

Ключові тези:

• Путін запевнив Трампа у відсутності загрози для Європи
• Переговори можуть відновитися, але швидкого прориву не буде
• Реальними поки виглядають домовленості в енергетиці й продовольстві

Телефонна розмова диктатора та воєнного злочинця Володимира Путіна і Дональда Трампа не означає проривув мирних переговорах, однак Кремль уже дає американській стороні запевнення щодо безпеки Європи. На цьому тлі Україна та європейські країни дедалі активніше впливають на майбутній формат контактів із Росією. Про це повідомив керівник Центру громадської аналітики "Вежа", голова благодійного фонду "Нова дорога" Валерій Клочок в інтерв'ю Главреду.

За його словами, ситуація навколо переговорів суттєво відрізняється від початкових планів Трампа, оскільки до процесу активніше долучилися Київ і європейські столиці.

"Ні, вони не визначають хід переговорів самостійно, оскільки на переговори почали впливати Європа та Україна, на відміну від того, як це планував Трамп у 2025 році. За часів Байдена Європа почувалася в більшій безпеці, бо був Байден, який фактично прикривав її, як квочка курчат. Трамп цього робити не хоче, а європейцям потрібні гарантії того, що війни у них не буде", - зазначив Клочок.

Окрему увагу експерт звернув на слова помічника Путіна Юрія Ушакова після телефонної розмови лідерів. За оцінкою Клочка, публічне запевнення Кремля щодо Європи вказує на одну з тем, які вже обговорюються між Москвою та Вашингтоном.

"Зверніть увагу: Ушаков, коментуючи розмову, сказав, що Путін запевнив Трампа, що жодних провокацій чи небезпеки для Європи з боку Росії не буде. Виникає питання: чому взагалі між ними відбулася така розмова і чому про це офіційно повідомляють? Тому що це є предметом переговорів", - наголосив він.

Водночас майбутній формат контактів, за словами Клочка, вже не розглядається лише як діалог Вашингтона, Києва та Москви. Європа прагне безпосередньо впливати на домовленості, оскільки вважає війну Росії проти України власним безпековим викликом.

"Зеленський останні кілька днів постійно говорить, що в переговорах братиме участь Європа. Якщо буде тристоронній формат "Україна - США - Росія", то Україна там буде не сама, а разом з Європою. Ми залежимо від Європи, Європа це розуміє і дуже часто використовує у своїх інтересах", - сказав Клочок.

Він також звернув увагу на вплив європейської фінансової підтримки на рішення Києва. Як приклад експерт навів 3,2 млрд євро, які Європа виділила на закупівлю ракет для Patriot, зазначивши, що умови використання таких коштів визначаються не Україною.

"В принципі, це логічно: вони платять - вони й замовляють музику. Можливо, це звучить цинічно, але так воно й є. Вони досить жорстко визначають умови, яких ми маємо дотримуватися, щоб отримувати фінансову допомогу", - переконаний він.

Перспектива нового переговорного циклу, за оцінкою Клочка, наразі не супроводжується конкретними строками або узгодженим результатом. Москва, на його думку, має можливість і надалі розраховувати на тривале продовження бойових дій.

"Повертаючись до заяв Ушакова: він каже, що переговорний процес може поновитися, але ніхто не говорить, яким буде результат і коли. Вони говорять про перспективу. Мовляв, Трамп хотів би до кінця свого терміну досягти якогось результату. Росіяни теж хотіли б. Але в них є щонайменше два роки. Вони можуть ще два роки планувати військові дії в Україні для досягнення так званих цілей "СВО"", - вважає Клочок.

На позицію України впливають як відносини зі США, так і координація з Європою. Клочок нагадав, що європейські партнери неодноразово заявляли про небажання визнавати можливі домовленості без власної участі.

"Україна, з огляду на залежність від американської допомоги, якої не так вже й багато - насамперед розвідувальної інформації, продажу ракет PAC-3, - змушена грати в цю гру. Європейці теж тиснуть, щоб Україна була разом з ними. Це навіть не конспірологія", - зазначив він.

Експерт також не виключає нових контактів американських представників із Києвом. Візити Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера, на його думку, можуть стати частиною спроб повернути сторони до ширшого формату консультацій.

"Я бачу палке бажання і певну необхідність знову перейти до тристороннього формату переговорів. Чергові візити Віткоффа та Кушнера будуть подаватися як досягнення або можливість досягнень у переговорному процесі. Але це не означає, що все відбудеться швидко", - попередив Клочок.

Найближчим часом Київ, за його оцінкою, паралельно готуватиметься до продовження війни та шукатиме можливості для часткового зниження інтенсивності конфлікту. Найреалістичнішим напрямом він вважає окремі домовленості щодо цивільної інфраструктури та морської безпеки.

"Зеленський сам каже: нам потрібно готуватися до війни, а плани будуються так, щоб протягом зими спробувати домогтися деескалації. Усі розуміють, що Путін не відмовиться від ударів по Україні. Єдине, що я реально бачу на цьому етапі, - це домовленості у продовольчій та енергетичній сферах. Це могло б означати припинення ударів з повітря та з моря", - резюмував Клочок.

Мирні переговори - останні новини за темою

Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, директор ЦРУ Джон Реткліфф може отримати ключову роль у переговорах США з Росією та Україною. Представники Білого дому розглядають варіант заміни Віткоффа і Кушнера і переглядають повноваження учасників. Остаточного рішення щодо змін у команді президента США поки немає.

Президент України Володимир Зеленський повідомив про очікування перших результатів переговорів до кінця вересня. Українська сторона готується до контактів і розраховує, що кінець вересня може стати переломним для переговорного процесу. Зеленський зазначив, що наприкінці вересня у НьюЙорку може відбутися зустріч з американською командою.

Державний секретар США Марко Рубіо повідомив, що США бачать можливість відновити мирні перемовини між Україною та Росією. Він зауважив, що шанс на відновлення переговорів з'явився після зустрічей американських представників у Києві і Москві. Рубіо також зазначив, що протягом кількох тижнів можлива розробка дорожньої карти для відновлення перемовин.