Київ адаптується до реалій Харкова й Запоріжжя: як зміняться правила життя у столиці та великих містах через постійний терор БпЛА

Київ пристосовується до реалій, у яких Харків, Одеса та Запоріжжя живуть уже не один місяць.

Які саме рекомендації уряду впроваджувати на місцях, громади вирішують самостійно. Чи полегшили ці зміни життя киянам і як адаптуються інші великі міста — йдеться у сюжеті ТСН. Тижня.

Київ

У Києві — третій тиждень постійного терору. Подекуди перерва у столиці між тривогами триває менше півгодини. Ось така вона нова російська тактика. Вони намагаються повністю паралізувати життя нашої столиці.

Частково це ворогу вдалося. Під час загальної тривоги Київ автоматично розділявся на 2 частини — Правий та Лівий береги. Це початок тижня. Без метрополітену дістатися через Дніпро важко. Люди по 10-12 кілометрів йдуть додому пішки. Місцеві скаржаться, що маршрутки всі заповнені, автобуси також.

«Бачите як добираємося. Ніяк не добираємося. Якщо є тривога, то можна стояти і до 10-ї години вечора, ніяк ти не поїдеш звідси», — каже жителька Києва Тетяна.

Паралізоване місто, бізнес напівжевріє. Ні підприємства, ні торгівля практично не можуть працювати під постійними тривогами. Урядовці зрозуміли, що стару, негнучку, загальну система реагування на загрози треба змінювати. Тож взялися розробляти нові правила, які дозволять країні працювати навіть під час атак.

Отже, тривоги розділили за небезпекою. Жовтий рівень — атака дронів. Бізнес зможе продовжувати роботу, якщо дотримується вимог безпеки. Тобто, укриття мають бути доступні і персоналу, і відвідувачам. Там, де укриттів досі немає — бізнесу дадуть три місяці на облаштування.

Другий рівень — червоний. Це загроза ракетного або комбінованого удару, або ж дронів дуже багато. Тут усе жорсткіше.

«Червоний рівень означатиме зупинку роботи та обов’язковий перехід людей в укриття. Жовтий звучатием 30 секунд. Червоний довше. Гучний вуличний сигнал лунатиме виключно як заклики йти в укриття, а про завершення небезпеки жителі Києва, області та інших регіонів дізнаватимуться через застосунки та офіційні текстові канали сповіщення», — каже прем’єр-міністр Сергій Корецький.

Комендантська година з цього тижня стала коротшою — з першої до п’ятої ранку. Це потрібно для транзитного вантажного транспорту і виручити пасажирів, яким треба дістатись на вокзал чи з вокзалу. Адже затримки потягів — ще одна глобальна проблема.

«Чітка вимога — прискорити встановлення та облаштування додаткових мобільних укриттів в громадах для захисту людей від уламків. Все це має допомогти місту продовжувати жити умовах постійних атак, захистити життя і забезпечити функціонування економіки», — зазначає прем’єр.

Під час «жовтої» тривоги працюватиме і частина київських торгівельно-розважальних центрів. Проте графік роботи магазинів та закладів усередині ТРЦ під час «жовтої» тривоги самостійно вирішуватимуть їхні власники. Тому перед візитом до магазину варто уточнити на сайті графік роботи конкретної точки. А от під час ракетної загрози — «червоної» тривоги — торговельні центри зачинятимуть.

Цього тижня змінили роботу мерополітену. Тепер під час «жовтого» рівня тривоги, тобто, небезпеки дронів, поїзди курсуватимуть. Таким чином підземка розвантажила черги на наземний транспорт. У перший день нововведення під час дронової атаки на зупинках поблизу станцій метро «зеленої» гілки, натовпу з охочих перебратися на Лівий берег уже не було.

І, за словами пасажирів, вони вперше за кілька тижнів відчули полегшення і без тисняви змогли дістатися додому. А от на «червоній» гілці метро — під час тривоги обмеження залишаються. Святошинсько–Броварська лінія на Лівому березі Дніпра іде не під землею, а по поверхні, тому є загроза влучання. Хоч столична влада запустила додаткові автобусні маршрути, люди все одно скаржаться, що транспорту не вистачає. Автобуси приїжджають на зупинки вже заповнені, і дорога досі забирає багато часу.

Очевидно Києву доведеться вчитися жити під час постійних тривог, так само як живуть у Харкові, Одесі чи Запоріжжі.

Харків

У Харкові через майже безперервні повітряні тривоги за простою логікою та правилами безпеки містяни мали б провести в укриттях понад половину свого життя. Сирени тут лунають постійно, перетворюючи буденність мегаполіса на нескінченне очікування відбою. Слідом за яким знов може пролунати тривога.

Найболючіше ця заморозка життя б’є по міській економіці: зачинивши ролети зранку через затяжні тривоги, більшість магазинів у великих ТРЦ залишаються заручниками безпекових вимог і не відкриваються годинами.

Ворог щодоби б’є по Харкову реактивними «Шахедами», дронами або ракетами. Цілями стають виключно цивільні: багатоповерхівки, автозаправки та торгівельні центри. Інколи від пуску до удару минають лічені секунди, тож шансів сховатися на відкритій вулиці майже немає.

Нові урядові правила з «жовтими» та «червоними» сигналами мали б оживити торгівлю, втім в ОВА поки не дуже розуміють, як така градація працюватиме в прифронтовому регіоні. Тим паче, що у Харкові та області вже майже два роки діє власна система сповіщень — тривоги вмикають окремо для кожного району, для всього міста або навіть точково.

«Ми запровадили зовсім нову систему оповіщення щодо автозаправних станцій. Ми наразі працюємо над тим, щоб розповсюдити оцю, скажімо так, більш точну, точкову повітряну тривогу на інші можливі комунальні підприємства. Чи допоможе це працювати нашому бізнесу? Ну, мені поки що складно сказати», — каже голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.

На цьому тлі не вщухають суперечки і щодо меж комендантської години. У міськраді періодично пропонують скоротити її тривалість, аби комунальний транспорт розвозив людей довше, а бізнес отримав змогу функціонувати більше.

Натомість в ОВА разом із військовими стоять на своєму: влада області наразі не планує ні зменшувати, ні збільшувати час дії комендантської години — постійна загроза нічних ударів переважає будь-які економічні аргументи.

Одеса

В Одесі транспорт під час повітряних тривог не зупиняється. Трамваї й тролейбуси продовжують курсувати, єдине — на кінцевих зупинках для водіїв та диспетчерів облаштували укриття. Останніми тижнями росіяни все частіше б’ють саме по цивільних об’єктах та транспортних артеріях усього регіону. Дісталося і торгівлі.

Після російської атаки в Одесі був знищений великий будівельний гіпермаркет. Ще два магазини мережі закривають, а товар розпродають. Самі ж одесити наскільки звикли до тривог, що інколи не звертають уваги на сирени, але коли над містом годинами кружляють реактивні дрони, вулиці порожніють.

Фактично за кілька тижнів Одещина отримала нову реальність: під загрозою дороги, кордон, порти, море, торгівля — усе, що забезпечує нормальне життя та роботу регіону.

Тепер росіяни регулярно атакують прикордонні пункти пропуску. Лише за останні тижні під ударами опинилися вже кілька переходів на кордонах із Молдовою та Румунією. Один із найсвіжіших — «Старокозаче». Там загинули двоє людей.

Окремо в уряді анонсували застосунок на базі «Дії». Він показуватиме рух дронів і ракет у реальному часі. Так люди бачитимуть інформацію від держави і не покладатимуться на подекуди суперечливі новини від різноманітних телеграм-каналів.

Запоріжжя

У Запоріжжі в цьому питанні пішли ще далі. У них з’явилося ще одне оповіщення про загрозу ударів КАБами — плануючих авіабомб, якими ворог шматує місто методично вже місяці.

Останні тижні стали дійсно дуже пекельним для Запоріжжя. Росіяни атакують місто більш масово та системно. Крім дронів, ледь не щодня обласний центр потерпає від російської авіації.

Загроза та удари КАБів стали настільки постійними, що в місті змінили систему оповіщення. Запровадили окремий сигнал саме про загрозу удару авіабомбами, посилили вуличне оповіщення, патрульна поліція почала додатково попереджати людей через гучномовці.

Останніми тижнями Запоріжжя все частіше потерпає від дронових атак. ФПВ, «Молнії». Щодня на обласний центр росіяни спрямовують зо три сотні ударних дронів, найбільший жах з них — реактивні «Шахеди».

Тож обласний центр залишається під постійною загрозою з неба — і зараз безпекова ситуація тут фактично не дає мешканцям жодного перепочинку

Запоріжжя, Харків, Одеса, а тепер і Київ під постійними тривогами. Мета нової ворожої тактики очевидна. Ворог намагається не лише перерізати нашу логістику, зруйнувати наші склади, підприємства, заправки, але ще й тримати нас у постійній напрузі.

Ба більше, він намагається посіяти серед нас паніку. Якої не буде. Ми підлаштовуємося під нові реалії. Ми знаємо, що буде непроста осінь і очевидно складна зима, але потім настане весна.