Балтійський вузол: як Кремль посилює гібридний тиск на регіон Балтії

Останніми тижнями тему нової війни в Європі не лише обговорюють, а й маніпулюють нею. Оглядачі в медіа пишуть про нові виклики як для блоку НАТО, так і окремо для балтійських держав. Візит директора ЦРУ Джона Реткліффа до Росії 25 серпня лише посилив тривожні настрої в Литві, Латвії та Естонії, оскільки очільник американських спецслужб летів до Москви із Риги. Такий крок із боку Реткліффа низка медіа оцінила як застереження російського політичного керівництва від нової ескалації. Однак чинники, описані в цій статті, свідчать про посилення тиску з боку Кремля на держави Балтії та говорять про збереження геополітичної напруженості у регіоні.

За інформацією суспільних медіа Латвії (LSM) із посиланням на видання «Politico», голова ЦРУ Джон Реткліфф попередив російських посадовців про небезпеку ескалації проти держав-членів НАТО у балтійському регіоні: Естонії, Литви та Латвії. Зокрема, за інформацією американської розвідки, яку цитує «CNN», Кремль спробує перевірити реакцію Північноатлантичного альянсу, вдаючись до кібератак, диверсій або інших гібридних операцій, не виключаючи навіть обмеженої військової інтервенції.

Директор Центру геополітичних досліджень Маріс Анджанс в ефірі програми Rīta Panorāma Латвійського телебачення сказав, що цей візит є застереженням від будь-яких агресивних дій із боку Москви проти своїх найближчих сусідів. Він звернув увагу на публічність візиту, пояснивши, що директор ЦРУ міг прилетіти непомітно, на меншому літаку, як Стів Віткофф чи Джаред Кушнер. Натомість американська сторона хотіла, щоб цей візит набув суспільного розголосу, щоб підкреслити свою виняткову роль у Північноатлантичному альянсі.

Окрім того, за твердженням дослідника Латвійського інституту міжнародних відносин Сандіс Шрадера в ефірі програми Labrīt на Латвійському радіо, Реткліфф не робив би зупинку в Ризі, якби на порядку денному не стояла загроза існування балтійських держав і підриву євроатлантичної єдності.

За інформацією «The Wall Street Journal», Росія намагається дестабілізувати балтійські держави через свого союзника — Білорусь. Зокрема, за посередництва Мінська Кремль штучно роздмухує міграційну кризу, і, що важливо, використовує територію Республіки Білорусь як майданчик для посилення тиску на найближчих сусідів.

Кремль планомірно провадить спроби розхитувати безпекову ситуацію в державах Балтії за допомогою російської меншини, що мешкає в Латвії, Литві й Естонії. З огляду на те, що в балтійських державах існують цілі міста, населені етнічними росіянами, Москва має змогу маніпулювати електоральними настроями, розбудовуючи власну агентурну мережу серед місцевих політичних еліт.

Ще одним виміром гібридної війни Кремля проти держав Балтії є провокації в повітряному та морському просторі. Скерування українських БПЛА за допомогою систем радіоелектронної боротьби та диверсії на підводних інтернет-кабелях — це спроба перевірити реакцію як вищого військово-політичного керівництва кожної з балтійських держав, так і «колективного Заходу».

І в радості, й у горі: як Кремль поволі втягує Білорусь у нову війну

Республіка Білорусь на чолі з режимом Олександра Лукашенка не перший рік зазнає тиску з боку Росії, яка використовує територію сусідньої держави як власну військову базу, розміщуючи в прикордонних з Україною областях ретранслятори для російських дронів, а також дислокуючи ядерні боєголовки на місцевих білоруських полігонах.

За інформацією Bloomberg від 12 серпня 2026 року з посиланням на джерела в європейському уряді, з боку ЦРУ неодноразово з’являлися попередження про ймовірну операцію в балтійських державах під «фальшивим прапором». В американській розвідці не оприлюднюють інформації про потенційного носія «фальшивого прапора», але водночас вони не можуть ігнорувати факту поглиблення військово-політичної інтеграції Мінська з Москвою, яке набрало нових обертів одразу після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Окрім того, представники ініціативи колишніх силовиків «БелПол» у коментарі Liga.net виступили з застереженням про те, що нові та модернізовані підприємства оборонно-промислового комплексу Республіки Білорусь, які фактично працюють на потреби російської воєнної машини, до 2027—2029 років вийдуть на пік своєї потужності, плануючи випускати десятки й сотні тисяч боєприпасів щороку. Тезу про Білорусь як «підставного агресора» для держав Балтії підживлює і місцева опозиція в екзилі, яка в червні цього року передала міністерству закордонних справ України детальний звіт, у якому згадується будівництво оборонних рубежів поблизу кордонів з Україною, Польщею та Литвою, різке зростання оборонних видатків та інтеграцію білоруського військово-промислового комплексу з російським.

Військова інфраструктура Республіки Білорусь. Джерело: «Радіо Свобода»

Ще одним фактором у поширенні проросійської риторики відносно балтійських держав є діяльність проросійських інформаційних ресурсів і телеграм-каналів, які, за інформацією «Telemetrio», входять у перелік найбільш популярних серед білоруської аудиторії. Зокрема, низка анонімних телеграм-каналів публікує дописи, націлені на дискредитацію органів державної влади, силових структур та обороноздатності балтійських держав.

Так, наприклад, дописи, присвячені «балтійській загрозі», публікують у Білорусі у телеграм-каналах «BELTA» чи «Sputnik». 2026 рік в цьому сенсі став переломним, оскільки з лютого до вересня теми воєнної ескалації в балтійському регіоні та загрози для Калінінградської області стали частіше з’являтися в білоруському інформаційному просторі.

За останні чотири роки як західні, так і російські медіа висвітлювали тему «нового фронту в Балтії», переказуючи слова політиків та активістів. Проте події 2026 року свідчать про реальну загрозу для Литви, Латвії та Естонії. Початок мобілізаційної кампанії в Республіці Білорусь, фінальний етап інтеграції російського та білоруського ОПК, а також зведення оборонних рубежів на західному кордоні, надають візиту директора ЦРУ до Москви ще більшої ваги.

«П’ята колона» Кремля: як Москва використовує російськомовне населення держав Балтії

Проблема російської нацменшини у балтійських державах не втратила своєї актуальності ще з часів розпаду СРСР. Згідно з офіційними даними національних статистичних служб, частка етнічних росіян у структурі населення Латвії складає 23%, у Естонії 20,2%, тоді як у Литві цей показник становить близько 5%. Також російська меншина проживає доволі компактно і ближче до кордонів своєї історичної батьківщини.

За інформацією «Stop Fake», спецслужби держав Балтії у своїх звітах неодноразово повідомляли, що саме російськомовне населення найбільше піддається впливу кремлівських наративів. Зокрема, естонський експерт із питань політики безпеки Ігор Грецький пояснював, що Москва вепонізує (використовує як зброю) інформаційну сферу, культуру та спорт, щоб налаштувати найменш лояльні групи населення проти місцевих органів влади.

Так, наприклад, в Естонії є прикордонне місто Нарва, яке пропагандистські пабліки згадують у контексті його російської історичної спадщини. Там понад 87% жителів у переписі 2021 року назвали себе етнічними росіянами. Телеграм-канал «RT на русском» 9 травня поширив допис, у якому описував, як місцеві жителі Нарви на честь «Дня перемоги» зібралися на набережній, аби подивитися святковий концерт у російському прикордонному місті Івангород (це місто лежить на іншому, російському березі річки Нарва).

Пам’ятник Леніну, який до 2022 року стояв у м. Нарва (Естонія). У грудні 2022 року пам’ятник Леніну перенесли з подвір’я нарвського музею до музею історії Естонії в Таллінні. Джерело: ERR

Російська культурна присутність у Нарві згадується і в контексті сприяння сепаратистським настроям у прикордонних районах Естонії. З березня цього року в соціальних мережах з’являються акаунти, які пропагують ідею відокремлення Нарви та створення Нарвської Народної Республіки. За інформацією порталу «Propastop», у телеграм-каналі з однойменною назвою заохочують підписників поширювати пропагандистські матеріали, які містять заклики до сепаратизму.

І хоча наразі ідея «ННР» не знаходить суттєвої підтримки серед місцевого російськомовного населення, за інформацією порталу «PropaStop», поширення подібних наративів становить загрозу як для безпеки Естонії, так і для інших балтійських держав, оскільки нормалізація ідей регіонального сепаратизму в рамках балтійського інформаційного простору може призвести до суспільної радикалізації та, як результат, трансформації електоральних уподобань.

Прихований терор Москви в повітряному просторі балтійських держав

Інструментами гібридного тиску на Литву, Латвію та Естонію для Москви наразі є провокації у повітряному та морському просторі цих держав. Один з аспектів — навмисне, за словами міністра закордонних справ Литви Кястутіса Будріса, переспрямування українських БПЛА засобами радіоелектронної боротьби у бік держав Балтії, а також атаки на об’єкти критичної інфраструктури в Балтійському морі. За інформацією російської служби «BBC», проблема повітряної безпеки для Вільнюса, Риги й Таллінна стали критичними саме цього року, адже цієї весни й літа уламки українських безпілотників були виявлені в селі Добричина (Естонія), місті Краслава (Латвія), а також на озері Лавісас (Литва).

Офіційної статистики зальотів українських дронів у відкритому доступі наразі немає, проте навіть без неї зрозуміло, що Росія частіше почала використовувати подібні прецеденти, аби перевірити реакцію сил Північноатлантичного альянсу, а особливо локальних сил ППО. У серпні цього року інциденти з безпілотниками припинилися через зміну тактики Сил Оборони України, які почали завдавати ударів углиб території Росії, облітаючи повітряний простір держав Балтії.

Місця, де виявили уламки українських безпілотників. Джерело: ВВС

«Пірати Балтійського моря»: диверсії на підводних кабелях і їхні наслідки

На серпень 2026 року в акваторії Балтійського моря не зафіксовано жодного випадку умисного пошкодження підводної інфраструктури, проте подібні інциденти траплялися на початку січня та в березні. Як повідомляє Служба безпеки та розвідки Фінляндії, безпекова ситуація в морській зоні Балтії стрімко погіршується, а Кремль прагне виявити найбільш вразливі місця в сфері комунікації та зв’язку через саботаж на підводних інтернет-кабелях.

За інформацією видання «Euronews» від 26 січня 2026 року, Фінляндія спільно з Литвою, Латвією та Естонією створюють новий механізм морського спостереження, щоб запобігти подальшим пошкодженням підводних кабелів. Зокрема, Міккі Хірві, керівник відділу морської безпеки Фінської прикордонної служби, повідомив, що впровадження змін в систему запобігання саботажів включатиме створення центрів для обміну інформацією, аналізу інформацією та оцінкою загроз у режимі реального часу.

З січня 2025 року під час саміту союзників із регіону Балтійського моря у Гельсінкі Генеральний Секретар НАТО Марк Рютте оголосив про початок військової місії, покликаної посилити захист критичної інфраструктури під назвою «Балтійський вартовий» (Baltic Sentry). У місії братимуть участь фрегати, патрульні літаки та невеликий флот морських дронів, тобто засоби, що мають покращити здатність захищати критичну підводну інфраструктуру та реагувати у разі необхідності.

Про зміну поведінки російського тіньового флоту в Балтійському морі 3 вересня 2026 року в інтерв’ю німецькому виданню WELT розповів контрадмірал Серен Х’єльдсен (Søren Kjeldsen), командувач Королівських ВМС Данії, з грудня 2024 року. За його словами, екіпажі російських суден стали помітно обачнішими у Балтійському морі: вони частіше вдаються до різних заходів, щоб залишатися непоміченими, ніж ще кілька років тому. Адмірал пов'язує це з обізнаністю Москви про можливості України навіть у балтійському регіоні. Х’єльдсен також підтвердив, що на кораблях тіньового флоту дедалі частіше з’являється додатковий персонал, імовірно, російські найманці, тому данська розвідка фіксує кожну зміну в поведінці таких суден і передає ці дані сусіднім державам Балтії.

Попри запуск операції «Baltic Sentry» та створення командування CTF Baltic у Німеччині, сам адмірал визнає: довести прямий зв’язок між посиленням присутністю НАТО і відсутністю масштабних інцидентів неможливо, як і повністю виключити нові диверсії. Кремль продовжує тестувати пильність Альянсу в Балтійському морі, а безпекове середовище в регіоні, за оцінкою данського командувача, залишається нестабільним.

Зона проведення операції «Baltic Sentry». Джерело: TeleGeography

Проблематика регіональної напруженості між державами Балтії та Росії полягає в особливості обраної Кремлем тактики, яка передбачає штучне створення криз і вчинення прихованих диверсій. Відповідно, силам Північноатлантичного альянсу важче оцінювати рівень зовнішньої загрози і застосовувати норми Статутів. У Литві, Латвії та Естонії нині дислокується багатонаціональний корпус НАТО «Північний Схід», що є одним з елементів структури альянсу. Однією з основних складових корпусу є дві багатонаціональні дивізії: дивізія «Північ» (Multinational Division North (MND N)), яка відповідає за безпеку Латвії і регіону Балтійського моря, та дивізія «Північний Схід» (Multinational Division Northeast (MND NE)), яка складається з багатонаціональних батальйонних груп на чолі зі США (в Польщі), Німеччиною (в Литві), Канадою (в Латвії) та Великою Британією (в Естонії).

За інформацією порталу «Мілітарний», обидві дивізії оголосили про готовність діяти у межах колективної оборони відповідно до 5-ї статті НАТО, проте німецьке видання Bild повідомляє про системні проблеми всередині багатонаціональних підрозділів, приділяючи особливу увагу 45-й бронетанковій бригаді, яку планується розгорнути в Литві. Зокрема, видання пише про проблеми набору до новоствореного підрозділу понад 1900 військових, яких планувала залучити Німеччина на першому етапі розгортання. Добровільно погодилися служити лише 209, тобто менш як 10% від необхідної кількості. Ця проблема не обмежується однією бригадою Бундесверу, вона має системний характер і ставить під сумнів колективну обороноздатність.

Багатонаціональні бойові групи НАТО у державах Балтії та Польщі. Джерело: сайт Міністерства закордонних справ Латвії

Кремль використовує різні засоби прихованої війни проти західних сусідів. Мілітаризація Білорусі, поширення антизахідної риторики серед російськомовного населення, а також провокації в повітряному й морському просторі балтійських держав є частиною ширшої стратегії Кремля з підриву основ євроатлантичної єдності. Росія, наскільки це можливо, тримає регіон Балтії в стані постійної напруги, розганяючи воєнну істерію через телеграм-канали й інформаційні видання. Публічний візит Джона Реткліффа до Москви є сигналом того, що Вашингтон усвідомлює всю серйозність загрози, яка нависає як над державами Балтії, так і над іншими членами НАТО. Попри низьку ймовірність повторення «українського сценарію» для регіону Балтії, Вільнюс, Рига і Таллінн перебувають під тиском, оскільки динаміка гібридних провокацій неухильно зростає, а реакція західних держав залишається пасивною і не спонукає Кремль утамувати власні геополітичні амбіції.

 Ілюстрація: Grok