Меркурій стискається швидше, ніж вважалося раніше: що відбувається

«Зморшки», що з’являються на поверхні Меркурія, вказують на те, що ця планета стискається швидше, ніж припускали вчені. Результати нового дослідження показали, що Меркурій стискається на 10–30% швидше, ніж вважалося раніше. За підрахунками вчених, з моменту свого формування планета зменшилася в діаметрі майже на 19 кілометрів, повідомляє Space.com.

Вчені вважають, що таке масштабне стискання раніше залишалося непоміченим, оскільки постійне бомбардування космічними тілами призводило до утворення кратерів, які приховували сліди цього процесу. За їхніми словами, визначення масштабів стиснення Меркурія має ключове значення для вивчення складу надр цієї планети.

«Більш значне стиснення може вказувати на те, що Меркурій має більше металеве ядро, в якому міститься менше легких елементів (наприклад, кремнію), або ж на вищу початкову температуру», —  заявив керівник групи дослідників Гаку Нісіяма з Інституту космічних досліджень Німецького центру авіації та космонавтики (DLR).

Як і всі кам’янисті планети Сонячної системи, Меркурій сформувався 4,5 мільярда років тому — в епоху бурхливих і хаотичних подій, коли скельні уламки й астероїди зіштовхувалися один з одним і злипалися воєдино. Ці зіткнення породжували тепло, яке Меркурій відтоді безперервно втрачає. У міру охолодження надра планети стискалися, що призводило до утворення на її кам’янистій поверхні геологічних деформацій — уступів і гряд.

Таке охолодження мало призвести до більш-менш рівномірного стискання Меркурія. Тому структури, що вказують на цей процес, мають зустрічатися повсюдно. У ході нового дослідження вчені зіставили наявні геологічні карти Меркурія з новими даними про шорсткість поверхні всієї планети. З’ясувалося, що на найбільш нерівних ділянках рельєфу спостерігається найменша кількість зморшок.

«Це навело нас на думку про існування процесу, що приховує структури, які виникли в результаті стискання поверхні», — заявив Нішіяма. На його думку, уламки, що утворилися під час падіння метеоритів, у найбільш нерівних районах Меркурія перекривають ці складки, що виникли під час стиснення планети.

Дослідники вивчили дані про гряди та уступи в тих районах, які менше постраждали від розкиду уламків, щоб оцінити ступінь стиснення планети. Результати показали, що через невраховані структури в районах зі складним рельєфом показник стиснення за 4,5 мільярда років існування Меркурія міг бути на 10–30% вищим. Це означає, що загальне зменшення діаметра могло становити до 23 кілометрів, тоді як поточні оцінки коливаються в межах від чотирьох до 16 кілометрів.

Раніше вчені заявили, що поверхня Меркурія містить менше діоксиду кремнію, ніж вважалося раніше. Дослідники провели новий аналіз, який показав, що його вміст становить близько 37% за масою, що на 25% нижче за попередні оцінки.