Звільнили з порушеннями: скільки часу є у працівника, щоб не втратити гарантії

Звільнення працівника відбулося з порушенням трудового законодавства, але суд відмовив у поновленні на роботі через пропущений строк звернення. Верховний Суд пояснив, скільки часу є у працівника після отримання наказу про звільнення та за яких умов цей строк можуть поновити.

Про це йдеться у постанові Верховного Суду від 4 вересня 2026 року у справі № 757/17538/25-ц.

Працівника звільнили ще у 2022 році

Чоловік працював у Луганському національному аграрному університеті з 2020 року. У травні 2022 року дію його трудового договору призупинили.

Пізніше працівник погодився на переведення до Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, але фактично до роботи там не приступив.

У грудні 2022 року його звільнили за пунктом 8³ частини першої статті 36 КЗпП — через відсутність на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль.

Документи про звільнення, зокрема копію наказу, працівник отримав лише 13 січня 2025 року. До суду він звернувся у квітні.

Чому суд відмовив у поновленні

За частиною першою статті 233 КЗпП у справах про звільнення працівник має один місяць для звернення до суду з дня вручення копії наказу про звільнення.

У цій справі відлік почався 13 січня 2025 року. Проте позов працівник подав лише у квітні.

Стаття 234 КЗпП дозволяє поновити пропущений строк, якщо причина була поважною. Йдеться про об'єктивні та непереборні обставини, які не залежали від людини та підтверджені доказами.

Суди таких причин у цій справі не встановили. Верховний Суд також зазначив, що після отримання документів 13 січня працівник мав достатньо інформації для звернення до суду.

Порушення роботодавця все ж встановили

Є важливий момент: суд першої інстанції встановив, що працівника звільнили з порушенням трудового законодавства, оскільки його належним чином не повідомили про необхідність виходу на роботу.

Проте через пропуск строку та відсутність поважних причин для його поновлення працівника на роботі все одно не поновили.

Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення попередніх судів — без змін.

Працівник також просив виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу. Суд відмовив і в цій вимозі, оскільки вона пов'язана з поновленням на роботі. Окремо суд зазначив, що працівник не конкретизував, які саме виплати при звільненні йому не виплатили.

Також, щоб не їздити в офіс щодня: коли працівник може вимагати дистанційну роботу

Також, скорочення на робочому місці: чи може роботодавець самостійно вирішувати долю працівників