Батіг чи пряник: якими будуть наслідки візиту посланців Трампа до Москви і Києва

Спецпосланці президента США Дональда Трампа Стів Віткофф та Джаред Кушнер здійснили дипломатичний вояж до Москви та Києва, намагаючись зрушити з місця переговорний процес щодо завершення війни Росії проти України. Американські представники спочатку зустрілися з російським президентом Володимиром Путіним, а після цього прибули до української столиці.

Як йдеться у сюжеті ТСН.Тиждень, Вашингтон водночас намагається поєднати тиск на Кремль із пропозиціями щодо можливого врегулювання. На цьому тлі Україна посилює протиповітряну та протиракетну оборону, готуючись до нового складного зимового періоду.

Віткофф і Кушнер почали вояж із Москви

Вересневий дипломатичний вояж Віткоффа та Кушнера цього разу розпочався з Москви. Водночас до Росії вони вирушили не самі — американську делегацію посилили представники Ради національної безпеки США, Державного департаменту та Міністерства фінансів.

Зокрема, до складу делегації увійшла виконувачка обов’язків керівника санкційного підрозділу Мінфіну США Джин Ленг, повідомляло видання Axios.

На думку політолога Максима Джигуна, таким чином адміністрація Трампа намагається одночасно демонструвати Москві можливості для домовленостей і готовність до посилення тиску.

«Американці користуються стратегією батога і пряника, щоб запропонувати кілька сценаріїв, якими можуть рухатись росіяни в питаннях цієї війни. І таким батогом також був, мабуть, приїзд до Російської Федерації очільника ЦРУ Джона Реткліффа», — зазначив Джигун.

Саме Реткліфф, за інформацією Financial Times, може потенційно перебрати на себе частину переговорної функції. Водночас у Білому домі спростовують інформацію про можливу заміну Віткоффа.

Путін знову почув американські пропозиції

У Кремлі Віткоффа та Кушнера традиційно запросили на переговори до кабінету Путіна. Зустріч тривала майже три години.

Які саме аргументи цього разу використовував російський президент і чи повторював попередні пропозиції щодо масштабних американо-російських проєктів, публічно не повідомлялося.

Водночас головне відоме з російської частини переговорів залишається незмінним: оприлюднені Кремлем вимоги щодо завершення війни фактично не змінилися.

Після переговорів у Москві американські представники вирушили до Києва.

До Києва американці добиралися потягом

Віткофф прагнув прилетіти до української столиці літаком, однак зрештою американська делегація, як і інші іноземні високопосадовці, добиралася потягом.

Причиною стала безпекова ситуація. Попри заяви Кремля про нібито «тишу» на час переговорів, російські війська завдали удару по аеродрому в Києві.

Першою локацією, яку показали американським переговірникам у столиці, стала Софія Київська — одна з головних святинь України та символ її державності ще від часів Київської Русі.

Показово, що напередодні російська атака безпілотником знову пошкодила об’єкти в районі Софійської площі.

Переговори із Зеленським тривали понад 10 годин

Основна частина переговорів відбулася в Маріїнському палаці. Загалом вони тривали понад 10 годин і складалися з трьох раундів.

До одного з них долучилися радники з питань національної безпеки лідерів країн європейської «трійки» — Франції, Німеччини та Великої Британії.

За підсумками переговорів американська сторона заявила про певний прогрес, однак чітких гарантій проведення тристоронньої зустрічі за участю України, США та Росії не прозвучало.

Американські представники також не відповіли, чи готовий Путін уже цього року приїхати на такий саміт. Не було й підтвердження того, що Вашингтон готовий посилити тиск на Росію, якщо чергова дипломатична ініціатива знову зайде в глухий кут.

«Було чимало інших важливих, переконливих ідей, які ми обговорили в Москві та привезли сюди, до Києва. Обом сторонам доведеться піти на певні компроміси та звузити коло розбіжностей між ними. І ми віримо, що маємо все необхідне, аби вийти на цей результат», — сказав спецпредставник президента США Стів Віткофф.

Питання Донбасу знову залишається одним із ключових

Окремо журналісти запитали Володимира Зеленського, чи йшлося під час переговорів про можливу поступку Донбасом.

Президент відповів обтічно, наголосивши, що територіальні питання є надзвичайно складними і, на його думку, їх доцільно обговорювати безпосередньо на рівні лідерів держав.

Водночас Зеленський визнав, що Донбас є одним із центральних питань цієї війни.

Український президент також наголосив на зміцненні позицій України на полі бою, що, за його словами, безпосередньо впливає на переговорні можливості Києва.

«Всі відзначають, що ми посилились на полі бою. Це дає можливість нам бути більш впевненими в будь-якому форматі майбутніх дискусій. Треба робити все, щоб тристоронні зустрічі були», — сказав Зеленський.

Україна вперше сильніше залучила Європу

Однією з особливостей нинішнього переговорного раунду стала активніша участь європейських союзників України.

До консультацій у Києві долучилися представники Франції, Німеччини та Великої Британії. Таким чином, переговорний процес між США та Україною відбувався вже не ізольовано від європейських партнерів.

Директор Центру оборонних стратегій Олександр Хара назвав це одним із головних позитивних результатів американського візиту.

«Єдине, що відбулося позитивне під час цього візиту, це те, що Україна включила європейців в цей процес. Найголовніше, що європейці збагнули, що від результатів цієї війни буде залежати і їхня безпека, і тому у нас позиції співпадають», — зазначив Хара.

Україна готується до важкої зими

Паралельно з дипломатичними зусиллями Україна готується до нового зимового періоду, який може стати одним із найскладніших за час повномасштабної війни.

На тлі посилення російського терору одним із головних завдань для Києва та його партнерів залишається зміцнення протиповітряної та протиракетної оборони, зокрема захисту від російських балістичних ракет.

Європейський Союз остаточно затвердив надання Україні понад 6 млрд євро фінансування в межах позики на 90 млрд євро. Кошти планують спрямувати, зокрема, на закупівлю безпілотників та американських ракет-перехоплювачів для систем Patriot.

Питання посилення української ППО стало одним із ключових і під час 36-ї зустрічі у форматі «Рамштайн».

Німеччина оголосила про передачу Україні ракет-перехоплювачів PAC-2 зі складів Бундесверу.

«Я вирішив разом із самітом НАТО доставити в Україну терміново необхідні ракети-перехоплювачі PAC-2 зі складів Бундесверу», — сказав міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус.

Крім того, партнери планують передати Україні ракети класу «повітря — повітря» для винищувачів F-16 та інше озброєння.

Велика Британія через програму PURL виділяє 100 млн фунтів стерлінгів. Нідерланди оголосили про внесок у розмірі 300 млн доларів у проєкт «Лінія дронів» та передачу 300 ракет для боротьби з безпілотниками.

Ще 200 млн доларів на закупівлю перехоплювачів надасть Норвегія. Підтримку також оголосили Естонія, Іспанія, Литва, Польща та Швеція.

Україна домовляється про нову антибалістичну систему

Президент Володимир Зеленський тим часом вирушив із дипломатичним турне до Норвегії та Канади, із зупинкою в Ісландії.

Йшлося не лише про отримання допомоги тут і зараз, а й про створення довгострокової системи захисту України.

Однією з головних тем переговорів у Норвегії стала антибалістична програма FREJA. До ініціативи планує долучитися і Канада.

Зеленський заявив, що Україна розраховує отримати першу систему FREJA вже наприкінці цього року.

«Ми розраховуємо, що наприкінці цього року ми отримаємо першу систему FREJA. Ми на це розраховуємо. Це надто швидко. Це надто швидко навіть для нас — для всіх», — сказав український президент.

Після «човникової дипломатії» — новий раунд переговорів?

Попри відсутність остаточної згоди Москви, Зеленський уже назвав потенційні майданчики для наступної тристоронньої зустрічі. Серед них — Об’єднані Арабські Емірати, Швейцарія та Туреччина.

Є й інші запрошення, однак ключовою проблемою залишається позиція Кремля.

Постає питання, чому після кількох місяців фактичної паузи мирний трек знову активізувався.

Україна зацікавлена у припиненні війни. Дональд Трамп свого часу пообіцяв завершити війни, а напередодні проміжних виборів до Конгресу США питання зовнішньополітичних успіхів Вашингтона набуває додаткової ваги.

Росія ж, на думку експертів, може використовувати переговорний процес передусім для затягування часу.

«Російська адміністрація розуміє, що їм треба затягнути на якомога довше, задля того, аби не запроваджувалися додаткові санкції, не приймався законопроєкт Ліндсі Грема, не було якихось інших обмежень з боку Сполучених Штатів», — зауважив політолог Максим Джигун.

Кремль намагається виграти час

Саме навколо законопроєкту американського сенатора Ліндсі Грема найближчими днями очікується напружена боротьба у США.

Якщо американські законодавці не ухвалять його під час наступного пленарного тижня, який триватиме до 18 вересня, процес доведеться запускати заново вже наступного року.

Тому, вважають оглядачі, Кремль може одночасно демонструвати Вашингтону нібито готовність до переговорів і намагатися уникнути нових санкцій, продовжуючи військовий тиск на Україну.

Для Росії болючими залишаються не лише американські санкційні ініціативи, а й поступова міжнародна ізоляція. Зокрема, після зустрічі на Алясці Трамп більше не запрошує Путіна до США на новий саміт.

Водночас після візиту Віткоффа та Кушнера відбулася телефонна розмова між Трампом і Путіним. За словами американського президента, вона була «чудовою», однак ознак принципового прориву за її підсумками не з’явилося.

«У нас була чудова розмова. Він хоче укласти угоду. І якщо Зеленський хоче укласти угоду, це було б дуже добре», — традиційно прокоментував розмову з російським лідером Трамп.

Коли можливий новий саміт

Тим часом особиста зустріч Трампа із Зеленським, за попередніми планами, може відбутися наприкінці вересня у Нью-Йорку під час Генеральної асамблеї ООН.

Щодо потенційної тристоронньої зустрічі України, США та Росії, то її можуть провести пізніше — у період, коли і в Росії, і у Сполучених Штатах триватиме міжвиборчий період.

Раніше голова Офісу президента України Кирило Буданов також назвав жовтень можливим часом дляпроведення переговорів у тристоронньому форматі.