У чому секрет значного прориву ЗСУ під Лиманом: колумніст The Telegraph розкрив деталі

Британський оглядач вважає, що успіх під Лиманом посилює позиції Києва на переговорах і створює для Москви ризик нової мобілізації.

Коротко:

• ЗСУ повернули понад 200 кв. км у районі Лимана
• Операцію готували місяцями, приховуючи наміри
• Кремлю може знадобитися нова хвиля мобілізації

Сили оборони України повернули контроль над більш ніж 200 квадратними кілометрами території в районі Лимана - операція може стати одним із найважливіших сухопутних епізодів війни. Вона довела, що навіть на полі бою, перенасиченому безпілотниками, бронетехніка та піхота залишаються критично важливими, вважає британський військовий оглядач і колишній полковник британської армії Геміш де Бреттон-Гордон, повідомляє The Telegraph.

Ключовим оглядач називає не лише масштаб звільненої площі, а й сам сценарій. Протягом кількох місяців українські військові, ймовірно, приховували свої наміри, паралельно готуючи комплексний наступ із бронетехнікою, безпілотниками, засобами радіоелектронної боротьби, маскуванням, обманом і високоточною зброєю. Саме таку модель - загальновійськову - останніми роками дедалі частіше оголошували застарілою через стрімкий розвиток безпілотних систем.

Контраст між заявами Кремля та станом справ на фронті оглядач вважає показовим. Незадовго до цього Володимир Путін заявляв американським представникам Стіву Віткоффу та Джареду Кушнеру, що умовою припинення війни залишається передача Росії всієї території Донбасу - при тому, що російські війська зазнають тиску під Лиманом.

Для Володимира Зеленського це додатковий аргумент за столом переговорів: переконати Київ віддати землі складно тоді, коли російська армія сама відходить із частини захоплених позицій.

Дрони не можуть захопити територію

Операція стала своєрідним спростуванням тези про те, що сучасну війну можна вести переважно безпілотниками. Вони докорінно змінили поле бою: їх застосовують для розвідки, наведення, ударів по техніці та логістиці й для ураження цілей на значній відстані.

Принципове обмеження полягає в іншому - жоден апарат не здатен самостійно зайняти ділянку землі й утримати її від противника. Для цього досі потрібні військовослужбовці.

Українські сили, як зазначає де Бреттон-Гордон, показали, що броньовані машини можуть діяти навіть у середовищі, де безпілотники стали невіддільною частиною бойових дій. Танки зазнають втрат, проте поєднання радіоелектронної боротьби, маскування, обману та допоміжних дронів дозволяє їм маневрувати й підтримувати наступ. Самостійно бронетанкові підрозділи не працюють - їхні дії синхронізовані з масованим застосуванням безпілотників, артилерії та інших засобів ураження.

Принцип, за яким діяли Сили оборони, оглядач зводить до класичної формули: знайти слабке місце противника, створити перевагу саме там і завдати удару до того, як ворог встигне перекинути резерви.

"Бити ворога сильно, бити швидко, створити несподіванку та бити там, де йому боляче", - так описує українську операцію де Бреттон-Гордон.

Тому результат під Лиманом не варто трактувати як просту перемогу техніки над безпілотниками. Це радше демонстрація ефективності загальновійськових сил, де броня, піхота, дрони, РЕБ, артилерія та авіація доповнюють одне одного. Армія майбутнього, переконаний оглядач, не може бути ані традиційною броньованою армією часів холодної війни, ані суто "армією дронів" - і при цьому має мати достатньо людей для захоплення та утримання територій.

Ризик нової мобілізації для Путіна

Успіх України створює проблеми і для російського керівництва. Якщо нинішня система комплектування не дасть достатньої кількості бойових сил, Кремль потенційно може опинитися перед необхідністю нової хвилі призову. Для Володимира Путіна це стало б серйозним політичним ризиком, оскільки показало б російському суспільству реальну ціну війни.

Окремий сигнал автор адресує західним столицям. На його думку, Сполученим Штатам та європейським державам не варто виходити з припущення, що Росія неодмінно перемагає на полі бою: передчасні поступки Москві лише дадуть Кремлю час відновити сили та підготуватися до нового етапу війни.

Москва, як і раніше, націлена на всю Донецьку область

Повне захоплення Донецької області залишається однією з пріоритетних цілей Кремля. Російське керівництво продовжує вимагати від Києва передачі Москві територій регіону, які поки що перебувають під контролем України. Київ неодноразово відкидав такі умови.

Президент Володимир Зеленський також наголошував, що питання майбутнього Донецької області залишається одним із центральних у цій війні.

Однак поки що російській армії не вдалося домогтися стрімкого просування чи масштабного прориву української оборони. Наступ залишається повільним, а українські підрозділи продовжують утримувати позиції.

"Це ситуація, яка все ще може розвиватися по-різному, і різні сценарії залишаються можливими", - зазначив військовий аналітик Еміль Кастехельмі.

За його оцінкою, Росія поки що не змогла знайти ефективний спосіб подолати українську оборону, значну роль у якій відіграють безпілотні системи.

"Загалом важко уявити, яким чином росіяни зможуть досягти успіху за межами тактичного рівня", - вважає експерт.

При цьому становище України залишається непростим. Однією з головних проблем залишається дефіцит особового складу, а Київ продовжує стикатися з труднощами у сфері мобілізації.

Ситуація на фронті - останні новини

Нагадаємо, 9 вересня аналітики DeepState оновили інтерактивну мапу бойових дій, зафіксувавши нові зміни на лінії фронту. Окупаційна армія РФ просунулася на Костянтинівському та Покровському напрямках.

Як писав раніше Главред, російські війська продовжують повільно просуватися в Донецькій області та наближаються до Слов'янська й Краматорська. На цьому тлі восени на цій ділянці фронту можуть розгорнутися одні з найінтенсивніших боїв року. Для нового керівництва Збройних сил України майбутня кампанія стане серйозним випробуванням, пише Reuters.

Крім того, після кількох місяців контратак і поступового поліпшення тактичної ситуації на Лиманському напрямку підрозділи 3-го армійського корпусу повернули під контроль понад 200 квадратних кілометрів території - це більше, ніж площа Одеси, яка становить 162,4 км².